Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

22.01.2004 — 18.02.2004

22.01.2004. КИЇВ. СТОЛИЧНА ВЛАДА ВІДДАЄ ПРАВОСЛАВНІ СВЯТИНІ РОЗКОЛЬНИЦЬКИМ УГРУПОВАННЯМ
Майже завершено відновлення на Подолі храму Різдва Христового, зруйнованого безбожниками у розпал атеїстичного режиму. Проте православних киян засмучує той факт, що святиня, яка свого часу належала до благодатної Церкви, тепер, з волі столичної влади, яка взялася відновити святиню, передається розкольницькому угрупованню під назвою «УПЦ Київський патріархат». Напередодні Різдва керівник цього угруповання Михайло Денисенко (що полюбляє величати себе «патріархом Філаретом») «освятив» хрести для куполів відновленого храму.
Нелогічність рішення влади з приводу передачі святині «капістам» очевидна: храм на цьому місці стояв уже з XVI ст., у 1861 р. сюди, як відомо, заносили труну з тілом Тараса Шевченка. То як можна його віддати антицерковній (і фактично — антихристиянській) групі, яка виникла на теренах нашої країни усього десять років тому, та й то завдяки корумпованості і безпринципності окремих держчиновників!? Хто буде відповідати перед Богом за душі сотень людей, які отримають у храмі безблагодатне «хрещення», безблагодатне «вінчання» та безблагодатне «поховання»? Храм Різдва Христового з точки зору і церковного, і державного права належить Українській Православній Церкві — історичній Церкві України, а не одній з «найхитріших» псевдоправославних сект.
У телефонних дзвінках до прес-служби УПЦ православні віруючі з хвилюванням запитують: невже подібна несправедливість із передачею храму розкольникам все-таки відбудеться? Будемо сподіватися, що здоровий глузд таки переможе, і справедливість восторжествує. Хоча б в останню мить.

26.01.2004. КРЫМ. В СЕВАСТОПОЛЕ ОСКВЕРНИЛИ СТАТУЮ ГОСПОДА ИИСУСА ХРИСТА
В Севастополе неизвестные злоумышленники облили черной краской статую Иисуса Христа, установленную возле храма в честь Всех святых.
Трехметровая статуя, изготовленная из металлического сплава, представляет собой каноническое распятие Христа. Это уже не первый случай надругательства над изображением Спасителя на Крымской земле. По словам настоятеля храма, почти каждый год хулиганы рисуют на статуе какие-то непонятные знаки, подбрасывают к дверям храма мертвых кошек и прочее. В 2001 году эту статую даже пытались взорвать. В настоящее время прихожане храма в честь Всех святых предпринимают попытки очистить статую Господа Иисуса Христа от краски. На месте происшествия работают правоохранительные органы.
ForUm

10.02.2004. САРНИ. ПРОТИ ФІЛАРЕТІВСЬКИХ ЕКСТРЕМІСТІВ ВІДКРИТО П’ЯТЬ КАРНИХ СПРАВ
Біля ста п’ятдесяти віруючих Сарненської єпархії, стурбовані спробами філаретівців захопити храм на честь святого Олександра Невського, нанесенням побоїв прихожанам та чотирьом священикам, а також проявами вандалізму у святому місці, звернулися до голови Костопільської райдержадміністрації Михайла Кривка. Він зазначив, що українська влада буде стояти на варті закону та активно захищати права людини.
Як повідомили в Сарненському єпархіальному управлінні, проти філаретівських екстремістів за нанесення тілесних побоїв було відкрито чотири карні справи і одну — за скоєння в храмі акту вандалізму.

10.02.2004. САРНИ. НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ МВС УКРАЇНИ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ ГЕНЕРАЛ М. ЦИМБАЛЮК: «УСІ ВИННІ У ЗЛОЧИННОМУ НАПАДІ НА ПРАВОСЛАВНИЙ ХРАМ У МІСТІ КОСТОПІЛЬ БУДУТЬ ПОКАРАНІ»
Єпископ Сарненський і Поліський Анатолій мав зустріч з начальником УМВС України у Рівненській області генералом міліції М.М. Цимбалюком. Владика подякував йому за допомогу в урегулюванні конфліктної ситуації навколо храму на честь святого Олександра Невського в місті Костопіль. Генерал завірив єпископа Анатолія, що злочинці будуть покарані згідно з діючим законодавством.

10.02.2004. ЛЬВІВ. ЛЬВІВСЬКЕ ДУХОВЕНСТВО БУДЕ ПІКЕТУВАТИ ВЛАДНІ СТРУКТУРИ З ПРИВОДУ ПОРУШЕННЯ ЗАКОННИХ ПРАВ ВІРУЮЧИХ НА ГАЛИЧИНІ
У Львівському єпархіальному управлінні відбулися збори духовенства під головуванням архієпископа Львівського і Галицького Августина, на яких було розглянуто питання щодо відмови Львівської міської ради виділити земельні ділянки під будівництво кафедрального собору, єпархіального управління та храму для Свято-Володимирської громади Сихівського району Львова.
Протягом одинадцяти років владика Августин від імені віруючих постійно звертався з цим проханням до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади всіх рівнів.
Духовенством єпархії було прийняте рішення делегувати представників єпархіального управління до Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира з проханням святих молитов для подальшого успішного пастирського служіння в скрутних умовах уніатсько-філаретівської експансії. Було підготовлене звернення від імені Львівської єпархії до Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України з проханням справедливо вирішити питання щодо виділення земельних ділянок під будівництво.
Прес-служба Львівської єпархії

13.02.2004. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. ВІРУЮЧІ НАМАГАЮТЬСЯ ВІДНОВИТИ ІСТОРИЧНУ СПРАВЕДЛИВІСТЬ
Найважча проблема для православного Старокостянтинова — тяганина з поверненням віруючим залишків храму на честь Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.
Нелегка доля цієї церкви. Зведена ще 1570 року князем Костянтином Острозьким, вона потім майже півстоліття слугувала домом молитви для православних подолян. Коли у 1608 році князь Костянтин помер, то його син Іоанн зрадив батьківську віру і став католиком. У 1612 році Іоанн (в латинстві Януш) передав православний Хрестовоздвиженський храм домініканському католицькому ордену. Вони володіли храмом до 1832 року. Однак справедливість восторжествувала, і з 1853 року Хрестовоздвиженську церкву повернули православним. До того ж вона стала «градським», тобто міським, собором. Згодом поруч виник православний монастир.
За радянських часів тут «квартирував» районний відділ внутрішніх справ. Коли працівники міліції справили новосілля в іншому будинку, Старокостянтинівська міська рада відповідно до законодавства України прийняла рішення про передачу храму і монастирських келій Хмельницькій єпархії. Благочинному округу священику Василію при підтримці громади вдалося частково відродити чернече життя в колишніх монастирських келіях. Однак далі справа не пішла. Адже повному поверненню старокостянтинівської святині Українській Православній Церкві чинить опір нинішня міська виконавча влада.
Цього дня серед залишків Хрестовоздвиженського храму було відслужено молебень, який очолив архієпископ Хмельницький і Шепетівський Антоній. «Стукайте і вам відчинять», — нагадав присутнім заповідь Христову архієпископ Антоній. Він закликав людей молитися та не втрачати надії:»Як колись був віднайдений і воздвижений Чесний Животворящий Хрест Господній, так, незважаючи на чисельні перешкоди, повстане із руїн над Старокостянтиновим величний храм».
Прес-служба Хмельницької єпархії

16.02.2004. САРНЫ. НА ЗАСЕДАНИИ ИСПОЛКОМА РАЙОННОЙ РАДЫ КОСТОПОЛЯ РАССМАТРИВАЛСЯ ВОПРОС О НАРУШЕНИИ ПРАВ ВЕРУЮЩИХ
На заседании исполкома районной рады Костополя рассматривался вопрос о межконфессиональной ситуации в городе и нарушении прав верующих Украинской Православной Церкви со стороны экстремистов из Киевского патриархата, возглавляемого Михаилом Денисенко. По благословению епископа Сарненского и Полесского Анатолия Украинскую Православную Церковь представлял игумен Иларион (Клебан). На заседании присутствовал нардеп Сергей Олексиюк, который агитировал за объединение с раскольниками. Кстати, несколько дней назад он принимал участие в хулиганском захвате храма в честь святого Александра Невского.

16.02.2004. САРНИ. ВІРУЮЧІ ЄПАРХІЇ ПОПРОСИЛИ ГЕНЕРАЛЬНУ ПРОКУРАТУРУ ЗАХИСТИТИ ЇХ ВІД СВАВІЛЛЯ РОЗКОЛЬНИКІВ
У заявах на ім’я Генерального прокурора України, прокурора Рівненської області, прокурора Костопільського району, зокрема, говориться: «Ми, парафіяни та віруючі Української Православної Церкви, як і громадськість міста Костопіль Рівненської області, вкрай стурбовані порушенням Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», яке відбувається зі сторони прихильників УПЦ КП.
Події, які відбуваються навколо храму на честь святого Олександра Невського та Свято-Михайлівського собору в місті Костопіль, є злочинні. Адже, скориставшись похилим віком колишнього настоятеля протоієрея Степана Вітчука (1929 р.н.) та неспроможністю його керувати парафією (котрий за святотатство позбавлений священного сану), прихильники УПЦ КП, як і біля п’ятнадцяти священиків Київського патріархату на чолі з вожаком — Василем Корейчуком і студентами Рівненського духовного училища увірвалися 8 лютого 2004 року о 9-й годині ранку в храм на честь святого Олександра Невського та спричинили розбій з застосуванням сльозоточивого газу та побиттям священиків канонічної Церкви — ігумена Іларіона (Клебан), протоієрея Олександра Дзюбука, протоієрея Євгенія Собчука, протодиякона Сергія Середи та парафіян. Відбувся і акт вандалізму — побиті ікони.
Завдячуючи органам міліції району і обласному «Беркуту» вдалось вивести злочинців із храму та врятувати потерпілих парафіян.
У відповідь на це представники православної громади подали заяву на ім’я начальника Костопільського РВ УВС О.М. Лозян. Та злочинці не притягнуті до відповідальності, а навпаки хизуються, залякуючи віруючих УПЦ.
Тому Сарненське єпархіальне управління, прагнучи захистити своє духовенство та віруючих людей, заявляє протест про втручання та порушення Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» злочинцями і просить негайно притягнути винуватців до відповідальності, згідно звернення 2 тисяч 134 громадян, які своїми підписами засвідчують про порушення прав людини».

18.02.2004. КИЇВ. ДОВЕДЕНЕ ДО ВІДЧАЮ ДУХОВЕНСТВО ЛЬВІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ ПРИЇХАЛО В СТОЛИЦЮ ШУКАТИ ПРАВДИ
Більше десяти років православні жителі Львівської області, що зберегли свою вірність канонічній Православній Церкві, позбавлені елементарних прав задовольняти свої релігійні потреби. Їм не дають навіть ділянки у Львові для побудови свого кафедрального собору. Сьогодні делегація духовенства приїхала до Києва вимагати від влади справедливості. Під час пікету біля Адміністрації Президента України на саморобних транспарантах були написи: «Де шукати захисту православній громаді Львова?», «Православні Львова — громадяни України — мають право на свій храм», «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля… Чи всміхнеться православним і у Львові доля?»
Як сказав клірик єпархії протоієрей Володимир Кузьо, «наші проблеми сьогодні свідомо не вирішуються. Це є свідомим порушенням українського законодавства, згідно якого ми як громадяни України маємо право мати свій храм і свій кафедральний собор. Якщо можна греко-католикам мати собори в Києві, Донецьку і Криму, то чому православним не можна храм у Львові?».
Сьогодні делегація священників Львівської єпархії звернулася зі своїми проблемами до Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради.

18.02.2004. ЛЬВОВ. АРХИЕПИСКОП АВГУСТИН ОБРАТИЛСЯ С ПОСЛАНИЕМ К ПРЕЗИДЕНТУ УКРАИНЫ ПО ПОВОДУ ПРИТЕСНЕНИЯ ПРАВОСЛАВИЯ В ОБЛАСТНОМ ЦЕНТРЕ
Владыка Августин направил письмо Леониду Кучме от имени и по поручению священнослужителей Львовской епархии.
«Известно, — говорится в послании, — что духовенство и верующие Львовской епархии УПЦ уже на протяжении 12 лет постоянно обращаются к властям различного уровня с просьбой выделить участок под строительство кафедрального собора и епархиального управления в г. Львове. Наличие только одного действующего канонического храма в городе, который к тому же имеет неофициальный статус русскоязычного, создает дополнительные трудности для украиноязычной общины. Получается, что власть умышленно создает дискомфорт и сложную атмосферу для обеих частей львовской православной общины: русской и украинской, церковная жизнь которых отличается не только богослужебным языком, но также обрядом и традицией».
Владыка Августин сообщает в послании и о том, что многие годы не решается вопрос о выделении участка под храм в Сиховском районе, и верующие вынуждены тесниться в маленькой деревянной часовне.
В конце послания владыка выражает надежду, что голос православной общественности Львова будет услышан и в поисках выхода из создавшейся ситуации ей не придется прибегать к более решительным действиям.