01.08.2005. КИЇВ. Парафія Святої Рівноапостольної Марії Магдалини вже п’ять років не може отримати приміщення для богослужінь

01.08.2005 Церковь и власть

За ініціативою депутата округу № 56 Івана Гічана релігійна громада парафії Святої Рівноапостольної Марії Магдалини Української православної церкви у Солом’янському районі звернулась до Київського міського голови Олександра Омельченко з проханням допомогти вирішити питання із приміщенням для проведення богослужінь. У листі, направленому столичному меру, зокрема, говориться: “У 1885 році Київська дума на чолі з Київським міським головою, професором Київської духовної академії, С. М. Сольським визначила під церкву Марії Магдалини ділянку землі площею 2500 квадратних сажень між 4-ою і 5-ою верстами Брест-Литовського шосе, там, де зараз знаходиться школа-ліцей № 142 (за будинком станції метро «Політехнічний інститут»).
За рахунок пожертв мешканців Шулявки, яких тоді було 2100 осіб (250 дворів), а також допомоги міста і меценатів, за проектом військового інженера, полковника Вадима Петровича Катеринича, у 1887 році було збудовано п’ятибанний у русько-візантійському стилі храм Святої Рівноапостольної Марії Магдалини (Маріїнська Шулявська церква) на честь імператриці Марії Олександрівни.
20 липня 1889 року на Шулявці Високопреосвященніший Платон, Митрополит Київський і Галицькій у співслужінні Сильвестра, Єпископа Уманського, Іринея, Єпископа Чигиринського, і місцевого духовенства освятив храм Марії Магдалини.
У 1892 році до церкви було прибудовано ще й бічний вівтар у ім’я Святих Іоакіма і Анни. А 2 вересня 1891 року для дітей Шулявки відкрило двері ще й церковнопарафіяльне училище на 60 учнів. Крім грамоти, тут навчали дітей столярній та слюсарній справі. Духовна освітянська і соціальна роль церкви Марії Магдалини на Шулявці була надзвичайно великою. Варто згадати, що в ній молилися Д. Менделєєв – перший голова державної комісії КПІ, голова Союзу руського народу, всесвітньо відомий хімік; В. Кірпічов – перший ректор КПІ; К. Зворикін – професор КПІ; князь О. Кудашев – професор кафедри опору матеріалів, наставник майбутніх авіаконструкторів; І. Сикорський – майбутній видатний авіаконструктор; П. Нестеров – видатний російський пілот та київські студенти-політехніки.
У 1914 році, коли за Указом царя Миколи ІІ, ліва Шулявка, яка примикає до залізниці, була приєднана до Києва, у цій місцевості проживало 40 тис. мешканців. Церковна громада у липні 1914 року порушила перед Київською думою і Консисторією питання про розширення будівлі храму. Але розпочалася І Світова війна, революція, і цим планам не судилось збутися.
Постановами Президії Київської міськради у 1934 році було закрито і розібрано (підірвано) у місячний термін 22 православні храми. У цьому сумному списку – і церква Марії Магдалини. З цегли розібраного храму Марії Магдалини на Шулявці побудували чотириповерхову школу, яка стоїть і зараз – школа-ліцей № 42.
У жовтні 1941 року німці дозволили у архієрейському будинку, що знаходився поруч із церквою, і який не зруйнували у 1934 році, проводити богослужіння православним. Ця тимчасова церква проіснувала до 1959 року, до часів М. Хрущова. Після закриття тимчасової церкви, архієрейський будинок дещо збільшили, добудували і передали школі № 142 під майстерні, потреба у яких зникла у 1990-х роках. Архієрейський будинок школа почала здавати в оренду нічному комп’ютерному клубу. Згодом клуб було закрито. Нині ця частина будинку вільна. У другій частині архієрейського будинку розташована фірма, яка реалізує і ремонтує мобільні телефони. Ще одну частину будинку орендує будівельна організація.
Всі наші п’ятирічні прохання, спроби і намагання повернути архієрейський будинок історичному власнику — парафії Марії Магдалини, поки що були марними”.

01.08.05.КИЕВ. Увидела свет новая книга об истории шести раскольнических «церквей» в Украине

01.08.2005. КИЕВ. Из Софии Киевской снова выгоняют сторонние структуры