Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

02.01.2007. ПОЛТАВА. Архієпископ Филип відзначив п’яту річницю архієрейської хіротонії

30 грудня, у день п’ятиліття архієрейської хіротонії, архієпископа Полтавського і Кременчуцького Филипа біля входу в кафедральний собор зустрічали члени церковної громади, які піднесли йому традиційні хліб-сіль. Після вхідних молитов й облачення ювіляр відправив Божественну Літургію. Владиці співслужили отці благочинні, керівники єпархіальних відділів, настоятелі міських храмів.
Архієпископ Филип вручив грамоти й ордени, яких старанні священики й миряни визнані гідними Блаженнішим Митрополитом Володимиром. Голова єпархіального відділу співпраці з органами виконання покарань митрофорний протоієрей Олександр Антонюк був нагороджений орденом преподобного Іллі Муромця; ректор Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленко академік В. Пащенко — орденом преподобного Нестора Літописця II ступеня; співробітниця єпархіального управління І. Ткачук — орденома преподобного Нестора Літописця; співробітниця Свято-Макаріївського кафедрального собору В. Остапова — орденом рівноапостольного князя Володимира, а Т. Мамон — преподобного Нестора Літописця. Благословенні Грамоти Його Блаженства вручені протоієреям Петру Дурку, Костянтину Оніпку, Іоанну Багаудінову, Ярославу Михайлику, священикам Максиму Мінєєву, В’ячеславу Кондратенку, Костянтину Денисенку, парафіянці Свято-Макаріївського собору Ользі Мюллер.
По закінченні богослужіння з привітальним словом до архієпископа Филипа звернувся благочинний першого Полтавського міського округу митрофорний протоієрей Іоанн Корнієнко, який, зокрема, сказав: “Ваше Високопреосвященство! Дозвольте від імені благочинних Полтавської єпархії, від імені майже трьох сот кліриків — священиків та дияконів, від імені багатотисячної пастви Полтавської єпархії привітати Вас із першим ювілеєм Вашого святительства — п’ятиріччям архієрейської хіротонії.
Ювілей святителя — свято для єпархії, оскільки, за вченням церковним, святитель поставлений Богом «служителя Христового і розбудовника Таїн Божих» (I Кор, 4. 1.).
Архієрей — предстоятель спільної церковної молитви. Він же — дерзновенний молитвенник за кожного із своєї пастви.
Архієрей — адміністратор і мудрий політик. Він — захисник інтересів Церкви перед «сильними світу цього».
Архієрей — учитель спасіння. Він — найвищій у земному розумінні суддя церковних, а, часом, і громадських справ.
Величезний тягар лежить на раменах архієрея. Всі болі і скорботи, всі радощі й успіхи своїх пасомих носить святитель Божий у своєму серці.
І ми дякуємо Богові, що Він після мудрого старця, молитвенника і просвітителя — блаженної пам’яті митрополита Феодосія, п’ять років тому воздвиг для Полтавської церкви нового архіпастиря, достойного наступника майже тисячолітньої традиції архіпастирів Полтавських.
За словами святителя Феофана Затворника, «послідування Господу — не по квітах ходіння, а по тернах, не прямо в рай входження, а спочатку на хрест сходження, щоб з його вже ступити в рай». І це постійне «ходіння по тернах», постійне, майже щогодинне «сходження на хрест», звичайно, є важкою ношею.
Та вам судив Господь нести ще й більші послухи. Практично на початку Вашого архієрейського служіння Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир визначив Вам опікуватися справою християнського просвітництва в усій Україні, бути відповідальним за справи місіонерства і катехизації.
Більше сказати: Поставляючи Вас на Полтавську кафедру, Його Блаженство попереджував Вас, вручаючи святительский жезл, що великою проблемою для землі Полтавської є церковний розкол, і скоро Ви мали змогу переконатися у мудрості передречення Блаженнішого первосвятителя.
А ще Ви ступили на престол святителів Полтавських, коли украй гострою і нагальною постала проблема будівництва нових храмів, повернення церковного майна, колись незаконно вилученого безбожною владою, законного підтвердження права власності на церковні будівлі багатьох громах і організацій.
Проблеми і проблеми стояли перед Вами, Ваше Високопреосвященство, і багато хто був переконаний: хоч би й триста років жити, а таку кількість проблем з місця зрушити неможливо.
Та ви думали по-іншому. У посланні з нагоди вступу на кафедру Ви писали: «Багато й інших складностей зустрінеться мені на шляху. Відаю, що “Царство Небесне силою береться, і хто зусилля докладає, той здобуває його” (Мф. 11,12). Та я переконаний, сила Божа “здійснюється в немочі” (2Кор. 12,9). Знаю також, що “Я все можу в Тому, Хто мене зміцнює, в Ісусі Христі” (Флп. 4,13). Тільки надія на допомогу Божу підтримує зараз мене, тільки ця надія надихає мене, тільки вона укріпляє мене, слабкого й недосвідченого».
І Господь не посоромив Вашої надії.
Квітне і розвивається старовинна Полтавська кафедра. Споруджуються нові храми, поставляються нові достойні служителі Бога Живого. Вирішуються надскладні, здається — невирішувані ніколи проблеми законодавчого плану.
З Вашою допомогою, у відповідності до Вашої ініціативи, у школах України впроваджується християнська етика, і зараз у багатьох школах дітлахи вивчають саме «християнську етику в українській культурі». Для викладачів і учнів Вашими стараннями видано, а ще більше готується до видання цікавих і корисних для душі книг.
Вашими молитвами, завдяки Вашій мудрості, на Полтавщині утвердився мир і спокій у стосунках між представниками різних конфесій, деномінацій та юрисдикцій. Ви — визнаний релігійний лідер Полтавщини, до Вашого слова прислухаються і віруючі, і невіруючі, і представники інших вір; Вас шанують і політики, і підприємці, і діячі культури.
За Вашу самовіддану працю Вас піднесено до високого сану архієпископа, — лише на п’ятому році Вашого архіпастирського служіння, що свідчить про визнання ваших церковних заслуг і на рівні цілої України.
Високопреосвященніший Владико! Вітаючи Вас із першим ювілеєм святительства, дякуючи Вам за Ваші невтомні і самовіддані труди на церковній ниві, дозвольте побажати Вам рясних Божих благословень у подальшому служінні!
Хай Господь дарує Вам силу духу та тілесне здоров’я, натхнення і здійснення всіх ваших мрій!
Хай квітне і процвітає Полтавська Церква. Хай мир і злагода панують на нашій Богом береженій землі! Хай впевнено йдуть до спасіння Ваші пасомі! Хай Бог дає Вам добрих і нелукавих помічників, які би бодай трохи полегшували Ваші труди!”
Архієпископа Филипа також привітав ректор Педагогічного університету академік В. Пащенко.
У своєму слові архієпископ Филип подякував присутнім за спільні молитви й просив у майбутньому про молитовну підтримку в несенні архіпастирських трудів.
Прес-служба Полтавської єпархії