Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

12.03.2007. ПОЛТАВА. Архієпископ Филип направив офіційне звернення до керівників обласних органів влади, правоохоронних і судових органів з приводу захоплення розкольниками-філаретівцями Свято-Миколаївського храму

У тексті звернення говориться: “У травні 2002 року представники громади Свято-Миколаївської церкви “УПЦ-КП м. Полтави звернулися до керуючого Полтавською єпархією Української Православної Церкви з проханням прийняти їх до юрисдикції УПЦ. Відповідним наказом єпископа Полтавського і Кременчуцького, у відповідності до церковних канонів (законодавства щодо внутрішнього устрою Церкви), громаду було прийнято до складу Полтавської єпархії Української Православної Церкви.
Однак, оскільки частина громади вирішила залишитися у складі УПЦ-КП, між цією частиною та громадою, яка перейшла до Української Православної Церкви, виник конфлікт щодо приналежності споруди Свято-Миколаївського храму та церковного майна парафії.
Незважаючи на часом гострі ідеологічні суперечки, конфлікт вирішувався у правовому полі. Численними судами у багатьох провадженнях розглядалися справи щодо внесення змін до статуту громади і визначення права власності на церковне майно. Приміщення храму було опечатане до остаточного рішення суду.
Полтавська єпархія Української Православної Церкви, визнаючи повну законність повернення вірних із безблагодатного розколу до канонічної Української Православної Церкви, від початку конфлікту наполягала на можливості тільки й виключно законного вирішення суперечки. Незважаючи на нав’язувану думку про політичне підґрунтя конфлікту, ми завжди визнавали його внутрішньоцерковну суть. Керівництво єпархії заперечувало саму можливість самочинного проникнення віруючих усередину храму та початку богослужінь громадою канонічної Церкви, хоча приводів і підстав у вигляді численних рішень суду було більше, ніж досить. Ми також утримувалися від поширення неперевіреної інформації щодо конфлікту та робили все, щоб запобігти втягненню до нього сторонніх сил.
Вважаємо, що тільки виважена позиція керівництва Полтавської єпархії Української Православної Церкви та стриманість і богоугодне миролюбство вірних УПЦ дали змогу тривалий час утримувати ситуацію у спокої та правовому полі.
Однак останні події змушують нас піднести голос на захист правди Божої та законів людських. Будь-яке нехтування рішеннями суду, намагання самочинно, за законами сили і правом сильнішого, вирішити питання є грубим і брутальним порушенням самої ідеї правової держави. Не хочеться вірити, що деякі високі посадовці в присутності багатьох осіб намагаються на власний розсуд вирішити те, що має вирішувати тільки суд. А проникнення до храму із використанням ледь не вибухівки, як свідчать численні очевидці, не можна назвати інакше, як грубим блюзнірством та брутальною відсутністю елементарною поваги до святині. Вірні обурені також численними фактами свідомого спотворення назви нашої Святої Церкви (яка зареєстрована чинними державними органами як «Українська Православна Церква»), до яких вдаються і високі посадовці для створення у спостерігачів враження про «ворожу сутність» Української Православної Церкви.
Ситуація загострилася вкрай. Мені із великими зусиллями вдається стримувати намагання багатьох віруючих, представників суспільних організацій і політичних партій втрутитися в конфлікт. Переконаний: якщо все триватиме так, як і нині, то через короткий час Полтава може стати точкою гострого конфлікту за участі багатьох політичних сил з цілої України, осередком нестабільності та розбрату між братами і сестрами по крові і вірі.
Прошу Вас особисто втрутитися в ситуацію та зробити все для нормалізації становища довкола Свято-Миколаївської церкви і вирішення питання у виключно правовому полі.
Водночас мушу зазначити, що Полтавська єпархія Української Православної Церкви, яка постійно закликала до правового вирішення суперечки і миру між вірними, віднині не несе відповідальності за можливі наслідки конфлікту, оскільки до нього можуть у будь-який час втрутитися сили, які бажають використати його у власних цілях. Через певний час навряд чи можна буде стримати і вірних, які планують вдаватися до публічних акцій задля висловлення своєї позиції та заклику громадськості до захисту порушених прав вірних Української Православної Церкви”.