Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

21.01.2008. КИЇВ. Предстоятель УПЦ провів церемонію друку першого аркуша Пересопницького Євангелія

20 січня, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України провів церемонію, присвячену друку першого аркуша, національної святині, першого відомого перекладу канонічного євангельського тексту українською літературно-письменною мовою.
Урочості пройшли у виробничому центрі Видавничого Дому «АДЕФ-Україна», розташованого в місті Буча поблизу Києва.
Церемонія розпочалася з молебеню, який відправив Блаженніший Митрополит Володимир, де йому співслужили єпископи: Васильківський Лука, Бориспільський Антоній, Сумський і Охтирський Іларій та Переяслав-Хмельницький Олександр. Присутніми на урочистій церемонії були: настоятелька Одеського Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря ігуменя Серафима (Шевчик), перший Президент України Леонід Кравчук, екс-міністр культури і туризму Юрій Богуцький, академік Національної академії наук України Петро Толочко, поет Борис Олійник, представник Київради Ольга Богомолець та інші.
По завершенні молебеню, вступним словом урочисту частину відкрила ігуменя Серафима, повідавши значення Пересопницького Євангелія для Української держави та її народу.
За благословенням Блаженнішого Володимира слово отримав перший Президент незалежної України Леонід Кравчук:
Ваше Блаженство!
Блаженніший Володимире. Шановні отці, гості.
В цей день коли викарбовується слава Пересопсинської Євангелії, дозвольте виголосити промову. Знаю наскільки важлива ця книга для України. Кажуть, що основна думка людини повинна бути думкою про Бога. Тільки тоді Бог почувши людину, буде думати про неї. Тому ми кажемо, сьогодні Пересопницька Євангелія стала не тільки великою духовною книгою для незалежної Української Держави, Богу угодно, щоб вона стала державницькою книгою, на якій президенти присягають на вірність України. Мені випала важлива і щаслива доля покласти руку на цю святу книгу, присягнути Україні на вірність. Це було вперше в історії Української держави.
Наближається велике Українське християнське свято – 1020-річчя від дня введення християнства на Русі. Сталося, що історія перервала святкування християнських свят, і 900-річчя введення християнства святкувалось, коли цар приїжджав до України і засвідчив, що Київ є центром християнської сили на нашій славянській території.
За часів Радянської влади перервалося святкування і тисячоліття ми празднували в Москві, а в Києві пройшли великі святкові дні.
Мені випала честь брати участь в організації і проведенні свята, яке святкували по іншому.
Закликаю всіх, відсвяткувати 1020-річчя так, як святкували тисячоліття, аби тоді була незалежна Україна. Повинно бути велике свято і я вдячний Митрополите за те, що Ви започаткували велику справу, перевидання Пересопницької Євангелії. Книга надасть сили нашим мужам — державним, політичним, аби давши слово Богові, виконувати його. Бердяєв писав: «Люди дають слово Богові і забувають про те, що вони дали, або думають, що Бог цього не почув і не знає». Бог все чує, все бачить і ця книга стане натяком, відповідальністю перед Богом, народом, наших кермаників і Церква повинна в цьому допомогти.
Наступне слово надано представнику Адміністрації Президента України Юрію Богуцькому, котрий передав щире вітання від Віктора Ющенка.
Екс-міністр повідомив, що Президент взяв під опіку видання, і за благословенням Блаженнішого Володимира виконуватиметься всіляка робота, щоб найшвидше Євангеліє дійшло до віруючих і невіруючих, до тих хто шукає шлях до Бога, хто щиро, відверто і тоталітично будує незалежну Україну.
Від імені Національної академиї наук, слово надали історику Петру Толочко: « Ми присутні на події історичного значення, де започатковується факсимільне видання Пересопницької Євангелії. Книга є унікальною, не тільки своєю канонічною духовністю, але і вишуканої мистецької вартості. Над створенням книги, як відомо працювали в Причистенському Пересопницькому монастирі архімандрит Григорій та писець Михайло Васильович, син протопопа Сяноцького. Невідомим лишається ім’я художників, які прикрашали Пересопницьке Євангеліє. Книга може бути порівняна з неопалимою духовністю, яка пройшла від ХVІ століття і до сьогоднішнього дня, перетерпівши багато поневірянь. Після розрухи монастиря, український гетьман Іван Мазепа передав Євангеліє Переяславській семінарії, де зберігалася півтора століть. Після переведення семінарії до Полтави, знаходилася в місті, де її знайшов відомий історіограф та історик Бодянський і дав їй публічне життя. По книзі, незбагненної вартості писалося багато дослідників, першої книги виданої не скільки для духовних отців, скільки для людей. Як писали автори перекладу, вони зробили книгу «для лучшего вразумления люда християнства», щоб краще розуміли святе письмо і переклали мовою, якою говорили в межах України на той час.
Пересипниця одне із давніх міст Київської Русі, де був князівський стіл. Новоутворених монастирях давньоруських міст, було зосереджено велику духовність, культуру, освіту, тому ця традиція продовжувалася і в ХVІ столітті. Незбагненний сплеск в Причистенському монастирі Пересипниці, яка вже не була надто видатним містом, видали Євангеліє.
Сьогоднішня подія друкування книги, котра не в одному екземплярі, а в тисячах, прийде в державні та приватні бібліотеки, збагатить нашу духовність. Побачимо на чому ми стоїмо, той фундамент та висока духовність прийшедша із середньовіччя, все це наше, наша історія.
Вдячний Блаженнішому Володимиру за друкування пам’ятки, символу нашої духовності.
Виступ поета Бориса Олійника, закінчився після промови читанням віршу: «Сьогоднішня подія повинна увійти червоною сторінкою у духовну іпостать України. Пересопницька Євангелія на ті часи і сьогодні було ознакою, тобто грамотою на входження в світову цивілізацію, не в зовнішніх аксесуарах, а внутрішньо. Тому що мудрість владики і його подвижників, тому що саме зраз започатковується акція, коли деякі стани нашого суспільства опустилися до нульової відзнаки в морально-етничному плані. Пішовши в Пересопницьке Євангеліє, ми входимо в силове коло десяти заповідей Іісуса Христа і коли вони порушуються, то це нещастя всієї держави».
Закінчила виступом від Київради Ольга Богомолець: «Не хочу обособлювати себе як владу, а хочу як українську жінку, як матір. Український народ — жінки, чоловіки вже втомились від тих бійок, що відбуваються в Києві в низу і на верху, на вулицях і коридорах влади. Від аварій на шахтах, відсутності роботи, від тої адекватності нормального розвитку країни, держави. І сьогоднішня подія стане великим святом в житті українців, і вам шановна преса не потрібно писати про біду та злочини, які відбуваються, а про те що в нашій державі бувають свята, буває радість».
Кульмінацією урочистого заходу стало друкування першого аркуша Святині, який був подарований Предстоятелю Української Православної Церкви.
Після відбулось вручення іменних сертифікатів меценатам факсимільного видання та реставрації Пересопницького Євангелія. Серед яких були: Блаженніший Митрополит Володимир, митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, архієпископ Почаївський Володимир, єпископи Сумський і Охтирський Іларій, Переяслав-Хмельницький Олександр, а також представники бізнесу: Віталій Дем’янюк, Анатолій Стрий, Юрій Мельниченко, Катерина Авілова, Олександр Козодой та інші.
В завершення до присутніх звернувся Митрополит Київський і всієї України Володимир:
«Я складаю щиру подяку вам за те, що відгукнулись своїм серцем на ініціативу перевидати цю чудову пам’ятку, яка свідчить нам про вічність віри, вічність нашого життя та нашої надії, — зазначив Архіпастир. — Нехай ті святі хвилини, що ми тут переживаємо разом, будуть для нас пам’ятними, нехай допоможуть нам ще раз осмислити неоціненні скарби нашого народу, нашої культури і нашої православної віри».
Пересопницьке Євангеліє — національна святиня нашої держави і видатна пам’ятка української писемної культури. Це перший відомий переклад канонічного євангельського тексту, виконаний українською мовою.
Роботу над рукописом розпочали 15 серпня 1556 року у Дворецькому монастирі князів Заславських при церкві Святої Трійці. Тоді ж було перекладене Євангеліє від Матвія та перша половина тексту «Від Марка».
Далі ченці на деякий час припинили свою роботу. Відновили її лише 1561 року в Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Пресвятої Богородиці (тепер селище Пересипниця Рівненської області). Працювати над Книгою вони закінчили 29 серпня 1561 року.
Пересопницьке Євангеліє дістають, щоб під час інагурації на ньому тримавши руку Президенти нашої держави, присягались на вірність народові України.
Анатолій Захарченко