Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

24.12.2007. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Духовенство взяло участь у семінарі

З благословення Високопреосвященнішого Антонія, Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського у Хмельницькому інституті МАУП відбулося засідання круглого столу на тему: «Вплив культури та мистецтва на духовне формування особистості». У підготовці та проведенні семінару взяли участь кафедра українського православ’я та теології, і кафедра психології і соціально-гуманітарних дисциплін ХІ МУАП.
У цей день взяли участь в обговоренні питання впливу культури та мистецтва на формування особистості:
- головний спеціаліст управління культури Облдержадміністрації – К.Чабан;
- директор Хмельницької обласної філармонії – М. Черкаський;
- Голова Хмельницького відділення Українського геральдичного товариства В. Ільїнський;
- зав.кафедрою ТПН ХНУ – к.т.н. – І.Каньковський;
- зав. кафедрою психології і соціально-гуманітарних дисциплін ХІ МУАП к.п.н. – Л.Гундерук;
- Старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Гуманітарно-педагогічної академії – Ю.Блажевич;
- спеціалісти управління внутрішньої політики Облдержадміністрації – М. Фурман та Н.Лопатовська;
- викладач відділення диригування Гуманітарно-педагогічної академії, регент Архієрейського хору Свято-Покровського кафедрального собору – Л.Іванішина;
- викладачі та студенти інституту МАУП;
Серед гостей заходу були:
- Архієрейський хор Свято-Покровського кафедрального собору;
- Православний бард – О.Солнцева.
У ході засідання була презентована виставка ікон та старовинних і раритетних видань духовної літератури.
прот. Олександр Дацюк виступив перед учасниками і гостями з наступною доповіддю:
«Шановні викладачі і гості інституту, дорогі студенти! Від імені Високопреосвященнійшого АНТОНІЯ, Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського радий вітати усіх Вас!
Тема нашого сьогоднішнього вченого зібрання, враховуючи сучасні реалії, обрана не випадково, адже сьогодні нас оточує не лише чиста культура та витончене мистецтво, часто зовсім навпаки – підробка культури та псевдомистецтво, які лише руйнують особистість, претендують зайняти місце у душах людей, ведучи під час до духовного занепаду, втрати позитивних ідеалів, тощо.
Насамперед, визначу Біблійне ставлення до справжньої творчості, яка лежить в основі мистецького натхнення. Господь створив людину за образом та подобою Своєю (Бут. 1, 26, 27), тож Богоподобіє, за думкою Святих Отців полягає, зокрема, у здібності людини до творчості – Богоподібна людина завжди є художником й творцем.
Праведний гнів викликає існування поетів і письмен¬ників, які ніколи не читали Євангелія і жваво говорять про безвідносну, так звану «загально людську» мораль, а також існування християн, які зневажають усіляку поезію та літературу. І те, й інше — нонсенс, тобто явище безглузде…
Хочу нагадати: до тих пір, як на землю гре¬цької ментальності були уперше посіяні зерна Єван¬гелія, вона була зорана і розпушена працями сотень філософів та народжених ними філо¬софських шкіл. Греки щиро та гаряче шукали істину. В пошуках її створювали філософські системи, робили внески в облаштування гро¬мадянського суспільства, займалися наукою, творчістю, мистецтвом.
Творчість — це діяльність, яка породжує щось якісно нове й відрізняється неповторністю, унікальністю й оригінальністю.
Творчість специфічна ознака лише людини, адже є признаком Богоподобія, яким наділено людину при створенні.
Нажаль, багатьом людям властива заміна творчого процесу накопиченням матеріальних благ, їх нагромадженням. Ця підміна особливо стала помітною в сучасному суспільстві. Купують, продають, «роблять гроші», причому з грошима почувають себе господарями становища: «Що хочу, те і кручу, і ніхто мені не вказує! А без грошей людина — і зовсім, як би і не людина!». Воістину, якщо у вічній душі немає Бога, вона не може насититися нічим тимчасовим, ковтаючи все більше і більше матеріального, але від того все більше страждаючи, не знаходячи примарного щастя, до якого так прагнула безсмертна душа…
Однак і в наш час зустрічаються такі «диваки», що не біжать жваво разом із юрбою купувати і продавати, а вважають, що радість життя та його основна суть в іншому.
І в наш час є чимало людей — філософів, учених, художників, учителів, людей мистецтва — які витрачають час на те, щоб творити, навіть якщо за це їм не платять чи платять небагато.
Чому ж така людина, як говориться «пропадає», терпить жалюгідне матеріальне існування і не йде «робити гроші»? Чому? Тому що це людина — творець! Звичайно, їй важко, звичайно, її «гризе» дружина (чи чоловік) і доводиться десь підробляти, щоб сім’я могла існувати. Але така людина ніколи не віддасть перевагу зароблянню грошей перед радістю творчості, тому що вона торкнулася вищого плану буття, який не можливо описати ніякими міркуваннями розуму.
Творчість — це творення нового. Творчість може бути: науковою, поетичною, музичною, художньою, народною, творчістю полководця, адміністратора, архітектора, тощо.
Аналізуючи засоби та мету творчості, можна виділити три основні її види. Це наукова творчість, художня творчість і творчість в галузі людських стосунків.
На початку XX століття приймають розрізнення двоякого роду творчості. Це несвідома, безпосередня творчість, з одного боку, і продумана, свідома, художня творчість — з іншого.
Людина віруюча завжди прагнула усі свої таланти і обдарування принести у жертву Богові, тож у ході нашого вченого зібрання ми розглянемо три основні напрямки творчості, яка безпосередньо впливає на духовне формування людини, сприяючи молитві, самозаглибленню, духовному спокою і гармонії. Це храмова архітектура, церковний спів, іконопис.
Усе це сприяє формуванню високого смаку, духовної зрілості, привносить у душу мир. «Царство Небесне усередині вас є» (Лк. 17, 21) – говорить Святе Письмо, отже справжня творчість сприяє віднайденою у душі Царства Небесного та його правди, що «…є єдиним на потребу, а усе решта приложиться Вам…» (Мф.6, 33).
Я закликаю Боже благословення на роботу нашого вченого зібрання і надіюсь, що неупереджений обмін думками послужить на користь усім, хто братиме участь в обговоренні і уважно слухатиме виступаючих.
Усіх вітаю з наступаючими святами Нового, 2008 року і Різдва Христового і бажаю міцного здоров’я, творчого натхнення до роботи і навчання та усього необхідного для життя і спасіння!