Релігійно-філософська конференція

01.08.2004 archive, Вестник №35, События

За благословенням Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Володимира в Києві 15-17 червня відбулась міжнародна науково-теоретична конференція на тему «Православ’я і слов’янофільська традиція в релігійній філософії». Захід був присвячений 200-літтю з дня народження відомого російського філософа ХІХ століття Олексія Степановича Хом’якова.
Організаторами конференції виступили столичне Релігійно-філософське товариство, очолюване проректором Київської духовної академії протоієреєм Миколаєм Макаром, «Центр практичної філософії» при сприянні Державної історичної бібліотеки України, Посольства Росії в Україні, літературно-меморіального комплексу музею М. Булгакова та інших установ.
Творчість слов’янофілів залишила глибокий слід в історії східнослов’янських країн, тому інтерес у сучасників викликає фігура О. Хом’якова — будителя народної свідомості дворянства та вищих прошарків Російській імперії ХІХ-го століття, що відійшли від прадідівського коріння. Цього року конференції, присвячені видатному філософу, пройшли у Парижі та Москві. Головною ж метою київського зібрання стало обговорення багатьох богословсько-філософських аспектів інтерпретації спадщини А. Хом’якова та його однодумців. Особливий інтерес викликали питання ідеології слов’янофільства у сучасних реаліях державного розвитку України та інших східноєвропейських країн.
Пленарні засідання у конференц-залі Києво-Печерської Лаври відкрив керуючий справами УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан. Він зачитав вітання учасникам, надіслане Блаженнішим Митрополитом Володимиром, і побажав присутнім плідних успіхів у роботі.
Першою прозвучала доповідь голови Київського релігійно-філософського товариства протоієрея Миколая Макара. Він ґрунтовно висвітлив питання еклезіології О. Хом’якова і чітко виділив всі головні моменти тотожності та розбіжності з православним розумінням вчення про Церкву, її ролі та призначення у світі. У доповіді були зроблені обширні екскурси у питання відносин Православ’я з західними конфесіями (католицизмом і протестантизмом) та уніатством.
Академік Російської академії наук доктор фізико-математичних наук Сергій Хоружий зупинився на понятті “еклезіології соборності”, що розвинулась завдяки працям слов’янофілів. Саме вони надали йому особливого забарвлення, яке тільки можливе у нашому фонетичному сприйнятті. Адже оригінальне “кафолікі” з грецької дослівно переводиться як “всеохоплююче”. Академік проаналізував відображення соборності та богослов’я особистості у сучасній православній думці.
Професор Свято-Сергіївського православного богословського інституту (Париж) Жуст ван Россум у своїй доповіді порівняв поняття свободи у Хом’якова зі святоотцівською традицією. Доктор філософських наук Володимир Катасонов торкнувся питання соборності церковної та суспільної, а викладач МГУ академік Юрій Осипов проаналізував негативні впливи епохи постмодерну на розвиток слов’янських країн.
Кирил Фролов у доповіді “Карпато-руське москвофільство — “біла пляма” вітчизняної історії і культури” торкнувся питання руського національного відродження у Галицькій та Карпатській Русі в ХІХ столітті, коли ці території знаходились під владою Австро-Венгерської імперії. Доповідач наголосив, що слов’янофільство як таке вперше зародилось саме на території сучасної України, коли жителі Закарпаття, Галичини та Буковини, перебуваючи під іноземним ярмом, прагнули зберегти національну тожсамість, опираючись на слов’янські корені. Головацький, Вагилевич, Максимович та інші відомі особистості того часу за власні переконання були депортовані з католицької імперії Габсбургів, а тисячі простих жителів, особливо тих, хто навернувся у Православ’я, були піддані тортурам і репресіям.
У рамках конференції відбулась презентація оригінальних праць слов’янофілів, представлених у фондах Державної історичної бібліотеки України, куди згодом учасники перенесли свою роботу. Бібліографи Олена Виноградова та Валентина Навроцька детально описали окремі фоліанти та публікації з дореволюційних видань (значна частина міститься у “Трудах Київської Духовної Академії” та “Університетському віснику” — друкованому органі Університету Святого Володимира) й розповіли про комплектування тематичного зібрання.
На завершення відбулась презентація збірника Релігійно-філософського товариства «Христианская мысль» № 1, 2004. Редколегія видання має на меті зробити журнал продовженням дореволюційного видання, що виходило у світ стараннями представників Київського релігійно-філософського товариства до 1917 року.
Засідання другого робочого дня, що відбулись в Інституті філософії при Академії наук України, розпочала доповідь доктора філософії Василя Холодного (Москва) щодо провіденційної життєвої творчості Олексія Хом’якова. Розглянувши життєвий шлях філософа, науковець підкреслив багато доброчинностей діяча і висловив думку про те, що він є гідним прикладом християнина, який діяв на благо Церкви як мирянин. Ця думка перегукувалася з поглядом, мабуть що, усіх учасників конференції.
Юрій Павленко (Інститут світової економіки та міжнародних відносин, Київ) провів паралелі між слов’янофільством і сучасною філософією історії. Темою доповіді кандидата економічних наук Іллі Назарова та кандидата філософії Наталії Філіпенко стало “Неослов’янофільство в історії Київського релігійно-філософського товариства: В.В. Зіньковський про релігійні основи цивілізаційних розбіжностей Православ’я та Заходу”.
Об’єднані секційні засідання пройшли за напрямками “Православ’я і його філософська рецепція слов’янофілами” й “Православне осмислення філософії історії”.
У першій секції науковці зробили огляд багатогранної спадщини родоначальника слов’янофілів — були розглянуті метафізичні принципи, філософські мотиви й ідея любові в етико-соціальному вченні Олексія Хом’якова, універсалізм як його світоглядний й життєвий проект та гносеологічні виміри свободи у творчій спадщині. Були підняті питання відносно теорії “розумного чуття” в Святоотцівському богослов’ї, проект “нових начал” у філософії В. Киреєвського та критика філософом західноєвропейського раціоналізму.
Друга секція пройшла в порівняльному аналізі понять соборності і демократії, слов’янофільства і візантизму, Церкви та імперії як двох начал візантійської історії. На засіданні активно обговорювалась тема глобалізації та стирання цивілізаційних розмежувань, цивілізаційних моделей слов’янофілів в контексті сучасності, релігійних підоснов розходжень Православ’я і Заходу та його ролі в есхатологічній перспективі всесвітньої історії.
Після закінчення робочого засідання учасники відвідали Музей Однієї Вулиці на Подолі, де екскурсоводом були представлені оригінали з творів, унікальні фотографії та особисті речі викладачів дореволюційної Київської духовної академії та членів Київського релігійно-філософського товариства. Серед них творча спадщина протоієрея Федора Титова, професорів Петрова, Глубоковського, Кудрявцева, Екземплярського й багатьох інших.
Конференція продовжила роботу 17 червня. На секційних засіданнях прозвучали доповіді відносно православної та католицької містики в роздумах руських філософів ХХ століття, антропології Бердяєва в контексті неослов’янофільської традиції та його рецепції ідей Хом’якова. Були підняті питання щодо пневматологічного обґрунтування психіки у В. Зіньковського, служіння, солідарності і свободи як начал соціального буття в концепції С. Франка, віротерпимості й місіонерства в теорії держави Льва Тихомирова, співвідношення свободи й необхідності в історії (за П. Лінницьким) та багато інших.
Згодом відбулась екскурсія в Літературно-меморіальний музей М.Булгаков, де директор музею Анатолій Кончаковський провів змістовну екскурсію на тему “Професори Київської духовної академії в житті сім’ї Булгакових”. Відомо, що батько автора славнозвісної книги “Майстер і Маргарита” був професором КДА, а його син до кінця днів був віруючою людиною. Недарма декотрі дослідники вбачають у його здавалося б зовсім нехристиянському романі глибокі православні мотиви.
Закриття конференції відбулось в Інституті філософії. В заключному слові протоієрей Миколай Макар подякував усім учасникам, особливо гостям з-за кордону, за участь та плідну співпрацю зі столичними представниками Релігійно-філософського товариства, які протягом декількох днів прагнули проаналізувати глибоку релігійно-філософську спадщину слов’янофілів та їх основоположника Олексія Хом’якова. Отець Миколай наголосив на необхідності осмислення їхніх надбань у сьогоднішньому секулярному, глобалізованому світі, адже саме вони зуміли свого часу відчути гостру необхідність повернення суспільства до свого історичного коріння — релігії та культури. Вони не тільки переосмислили значущу роль Православ’я у розвитку тодішньої держави та нації — благодатний вплив неушкодженого апостольського християнства осяяв їх уми, і вони принесли безсмертні та геніальні плоди на ниві богослов’я і філософії.

Релігійно-філософська конференція "Православ’я і слов’янофільська традиція"

01.08.2004. КИЕВ. Дмитрий Табачник ответит за общественную мораль в Украине

Регіональна місіонерсько-педагогічна конференція «Православна місія у системі освіти»