29.08.2005.КИЇВ. Православні села Рахманів звернулися до Президента України з проханням повернути їм храм, захоплений філаретівцями

29.08.2005 Нарушения прав верующих

Біля стін Верховної Ради мешканці села Рахманів Тернопільської області розгорнули наметове містечко, протестуючи проти захоплення сільського храму розкольниками з так званого “київського патріархату”, що відбулося при потуранні місцевої влади. Православні звернулися з листом до Президента України Віктора Ющенко, в якому, зокрема, говориться: ”Шановний Вікторе Андрійовичу! Писати Вам примушує нас крик і біль душі. Невже Бога можна ділити на українського, російського, італійського?! Бог у нас один. І молимося ми, хто як вміє і може. Це не ділиться на націю, хто б ти не був. Коли ти віриш у Бога, то ніколи не побажаєш ближньому зла, а це саме головне між нами, християнами. Ми всі роки — і батьки, і діди наші — молились у цьому храмі. Всіх він задовольняв. Але бучу в селі зняли кілька людей. Зразу вони робили церкву автокефальною. Потім — УПЦ КП. Коли вони хотіли зареєструвати громаду КП, то дали письмову відмову, завірену нотаріусом, що на Церкву Святої Трійці вони не будуть претендувати. Але тільки вони зареєструвались, як все і почалось. То покинули церкву, не ходили зовсім, то робили захвати. Отець наш Олег, щоб захистити нас, став на голодування. Його і обзивали, і били. Він потрапив у реанімацію, і це після 57 днів голодування. На нього стало страшно дивитись.
Головне, що захвачувати Храм йдуть ті люди, які ніколи не ходили до нього, за все життя разу не причастились. Хіба це віра в Бога? Ми звертались і до правоохоронних органів, і до влади – ніхто і пальцем не ворухнув. Вони хваляться, що прийшла їхня влада. А де наша? Ми всім селом голосували за справедливість і чесність. За Вас, Вікторе Андрійовичу! Люди розуміють, що не все можна зробити за один день. Але за півроку в нашому районі зроблено не так вже й багато, а от з Церков Православних нас вигонять. Ми віримо у Ваше Президентське слово, що не одна Церква не буде закрита. А в нас самі закрили Церкву, влада поставила свої пломби. А питається, від кого вони її закривали? Сама влада і замки дала дозвіл різати. Нас вигнали з Церкви. То де тоді шукати справедливості і чесності? Ми їм ішли на всі поступки, а вони забрали Церкву і грозяться з церковної хати вигнати батюшку, хоча ми там зараз молимось. Шановний Вікторе Андрійовичу! Ми віримо у Вашу порядність і просимо допомогти нам. Хіба не можна вирішити раз і назавжди, хто хоче відділитись, нехай зарання думає, де будуть молитись, і закон можна такий прийняти. Віра в Бога не коштує великих затрат — золота, великих грошей. Чи багатий, чи бідний, але коли є віра – то тоді люди поважають один одного, просять у Бога здоров’я і щастя, і від цього наша Україна стане сильною і могутньою державою. Ми не політики, ми живемо в селі. Не все нам зрозуміло, але ми віримо в Бога. Віримо в чесність і справедливість. Спаси Вас, Господи!
Парафіяни Свято-Троїцької Православної церкви, с. Рохманів.
До листа додаємо підписи (всього 297).”

30.08.2005. ЗАПОРОЖЬЕ. В гуманитарном университете открылась кафедра теологии

29.08.2005. ОДЕССА. Аграрный университет отказывается передать Церкви храм святого апостола Андрея Первозванного