Конференция «Церковно-историческое значение Харьковского Собора»

01.07.2007 archive, Вестник №70, Тема номера

Конференция «Церковно-историческое значение Харьковского Собора»

Юбилейные торжества в Киеве начались научно-практической конференцией «Церковно-историческое значение Харьковского Собора», в которой приняли участие архиереи Украинской и Русской Православных Церквей, представители власти и общественных организаций. Открыл заседание ректор Киевских духовных академии и семинарии епископ Бориспольский Антоний. Он обратился к присутствующим с приветственным словом и от имени Предстоятеля Украинской Православной Церкви поздравил всех с 15-летием Архиерейского Харьковского Собора.
Первым с докладом выступил председатель Государственного комитета Украины по делам национальностей и религий Георгий Попов. От имени премьер-министра Украины Виктора Януковича и коллегии комитета он поздравил участников мероприятия с началом работы авторитетного форума. В своем докладе Георгий Попов отметил: «22 травня 1992 року у Харкові відбувся Архієрейський Собор, який поклав початок масштабної діяльності Української Православної Церкви, визначив засадничі принципи богословських пошуків, організаційних форм діяльності релігійних осередків, утвердження власних позицій у трактуванні національної та церковної історії. Що дає підстави для такого твердження? Хотів би навести дані, які здатні його обґрунтувати. Сьогодні Церква налічує 11085 парафій, має 167 монастирів, 37 братств, 17 духовних навчальних закладів, 8 місій та 4139 недільних шкіл, активно розвиває співробітництво з авторитетними духовними центрами, шо входять до Всесвітньої Ради Церков та Конференції Європейських Церков. Хочу підкреслити, що сучасна стратегія співробітництва держави і Церкви, як цілеспрямований і системний процес, утверджує духовну культуру, формує поле толерантності та взаємоповаги, спрямована на пошук взаємоприйнятних форм і методів розв’язання релігійних та міжконфесійних проблем.
Водночас варто сказати й про те, що Православна Церква завжди плекала, всіляко оберігала, освячувала і розвивала національні надбання свого народу. Неперевершені зразки сакральної архітектури, літописні пам’ятки і церковні перекази, шедеври духовної музики -– результат соборної творчості багатьох поколінь українців вона зберегла для сучасності й майбутнього, підняла ці перлини православної духовної культури до справжніх висот світової слави».
Затем слово предоставили ректору Санкт-Петербургских духовных академии и семинарии архиепископу Тихвинскому Константину. Он огласил приветственное слово митрополита Санкт-Петербургского и Ладожского Владимира, в котором подчеркивалось: «Политические изменения, потрясшие нашу страну в конце 80-х – начале 90-х годов ушедшего столетия, наложили свой негативный отпечаток и на церковную жизнь. Рост националистических идей, активно поддержанный рядом политиков и государственных деятелей, личные амбиции некоторых пастырей, сложная общественно-политическая ситуация привели к расколу Православия в Украине. Несмотря на решение Поместного Собора Русской Православной Церкви 1990 г., предоставившего широкие возможности для здорового церковного развития в изменившихся геополитических условиях, часть епископата, клира и мирян совершила тяжелейший грех раскола – грех, который, по учению святых отцов, не смывается даже мученической кровью.
Однако верные чада Церкви Христовой на украинской земле, более тысячи лет назад принявшей Святое Крещение при святом равноапостольном князе Владимире, сохранили верность заповеди Христовой о церковном единстве (Ин. 17, 21). В очередной раз в ходе истории был реализован основополагающий для церковного устройства принцип соборности: на Харьковском Архиерейском Соборе 1992 года была провозглашена верность единому Православию на славянских землях.
Именно Вы, дорогой Владыка, стали олицетворением этого единства. Будучи единодушно избранным Предстоятелем канонической Украинской Православной Церкви, в течение пятнадцати лет Вы как мудрый кормчий ведете церковный корабль Православия по зыбким волнам житейского моря. Ваша глубокая вера, твердое следование святым церковным канонам, архипастырская забота о пасомых вызывают искреннюю любовь клира и паствы Украины».
Ректор Волынской духовной семинарии митрополит Луцкий и Волынский Нифонт, с присущей ему простотой и легкостью слога, раскрыл духовное значение Харьковского Архиерейского Собора и отметил, что 15 лет Предстоятельского служения Блаженнейшего Митрополита Владимира – это время воскресения и расцвета нашей Церкви. «Благодаря Блаженнейшему Владыке мы выстояли и укрепились в истине, утвердились в вере, несмотря на все преграды достигли расцвета», – отметил Владыка.
Следующим произнес речь ректор Таврической духовной семинарии митрополит Симферопольский и Крымский Лазарь. Он рассказал о современном положении дел в Крымской епархии, определил основные проблемы в религиозной жизни современного украинского общества.
Было оглашено приветствие ректора Московских духовных академии и семинарии архиепископа Верейского Евгения. В обращении на имя Блаженнейшего Митрополита Владимира владыка ректор отметил: «Все эти годы Вы управляете древнейшей Киевской Митрополией и являетесь главой канонической Православной Церкви в Украине, которая насчитывает сегодня тысячи приходов и десятки монастырей. Время Вашего Престоятельства – это целая эпоха в истории Украинского государства. Украинский и русский народы имеют одни духовные корни, уходящие вглубь истории Древней Киевской Руси. Для когда-то единого народа переломным фактом его истории стало крещение Руси. Усиление роли Православной Церкви в наших странах очень сильно беспокоит тех, кто хочет видеть нас слабыми и зависимыми. Не прекращаются разнообразные попытки расколоть Церковь изнутри. Этим действиям мы можем противостоять эффективными мерами по укреплению внутрицерковной дисциплины, воспитанию и образованию наших будущих пастырей в духе неповрежденной Православной веры».
Старейший иерарх Украинской Православной Церкви митрополит Харьковский и Богодуховский Никодим также направил приветственное слово в адрес научно-практической конференции. В обращении, которое зачитал ректор Харьковской духовной семинарии протоиерей Валентин Ковальчук, в частности, было отмечено: «З Божої ласки цього року ми маємо щастя й утіху святкувати 15-ту річницю Харківського Архієрейського Собору. На ньому вирішувалося доленосне для подальшого буття Церкви питання: лишатися Церкві єдиною, Соборною та Апостольською або розділити її на численні секти, подібні до протестантських об’єднань, і в такий спосіб приректи її на свавільне содомське хитання умів. Ватажок тих, хто намагався посіяти смуту в нашій Церкві — колишній митрополит Київський Філарет (Денисенко), – навіть наважився заявити: «Канони Церкви вже застаріли. Нам потрібні свої канони». Але чада Святої Православної Церкви добре розуміють, що той, хто вирік таке богохульство, заміряючись на Апостольські канони, намагався утворити свої «канони» – властолюбства, славолюбства та збагачення. Але ці «канони » є не що інше, як три смертних гріхи.
На щастя, волею Божою, надії ворогів Святої Церкви не справдилися. Як обіцяв Христос, пекельні врата не здолають Церкву Христову, вона непереможна. Рішення Харківського Собору 1992 року засвідчили: наш шлях невіддільний від шляху всіх Вселенських Православних Канонічних Церков».
В первой части конференции свои доклады представили секретарь Киевской Митрополии протоиерей Виталий Косовский, преподаватели КДАиС архимандрит Иоасаф, протоиереи Георгий Соменок, архимандрит Гавриил (Кризина).
Далее с приветственным словом в адрес конференции выступил архиепископ Полтавский и Кременчугский Филипп. В своем докладе владыка отметил: «Безусловно, подлинное значение собора 1992 года может быть явлено с прошествием лет. Но уже сейчас ясно видно: Промысл Божий воздвиг нового Предстоятеля Церкви как раз тогда, когда само существование Православия в Украине было под угрозой. В новые исторические реалии вошла уже обновленная Церковь — вошла как раз такой, какой она и должна была быть: верная учению Христову, основанная на незыблемом Камне — Христе, соединенная узами любви и Причастием Святого Духа со всеми Поместными Православными Церквами».
Также в зале прозвучали доклады преподавателей духовных учебных заведений Украинской и Русской Православных Церквей.
Доктор педагогических наук, профессор КНУ им. Т. Шевченко Галина Сагач в комментариях пресс-службе УПЦ поделились своими впечатлениями от конференции: «Дуже приємно, радісно і благодатно в серці кожного із нас, що ми маємо нагоду доторкнутися до такої нібито невеликої ще дати, проміжної, можливо, в нашій двохтисячолітній історії Християнства, але дуже важливої для всього Православного світу. Святкування 15-річчя Предстоятельського служіння Блаженнішого Митрополита Володимира вилилося в духовно-моральне, інтелектуальне, богословське осмислення того, яку силу має соборність, кафолічність Православної Церкви, Соборна Православна громада. Ми відчули, що наш духовний лідер, все священство, на рівні осмислення і 15-ти років Харківського Архієрейського Собору, і 1020-річчя Хрещення Русі, і взагалі двохтисячолітньої історії християнства, на теренах Київської Русі розбудовують Україну вічну. Пам’ять про значні дати нашої історії потрібна не тільки старшому поколінню, духівництву і мирянам, а й молоді. Я з великою радістю бачила в нашій залі студентів вищих учбових закладів нашої столиці. Все наше суспільство має пам’ятати про симфонію Православної Церкви і держави».

Пятнадцать лет Харьковскому Архиерейскому Собору. Хроника юбилейных торжеств.

Академик Петр Толочко. Хранитель веры и верности

Анатолий Чорногор. Обзор зарубежной прссы за май-июнь