Хроника служения Предстоятеля УПЦ, июль
ОФИЦИАЛЬНАЯ ХРОНИКА
15.06.2006. КИЇВ. Стартувала благодійна акція «Велике серце маленького життя»
Відбулась церемонія благословення Блаженнішим Митрополитом Володимиром художнього фільму “Маленьке життя” та однойменного соціального проекту, що реалізується групою компаній “Фокстрот” спільно з Місією Української Православної Церкви соціальної допомоги дітям. Фільм створюється Міністерством культури і туризму України, Національною спілкою кінематографістів України на основі однойменного оповідання Олександра Жовни, неодноразово перевиданого в нашій країні. “Маленьке життя” розповідає про світлі, незатьмарені дитячі душі, які здатні на самопожертву задля того, аби врятувати життя ближнього. Розповідається в ньому і про схимницьке життя в православному монастирі, про чистоту прагнень і високі вчинки, про нетлінність добра і силу віри.
Під час аудієнції Блаженніший Митрополит Володимир привітав та благословив керівників компанії на подальшу благодійну діяльність і передав їм у благословення ікону. У церемонії взяли участь голова Місії УПЦ соціальної допомоги дітям архімандрит Філарет, засновники групи компаній “Фокстрот” Г. Виходцев, Г. Дігам, В. Маковецький, автор і режисер фільму Олександр Жовна, виконавець головної ролі фільму Кирилко Сосніцький.
19.06.2006. РІВНЕ. Предстоятель УПЦ молився у Корецькому монастирі
У Корецькому Свято-Троїцькому ставропігійному жіночому монастирі відбулося велике свято — вшанування чудотворної ікони Божої Матері «Споручниця грішних». З цієї нагоди обитель відвідав Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, який очолив Божественну літургію у соборному храмі монастиря. Співслужили Блаженнішому владиці митрополити Дніпропетровський і Павлоградський Іриней, Луцький і Волинський Ніфонт, Донецький і Маріупольський Іларіон; архієпископи Рівненський і Острозький Варфоломій, Сарненський і Поліський Анатолій, Володимир-Волинський і Ковельський Симеон, Вишгородський Павел; єпископ Шаргородський Пантелеімон, священики єпархії.
По закінченні Літургії Блаженніший Митрополит Володимир разом із архієреями та священиками відслужив святковий молебень біля чудотворного образу Божої Матері. Потім віруючі хресним ходом обійшли навколо Свято-Троїцького храму. Насамкінець Предстоятель Церкви звернувся до віруючих зі словом повчання про значення та силу чудотворних ікон Божої Матері в нашому житті.
Прес-служба Рівненської єпархії
23.06.2006. КИЇВ. Блаженніший Митрополит Володимир звернувся з пастирським словом до народу України з нагоди дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни
З нагоди 65-річчя від початку Великої Вітчизняної війни Предстоятель Української Православної Церкви звернувся до співвітчизників з пастирським словом: «Будь-яка війна є фізичним проявом прихованої духовної недуги людства — братовбивчої ненависті, — зазначив Блаженніший Владика. — Війни супроводжували всю історію людства після гріхопадіння і, за словом Євангелія, супроводжуватимуть її й надалі: «Коли ж почуєте про війни і про воєнні чутки, не жахайтесь: бо належить цьому бути». Земні війни є відображенням брані небесної, вони породжені гординею та опором волі Божій. Ушкоджена гріхом людина виявилася втягнутою в стихію цієї брані. Війна є злом. Причина його, як і зла в людині взагалі, — гріховне зловживання Богом даною свободою, «бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюби, крадіжки, лжесвідчення, хула». Убивство, без якого не буває війн, розглядалося як тяжкий злочин перед Богом ще на світанку священної історії. «Не вбивай», — говорить закон Мойсеїв. У Старому Завіті, як і в усіх древніх релігіях, крові надається священний смисл, оскільки кров — це життя. «Кров оскверняє землю», — говорить Святе Письмо. Але той самий біблійний текст застерігає тих, хто вдається до насильства: «Земля не інакше очищається від пролитої крові, як кров’ю того, хто пролив її». Несучи людям благу звістку примирення, але перебуваючи у «світі цьому», який у злі лежить і сповнений насильства, християни мимовільно стикаються з життєвою потребою брати участь у різних бранях. Визнаючи війну злом, Церква, проте, не забороняє своїм чадам брати участь у бойових діях, якщо йдеться про захист ближніх і відновлення порушеної справедливості. Тоді війна вважається хоча й небажаним, але вимушеним засобом. Православ’я за всіх часів ставилося з великою пошаною до воїнів, які ціною власного життя захищали життя й безпеку ближніх. Багатьох воїнів Православна Церква приєднала до сонму святих, зважаючи на їхні християнські чесноти й слова Христа: «Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх».