Привітання Блаженнішого Савви, Митрополита Варшавського і всієї Польщі

01.12.2005 archive, Вестник №51, Тема номера

Привітання Блаженнішого Савви, Митрополита Варшавського і всієї Польщі

“Ваше Блаженство! «Ми ж усі відкритим обличчям, мов у дзеркало, дивимося на славу Господню, і преображаємось у той же образ, від слави у славу, згідно з діянням Господа» (2 Кор. 3, 18).
Ці слова апостола Павла пригадують нам, що наше земне життя повинно бути дзеркалом слави нашого Господа. Наше життя — це не наша власність, це власність Бога і дар, яким наділив нас Творець. Цю правду особливим чином усвідомлюємо тоді, коли відзначаємо окремі роковини нашої земної мандрівки.
Сьогодні тут у Києві, на горах, на яких святий Андрій поставив хрест, а святий Володимир «перейшов з темряви гріха до немеркнучого світла — Христа Життєдавця», зібралися ми, щоб віддати честь і шану нашому братові у Христі, Його Блаженству Митрополиту Володимиру з нагоди 70-літгя від його народження.
Ваше Блаженство, Владико Митрополите!
Спільнота Святих, оприсутнена в Триєдиному Бозі, веде нас з Польщі, щоб у цей урочистий день склали ми найкращі вітання та побажання. Ця особливо врочиста подія показує, що посеред нашого тут і тепер, завжди живемо з ласки та обдаровувані ми Божим милосердям у Ньому та для Нього.
Блаженніший Владико! Твоє життя — це дар Твоєму українському народові, з якого Ти прийшов на світ. Його добру віддав Ти своє життя, намагаючись служити йому вірно всюди там, де Ти перебував — за кордоном чи на рідній землі. Здійснивши місію Церкви поза межами України, прибув Ти на Богом благословенну землю, повернувся додому, щоб, як сам Ти сказав, “служити Богові, людям і незалежній Україні». Прибув Ти в той момент, коли Твоя Церква переживала випробування смути, коли був порушений мир Церкви і зло почало приносити плоди, сіючи незлагоду та порушення церковного ладу.
Став Ти мужем провидіння. Як людина сповнена добра, смиренності, спокою та послуху відносно Матері Церкви приступив ти до злагоджування деструктивних настроїв і будування канонічної єдності Церкви і українського народу. Для народу став Ти «фундаментом і стовпом правди». Так сприймає Тебе все Православ’я і наша Польська Церква. Незважаючи на превеликі труднощі, значуща частина українського народу має в Тобі духовного керманича.
Твої досягнення у праці в завідуванні Церквою і в духовному кермуванні очевидні, і на них сьогодні всі, хто прибув, щоб бути з Тобою, звертають увагу.
Я зокрема прагну звернути увагу на близькі контакти наших Церков — Української та Польської. Контакти ці та співпраця тривають століттями. Це звідси, з Києва, дійшло Православ’я на східні землі Польщі. У XVI столітті розділяли ми спільно, як одна митрополія, кризу, що зродилася внаслідок Берестейської унії. Святий Петро Могила був першим митрополитом, визнаним польським королем у 1620 році. Це він відродив православну ієрархію у Речі Посполитій в поунійну пору. Монахи Києво-Печерської Лаври виконали іконографію у Супраслькій Лаврі.
Особливим чином, духовним, єднали та єднають нас монастирі такі, як Почаївський, в Кременці, Корці, Зимному, Дермані та інші. Значить це, що відбувається постійне духовне взаємопроникання. І за це дякуємо Богові.
Взаємне духовне православне збагачування та проникання нині необхідні, бо ж сильне сьогодні зло розподілу. Ніхто інший, як лиш ми, лідери Церкви, маємо в цьому відношенні для виконання особливу роль.
Святий Ігнатій Богоносець писав колись християнам Малої Азії: «Виявляйте один одному пошану, завжди бережіть між собою любов в Іісусі Христі. Нехай посеред вас завжди буде те, що єднає, а не те, що розділяє».
Блаженніший Владико! Ти здійснюєш це на українській землі. Бог Тобі з підмогою!
Від імені всієї Православної Церкви у Польщі та у власному за посередництвом Його Преосвященства Єпископа Мирона послання бажаю Вашому Блаженству щедрот благодаті Божої, радості духа, здоров’я і всілякого добра.
Нехай добрий Бог береже Тобе, Блаженніший Владико, в мирі та обдаровує благом постійно нових сил у невтомній архіпастирській послузі для добра Церкви в Україні та всього Православ’я.
На многая літа, Блаженніший Владико Митрополите!”

Андрей Коваль. Языком сердца. О популяризации христианских ценностей

«Христианство — религия радости». Интервью Блаженнейшего Владимира газете «Факты и комментарии»