27.10.2006. КОНОТОП. Блаженніший Митрополит Володимир здійснив архіпастирський візит до ставропігійного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці Глинська Пустинь
Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всія України з 25 по 26 жовтня з архіпастирським візитом перебував в Конотопській і Чернігівській єпархіях.
25 жовтня, по дорозі до ставропігійного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці Глинської пустині, що знаходиться біля міста Глухова Сумської області, Блаженніший Митрополит Володимир відвідав історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця” у смт. Батурин Бахмацького району. Батурин – це пам’ятка козацької доби. На території Державного історико-культурного заповідника „Гетьманська столиця” нині нараховується 42 об’єкти культурної спадщини.
У цей же день за вечірнім богослужінням Блаженніший Митрополит Володимир молився в Глинській пустині, в храмі на честь Іверської ікони Божої Матері, що був побудований в 1999 році.
26 жовтня, в день памяті Іверської ікони Божої Матері, Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всія України очолив Божественну літургію в храмі на честь святого чудотворця Миколая в Глинській пустині. Його Блаженству співслужили єпископ Конотопський і Глухівський Інокентій і намісник святої обителі Різдва Пресвятої Богородиці Глинської пустині єпископ Васильківський Лука, а також братія монастиря. Митрополит Володимир подарував для монастиря на молитовну згадку ікону всіх преподобних Києво-Печерських та побажав, щоб покров Цариці Небесної перебував над святою обителлю та над всіма нами.
Після богослужіння Блаженніший Митрополит Володимир у приміщенні глухівського міського краєзнавчого музею відкрив хоровий фестиваль “Глинські дзвони”. Звертаючись до його учасників, Блаженніший Владика зазначив: “Шановні учасники цього першого фестивалю! Я радий вітати ваше добре починання і хочу побажати, щоб воно знайшло своє продовження. Вслуховуючись в будь-які піснеспіви нашого народу, можна пізнавати його долю. Крім того, можна відповісти на питання, яке цікавить багатьох: чому в Православній Церкві хорові співи не супроводжуються грою на музичних інструментах під час богослужіння, хоча, дійсно, у Вітхому Завіті такі інструменти використовувались? Вслуховуючись в церковні і духовні піснеспіви наших великих композиторів і співвітчизників, таких як Березовський і Бортнянський, можна відповісти, що слав’янська душа не потребує ніякого акомпанементу, бо співає своїм серцем і душею – наш народ славить Бога своїми серцем і душею. Всі композитори-співвтчизники залишили народу багату спадщину, на якій ми виховуємось. Їхні пісненспіви вводять до нашої душі звуки небесні, які допомагають нам знайти шлях до серця, а через нього і до Бога. Я закликаю Боже благословення, щиро вас вітаю, і бажаю, щоб такі зустрічі продовжувались надалі, щоб ми більше розуміли, яку найбагатшу в усьому світі спадщину ми маємо. Бажаю, щоб ми дорожили цією спадщиною, як люди, як коріння Боже, про яке ніколи не забуває Господь, і яке повинно завжди виправдовувате своє високе покликаня”.
Цього ж дня Предстоятель Православної Церкви завітав до Спасо-Преображенського чоловічого монастиря, що в місті Новгород-Сіверський, Чернігівської єпархії. Блаженніший Владика поклонився святиням монастиря та подарував ікону преподобних Києво-Печерських настоятелю святої обителі ігумену Володимиру. “Їдучи неподалік, ми не могли не завітати в цю обитель, адже вона мені близька. Я її освячував після капітального ремонту, потім був тут на зустрічі трьох президентів: Россії, України і Білорусії. Віруючим християнам Новгород-Сіверська я бажаю одного, щоб звеличувались і збільшувались у нашому житті три головні чесноти: віра, надія, любов, а терпіння в нашого народу вистачає, і я думаю, що це допоможе людям стати кращими і добрішими”.
На зворотній дорозі до Києва Предстоятель УПЦ з неофіційним візитом завітав до Чернігова в Свято-Троїцький кафедральний собор, де вклонився молитвеникам зелі Чернігівської: святителю Феодосію та преподобному Лаврентію, а також, вшанував память митрополита Чернігівського і Ніжинського Антонія.