Украинские политики о трагедии православных в Косово

01.05.2004 archive, Вестник №32, Тема номера

УКРАИНСКИЕ ПОЛИТИКИ О ТРАГЕДИИ ПРАВОСЛАВНЫХ В КОСОВО

Академік Петро Толочко, лідер партії «Слов’янський народно-патріотичний союз»: «Православна солідарність є і буде»
— Стосовно Косово я виступав нещодавно, а стосовно Югославії набагато раніше. Ми повинні замислитись над тим, що якщо сьогодні бомби падають на югославську землю, то скоро вони можуть впасти й на українську. Східні слов’яни повинні зрозуміти, що бомби впали в першу чергу на нашу історичну пам’ять, традицію, тому що багато прийшло до давніх русичів від болгар. Ми є двома тілами, єдиними у своєму цивілізаційному розвитку.
Те, що відбувається сьогодні, є, по суті, продовженням тієї політики, котра була висловлена Бжезінським: «Ми зруйнували комунізм, наступним на черзі стоїть знищення Православ’я».
Косово знаходиться в руках мусульман. Вони палять православні багатовікові святині, і це є великою драмою. Я думаю, що ми не повинні залишатись осторонь, тому що не знаємо, хто буде наступним. Росія останнім часом підняла свій голос на захист сербського народу. Україна, на мою думку, повинна зробити це також, не тільки за ініціативою окремих громадян, а й на державному рівні. Я вважаю, що США, будь-яка політична система, що прагне побудувати світ по своїй подобі, несе багато горя і нещастя. Спустошуються цілі регіони. Де раніше не було екстремізму — він там зароджується. Де не було гарячих точок — вони з’являються. Цього потрібно уникати.
— Православна солідарність сьогодні — це міф чи реальність?
— Не знаю, настільки можна окреслити дане поняття на практиці, але вважаю, що це не міф. Думаю, що православна солідарність є і буде, тому що вона будується на православних цивілізаційних цінностях. Відмовитись від цих цінностей — це все одно, що відмовитись від своїх батьків. Я не думаю, що ми настільки втратили мораль, щоб перекреслити своє минуле. Інша справа, що сьогодні це устремління в Європу, яка є о основному католицькою, трішки нівелює, і люди соромляться зізнатись у своїй самодостатності. Про це потрібно голосно звіщати не тільки окремим громадянам, а говорити всій Православній Церкві.
— Чому на Заході ніхто не говорить про необхідність відновлення святинь?
— Я тому й сказав про Православ’я в Європі, адже воно тут розповсюджене найбільше. Візантія була європейською країною. Європейськими є і балканські країни, і Україна, і велика частина Росії. Та річ не в тому — вони всі чужі католицькій латинській цивілізаційній системі. Оскільки сьогодні Захід демонструє значні економічні здобутки, на перший погляд здається, що ця система більш привабливіша, а православних можна не враховувати. Звичайно, у якійсь мірі Православна Церква для Заходу чужа, але це, безумовно, є стереотипом минулого.
— Скажіть, чи можна якимось чином зупинити цей вандалізм?
— Я до сьогоднішнього дня не розумію статусу Косово. Це сербська територія чи ні? Якщо американці віддали цю територію Великій Албанії, то, звичайно, про відновлення храмів не може вестись ніякої мови. Але якщо це сербська територія, то обов’язково її потрібно відновлювати. Наша партія вже виступила з заявою.
Віктор Ющенко, лідер блоку «Наша Україна»: «Болить серце від того, коли слухаєш таку інформацію про тортури і переслідування православних віруючих»
— Що ви скажете з приводу демонстративного знищення православних храмів? Чим може допомогти Україна?
— Я відверто скажу, болить серце від того, коли слухаєш таку інформацію про тортури і переслідування православних віруючих. Гадаю, що сама проблема вже давно переросла рамки національного конфлікту. Очевидно, у політичної та духовної еліти не вистачає здібностей, щоб дійти такого порозуміння, яке б винесло за межі полеміки національні святині, Церкву і віру. Такі речі ніколи не повинні бути предметом політичних розборок. Не можна політизувати Бога, адже святині повинні сприйматись кожною стороною як святість.
Моє відчуття як політика — можливість порозуміння на національному рівні в Косово вже втрачена. Очевидно, врегулювання конфлікту в регіоні повинно бути поставлене на рівні Організації Об’єднаних Націй, миротворчого контингенту і відповідних рішень ОБСЄ.
— Яким чином ми можемо проявити свою солідарність?
— Я маю надію, що ми ще побачимо проект з українськими ініціативами, як братам по вірі допомогти у відтворенні їхніх святинь й надати відповідну моральну і духовну підтримку. Я переконаний, що ми будемо свідками цих ініціатив.
Ми готові зайняти ініціативну позицію. У якій формі? Це питання часу.
Юрій Луценко, член Політради Соціалістичної партії України: «Бандити вийшли з-під контролю навіть окупаційних американських натовських військ, які породили їх»
— Соціалістична партія завжди виступала проти жандармських методів наведення нового порядку в Європі, які використовуються Сполученими Штатами Америки та їх сателітами. Ми виступали категорично проти бомбардувань Югославії, проти нападу на Ірак та інших форм міжнародної агресії. Головним чином це мотивувалось незаконністю даних операцій, але у ще більшій мірі їхньою неефективністю. Адже як показує трагічна історія Югославії останнього десятиліття, такі методи ніякого позитивного результату не дають. Ні про будь-яке умиротворення, ні про будь-яке міжнаціональне примирення не може бути й мови. Фактично США вирішують свої геополітичні завдання, створюючи в Європі величезний клубок проблем: міжетнічних й кримінальних. В дійсності, сьогодні вже ні для не є секретом, що Косово являється головним наркоділером, і не тільки на Балканах. Це фактично піратсько-злочинне утворення в центрі Європи, яке дестабілізує ситуацію у всіх навколишні державах.
Останні події в Косово показують, що бандити вийшли з-під контролю навіть окупаційних американських натовських військ, які породили їх. Це ще одне свідчення того, що у сучасному світі неможливе вирішення проблем за допомогою сили та зброї і приниженням інших народів, у даному випадку слов’янсько-сербського народу.
— Як ви ставитесь до питання нищення православних храмів?
— Це окрема проблема. Я дуже серйозно відношусь до проблем конфесій і приниження релігійних почуттів віруючих. Трагедія Югославії і Сербії у тому, що Косово, яке являється духовним символом сербського народу, було у них забране. Це все одно, що забрати у Росії Куликове поле. Сьогодні велика трагедія у тому, що там проводиться не просто витіснення сербів, але й підривання духовної основи слов’ян у кінцевому результаті, адже ця країна дала для слов’янства дуже багато, особливо героїчних прикладів свого минулого. Ситуація з храмами є зовсім не допустимою, тому що, як показує трагічна історія Радянського Союзу, руйнування релігії неодмінно приводить до руйнації державності.
— Ваша політична структура якимсь чином буде реагувати?
— Так. У нас є заява про події у Криму, а події у Косово ми розглядаємо у логічному взаємозв’язку. Провокування міжнаціонального протистояння кримських татар і росіян, сербів і косоварів і т. д. ми називаємо не інакше як породженням диктаторського режиму і агресивного імперіалізму. Ми дуже занепокоєні цим і виражаємо свою солідарність сербському народу.
— Як ви вважаєте, чи можемо якимось чином допомогти відновити братам по вірі зруйновані святині?
— Думаю, що в даному випадку Україна вже нікому не зможе допомогти, і дай Бог їй допомогти самій собі. У даному випадку ми можемо проявити моральну підтримку, в тому числі і через структури ЮНЕСКО. Думаю, що Борис Олійник є гідним представником лівих сил у цій організації, і у цілому, на міжнародній арені і він виступить з відповідною заявою.
Валерій Пустовойтенко, голова Народно-демократичної партії України: «Ми повинні навчитись захищати свою позицію у питаннях Святого Православ’я»
— Як ви оцінюєте ситуацію у Косово?
— Я хочу сказати, що під час нещодавнього перебування у Лаврі я висловив Блаженнішому Владиці Володимиру свою думку. Мені вдалося у своєму житті побувати в Охриді (територія сучасної Македонії) й відвідати православні святині, віддалені монастирі, де зароджувалась слов’янська писемність. Я однозначно засуджую дії екстремістів і гадаю, що так чинити просто соромно. Інше діло, що потрібно, аби була більш чітка позиція керівників нашої держави, а позиція Росії більш сильною, більш плідною взагалі відносно Югославії, Македонії й православних святинь в цілому. Ми повинні навчитись захищати свою позицію у питаннях Святого Православ’я.
— Під час інвазії НАТО в Югославію ви були прем’єр-міністром України. Скажіть, як таке могло трапитись, адже навіть фашисти не руйнували так страшно храми…
— Була чітко заявлена офіційна позиція України і Росії. Ми однозначно засуджували те, що відбувалось у Югославії. Але в той же час було все технічно зроблено так, щоб перекрити всі шляхи для надання будь-якої допомоги.
Вважаю, що всі екстремістські дії у будь-якому регіоні призводять до погіршення життя людей, до підняття рівня напруги у регіонах. Ми бачимо, до чого це призволить. Ми знаємо, що відбувається у Косово, у Боснії і Герцеговині, коли люди залишились без роботи й без даху над головою. Тому я хотів би, щоб політики думали наперед про те, куди вони думають вести свій народ.
— Ваша партія виступить з відповідною заявою?
— Ми готуємо відповідну заяву, і вона вийде найближчим часом.
Степан Хмара, «Блок Юлії Тимошенко»: «Я вважаю косівських сербів депортованим народом»
— Як ви ставитесь до зруйнування православних святинь у Косово?
— У будь-якому випадку, коли мова йде про руйнацію, тим більше святинь — це є варварство, це неподобство, це злочин! Кожна нормальна людина не може на це спокійно дивитись, вже не кажучи про те, що подібні вчинки підлягають осуду кожної порядної людини.
— Чи існує якась консолідаційна позиція вашої фракції по даній проблемі?
— Ми спеціально не розглядали цю позицію у зв’язку з політичною ситуацією в Україні, але, я думаю, що моя позиція співпадає з позицією всіх членів партії.
— Чим можна допомогти сербам?
— Ми самі особисто не можемо, але міжнародне співтовариство повинне вжити усіх можливих заходів, щоб припинити це варварство — і людські жертви, і руйнування культурних надбань народів, які там проживають.
— У чому причина варварства у Косово? Адже протягом багатьох років там старались примирити народи.
— І не примирили. Більше того, мене дивує, що зараз навіть чути заклики про депортацію всіх сербів з території Косово, мовляв, серби і албанці вже ніколи не зможуть мирно співіснувати. Але до цього ж вони жили ж мирно? З іншого боку, сьогодні у світі не існує чистих етнічних територій і ніколи не буде. Я рахую косівських сербів депортованим народом. У нас не може бути подвійних стандартів. Виганяти з місць проживання — це ненормально і несправедливо!
Станіслав Пхіденко, КПУ, секретар комітету з питань культури і духовності: «Американська демократія зводиться до того, щоб у різних регіонах руйнувати релігії, культури, церкви, системи економік»
— Щодо Православ’я, то це одне з найбільш розповсюджених віросповідань у всьому світі, що має вікові традиції й культурні надбання. Саме тому вважаю, що події, які відбулися в Сербії, Боснії, а тепер у Косово й у інших країнах, — це політика витіснення православних традицій на Схід. Комусь видалось, що Європа має бути лише католицькою чи протестантською. Це є глибокою помилкою, і проводити подібну політику не тільки неетично і негуманно — вона наперед розрахована на поразку.
— Як ви гадаєте, що потрібно зробити у даному випадку?
— Я вважаю, що тут необхідна консолідація усіх народів, які сповідують православну віру. Сьогодні відбувається не просто руйнування Сербії, а руйнування віковічної православної традиції. А якщо її руйнують сьогодні там, то де гарантія, що не почнуть руйнувати в Україні. Я ще раз хочу підкреслити, що вкрай потрібна консолідація зусиль багаточисельних слов’янських народів.
Я сказав би, що стосовно питання конфронтації з Православ’ям деякою мірою простежується і політика Ватикану. Історія показує, що все життя католицька церква прагнула будь-якою мірою потіснити православних. Це відбувається і в Сербії. І хоча православні храми зруйновані руками мусульман, я бачу в цьому зацікавлення Ватикану. Адже те, що відбувається у Косово, викликає у католиків або позитивні емоції або мовчазне схвалення.
— Чому після зруйнування 130 православних храмів мовчать всі міжнародні організації? Чи косовські святині не є культурним надбанням людства?
— Можливо, моя точка зору є помилковою, але я дотримуюсь тієї думки, що поміж самими Православними Церквами немає такої тісної згуртованості і єдності, як поміж католиками, протестантами, а особливо, мусульманами. Я не знаю, як цей процес охарактеризувати. Чи це кризове явище у Православ’ї, чи якась національна замкненість в рамках того чи іншого народу. Як кажуть у народі: «Раз у мене все добре, то мене не дуже пече, що діється у мого сусіда». Православні мусять сконсолідуватися і бути більш згуртованими у даних питаннях, бо вистояти сьогодні у боротьбі з мусульманством чи католиками буде дуже нелегко.
— Чим могла б у даній ситуації Україна допомогти сербам?
— На пропозицію депутатів комуністичної фракції, які підтримують Українську Православну Церкву — традиційне, канонічне, наше прадідівське віросповідання — Верховна Рада декілька разів давала оцінку тим негативним подіям, що відбуваються у Косово. Борис Олійник буквально недавно робив заяву з трибуни Верховної Ради. Сьогодні ми повинні надати моральну підтримку, згуртовано взятись за руки і заявити про свій протест. Ця моральна підтримка мусить бути сильною та дієвою.
Валентин Ландик, заступник голови політвиконкому партії «Регіони України»: «Ми вже переживали подібну ситуацію у 1917 році»
— Ми вже переживали подібну ситуацію у 1917 році, а потім почали відновлювати зруйноване. А зруйнували основу основ — віру в Бога. Сьогодні гірко чути про сучасні поневіряння православних у Косово. Партія «Регіонів України», зайнявши чітку позицію по відношенню до проблеми у Косово, виступає за відновлення зруйнованих православних святинь та врегулювання міжетнічного конфлікту у регіоні.
Подобається це комусь чи ні, але сьогодні Православна Церква у нас в Україні під натиском католиків і протестантів стала здавати свої позиції. Під виглядом створення «помісної Церкви» руйнується православна єдність. Православним потрібно більше виступати на телебаченні, у інших засобах масової інформації — активніше проявляти свою позицію і ініціативу у суспільстві.
Микола Гапочка, лідер фракційної групи «Народний вибір»: «Те, що трапилось у Косово, — великий гріх»
— Микола Михайлович, прокоментуйте, будь ласка, сучасні події у Косово.
— Я як християнин до Церкви завжди ставлюсь з глибокою повагою. Вважаю, що Церква несе в суспільство не тільки віру, а й взаєморозуміння та повагу. Тому коли руйнаційні процеси відбувались при радянській владі, вони наклали глибокий негативний відбиток у майбутньому.
Те, що трапилось у Косово, — великий гріх, за котрий дане суспільство понесе відповідальність і буде покаране. Я можу просто поспівчувати цим людям.
Гадаю, що православна солідарність у сучасності — це реальність. І вона може проявитись після врегулювання конфлікту на місцях у наданні посильної допомоги, моральної або матеріальної, для відбудови зруйнованих святинь. Я вважаю, що це не стільки справа України — це справа православних. Наша фракція у даному питанні готова підтримати усяку ініціативу і надати допомогу.
Борис Андресюк, член політбюро Соціал-демократичної партії України (об’єднаної): «Останнім часом відбувається спланований наступ на Православ’я»
— Зруйнувати храми, котрі будувались поколіннями, а тисячі людей ходили у них на молитви — це наруга не тільки над собою, це наруга над своїми дітьми і майбутніми поколіннями. Просто так це не минеться. Це потрібно викорінювати у самому зародку. Мабуть, що є десь сили, які зацікавлені у тому, щоб Церкву втягувати у політичні розбори, в той бруд, у котрому зав’язло світське суспільство. Цього ні в якому випадку не можна допустити.
Православна солідарність існує безумовно. У мене складається враження, що останнім часом відбувається спланований наступ на Православ’я. Це породить тільки негативний результат. Потрібно дати можливість всім людям вільно вибирати і сповідувати свою віру, адже це вічні загальнолюдські цінності. Тим паче, їх не можна використовувати у своїх цілях політикам, які часто ними прикриваються.
— Ваша партія поділяє висловлену вами думку?
— Я не можу розписатися за всю партію. Ми не розглядали даного питання, але я переконаний, що кожен з її членів розділяє загальнолюдські цінності, які чітко окреслені у нашому статуті.

З народними депутатами розмову вів Василій Анісімов

65-летие митрополита Лазаря

Виктор Черномырдин: «Разрушение православных святынь в Косово — это больше, чем преступление…»