11.07.2006. КИЇВ. У столиці відбулась конференція, присвячена богослов`ю Блаженнішого Митрополита Володимира
8 липня 2006 року у столичному Будинку вчителя відбулася конференція, присвячена 40-річному ювілею архієрейської хіротонії Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського та всієї України, на тему: “40 років архіпастирського подвигу Митрополита Володимира.”
Відкриваючи конференцію, професор, протоієрей Микола Забуга, Ректор Київської Духовної Академії і Семінарії, оголосив програму заходів цього дня. Крім виступів на конференції, було заявлено про презентацію альбомів “Предстоятель” та “Під покровом Божої Матері”, а також про відкриття ювілейної виставки в Успенському Соборі Києво-Печерської Лаври.
З привітанням учасникам та гостям виступив Високо-преосвященніший Митрофан, Архієпископ Переяслав-Хмельницький, Вікарій Київської Митрополії, Керуючий справами УПЦ. В ці дні, відзначив він, вся повнота нашої Церкви відзначає 40-ліття архієрейського служіння Блаженнішого Володимира. Час вступу на цей шлях був важким: це 1966 рік, атмосфера гонінь, закриття храмів, виховання молоді в дусі зневаги та ненависті до віри. Господнім промислом Владика був поставлений нести цей тяжкий архіпастирський хрест. Блаженніший не тільки сміливо свідчив Христову істину перед атеїстичною владою, але через 25 літ став предстоятелем УПЦ — знову ж таки, у час не менш складний і загрозливий. 15 років Предстоятель веде народ до спасіння, після свого історичного обрання на Харківському соборі. Кожний ювілей Предстоятеля, відзначив доповідач, є не тільки особистим ювілеєм, але подією для всієї Церкви. Архієпископ Митрофан справедливо оцінив служіння Владики як “многотрудне і многоплідне”, і передав присутнім вітання і благословення від ювіляра.
“Поза програмою”, за велінням серця піднявся до кафедри представник Болгарської Церкви Владика Кирил, який був вихованцем Блаженнішого Володимира в час його перебування на посаді Ректора Московської Духовної Академії, тут же і захищав дисертацію. “Ми були здивовані високою богословською ерудицією Ректора, — відзначив гість. – І це поєднувалося із батьківською любов’ю”.
На конференції було повідомлено про присвоєння Блаженнішому Володимиру звання доктора богослов’я Вченою радою Київських Духовних шкіл, та професора філософії – Ужгородською Богословською Академією ім.Кирила та Мефодія (вона, до речі, відкрилася з благословення та сприяння Митрополита Володимира і готує випускників з двома дипломами – богословським і світським, що розширює можливості місіонерської діяльності).
Цікавою, насиченою фактами була доповідь протоієрея Віталія Косовського “40 років архіпастирського подвигу”. Доповідач детально висвітлив віхи та здобутки архієрейського духовного шляху. Прикметно, що духовна біографія Владики була пов’язана з Троїце-Сергієвою Лаврою. Звідси — потужний монашеський дух, аскетичне спрямування особистої духовної самопобудови; преподобний Сергій та святитель Миколай були найближчими в духовному плані для Владики угодниками Божими. В доповіді було підкреслено різногранність діяльності Митрополита: як богослова, проповідника, церковного письменника, місіонера, громадського діяча… Як не подякувати Богові за цю криницю талантів, що сконцентрувалися в одній видатній особистості? За 15 років, у які Блаженніший Володимир очолює керівництво УПЦ, відбулося відродженя церковного життя в Україні. На сьогодні українська земля має 9 митрополитів, 16 архієпископів, 13 єпископів,, 8 343 священики ( з них 736 – ієромонахи); діють 9 600 приходів, возноситься молитва у 157 обителях, з яких 77 чоловічих і 80 — жіночих. На нашій землі є три Лаври. Відроджено і храми видимі, і незримі – душі людські. Головна відбудована святиня – Успенський собор – стала символом перемоги християнського світла над силами пітьми. Мільйони православних українців – ось духовний актив сучасної УПЦ.
З надзвичайно змістовними доповідями виступили викладачі Духовних шкіл: протоієрей Микола Макар (про вклад Блаженнішого Митрополита Володимира в розвиток євхаристичної екклезіології), прот. Георгій Соменок, протоієрей Володимир Савельєв, викладач КДАіС Ростислав Семчук (їхні доповіді стосувалися різних аспектів богословської діяльності Блаженнішого Володимира). Професор, протоієрей Микола Забуга, ігумен Аристарх (Лебедєв), священик Діонісій Мартишин всебічно висвітлили постать Блаженнішого як захисника Православ’я та видатного духовного діяча сучасності. Архімандрит Гавриїл (Кризина) оповів про розвиток богословської освіти в регіонах (на прикладі згаданої Ужгородської Духовної Академії).
Виступ доцента, протоієрея Бориса Удовенка носив мемуарно-біографічний характер. Отець Борис – давній, з 1954 року, духовний соратник і колега Блаженнішого по навчанню і діяльності в Москві, Санкт-Петербурзі, Одесі і за кордоном. Доповідач наголосив на невипадковості всіх моментів духовної біографії Владики. “Бог вів його, і ми всі це відчували,” — підкреслив о. Борис.
Конференція представила широкомасштабну характеристику Владики – як людини високої християнської совісті, богослова і науковця з величезним запасом знань, невтомного діяча на ниві Православ’я. Завершилася конференція презентацією двох альбомів, виданих за активної участі ігуменії Серафими (Шевчик), настоятельки Свято-Архангело-Михайлівського монастиря (Одеса) із сестрами. “Є цінності тимчасові, вічні і довговічні, — відзначила ігуменія. – Довговічні – це книги…” Альбоми стануть гідною пам’яткою про етапи плідного пастирського шляху Блаженнішого Володимира. Ігуменія Серафима наголосила, що тільки серце людини – це мірило істинності. Багато лжецінностей висуває наш апокаліптичний час. Цитуючи слова відомого поета про війну (“Есть металл прочней металла, есть огонь, сильней огня” — О.Твардовський), — матушка підкреслила, що останнє слово завжди за Господом, і Бог таки не в силі, а в правді, про що свідчать всі духовні перемоги канонічної православної Церкви та її Предстоятеля, і динамічні події українського сьогодення.
В той же день відбулася виставка в Успенському соборі. Рідкісні ікони, церковна утвар, облачення, нагороди, православні сувеніри, переважно подаровані Блаженнішому Володимиру на знак поваги та відзначення заслуг від церковних і мирських діячів та установ нашої Вітчизни, інших країн — еспонати цієї виставки. У виступі ювіляр наголосив, що передає названі цінності, експоновані на виставці, до відновленого тепер Музею Київських Духовних Академії і Семінарії. (Музей припинив існування після Жовтневого перевороту). Високі гості, церковні ієрархи України та зарубіжжя, представники вітчизняної інтелігенції щиро привітали Владику із архіпастирським ювілеєм.
Події цього дня засвідчили: 40 років архіпастирської діяльності Блаженнішого Володимира були, образно кажучи, “боротьбою із пустелею”, в чомусь нагадуючи подвиг пророка Моісея. Народ виходить із духовної пустелі, розширює оази православного духу, дякуючи Богові та щиро люблячи поставленого за небесним промислом доброго Пастиря нашої тисячолітньої православної землі.