Українська Православна Церква на початку 2003 року: соціологічний аналіз
СТАТИСТИКА
Українська Православна Церква на початку 2003 року: соціологічний аналіз
Сергій БАРШАЙ
У першому номері журналу “Людина і світ” за 2003 рік Держкомрелігій опублікував свій традиційний статистичний звіт про кількість релігійних громад різних конфесій в Україні станом на 1 січня 2003 року. У цьому звіті окремо подається кількість громад кожної з існуючих в Україні релігійних деномінацій, а також кількість монастирів кожної з них, навчальних закладів, священнослужителів, недільних шкіл та періодичних видань. У другій частині звіту подається кількість релігійних громад найчисленніших релігійних номінацій України окремо по кожному з регіонів.
У даному матеріалі ми спробуємо проаналізувати сьогоднішній кількісний стан Української Православної Церкви загалом і по регіонах окремо, виходячи з цих статистичних даних.
За даними Держкомрелігій, Українська Православна Церква на 1 січня 2003 року мала 10042 громади, що на 527 парафій більше, аніж було 1 січня 2002 року. Приріст за 2002 рік склав 5,5%. Приємно зазначити, що якщо протягом 2001 року УПЦ зросла на 5,1% від загальної кількості своїх парафій (було відкрито 466 парафій), то у минулому році ми можемо констатувати підвищення динаміки розвитку нашої Церкви.
Таким чином, сьогодні одна громада УПЦ припадає приблизно на 4825 чоловік (виходячи з результатів Всеукраїнського перепису населення 2001 року, згідно з яким на кінець 2001 року населення України становило 48 млн. 457 тис. осіб) і на 60,1 кв. км площі (на 1 січня 2002 року ці показники були такими: одна громада в середньому припадала на 5092 чоловіки і на 63,4 кв. км площі). Найбільше православних парафій є у Вінницькій (835) і Хмельницькій (833) областях, найменше у Львівській (63) та Івано-Франківській (25). Проте, дані тільки про кількість парафій у області ще не дають вичерпної інформації про стан справ у ній, в першу чергу через різний розмір наших областей і різну кількість населення в них. Тому ми вирішили підрахувати співвідношення в кожній області православних парафій на душу населення, на площу, визначити динаміку збільшення парафій у кожній області протягом останнього року, а також порівняти у процентному відношенні православні і розкольницькі парафії у регіонах.
Найкращий показник по співвідношенню парафій на кількість населення є у Хмельницькій області – 1717 чоловік на одну православну парафію. За нею ідуть: Волинська – 1990 чол., Рівненська – 2062 чол., Вінницька – 2122 чол., Закарпатська – 2227 чол., Чернівецька –– 2261 чол., Житомирська – 2526 чол., Чернігівська – 2643 чол., Черкаська – 3166 чол., Київська – 3416 чол., Сумська – 3926 чол., Херсонська – 4108 чол., Полтавська – 4201 чол., Одеська – 5133 чол., Кримська АР – 5422 чол., Миколаївська – 5546 чол., Кіровоградська – 6027 чол., Запорізька – 7015 чол., Дніпропетровська – 7840 чол., Луганська – 8083 чол., Тернопільська – 9441 чол., Донецька – 10639 чол., Харківська – 11564 чол., м. Київ – 15360 чол., Львівська – 41690 чол., Івано-Франківська – 56392 чол.
Отже, ми бачимо, що найвищий показник громад на душу населення є на Західній Україні, де менш відчутними були наслідки дій безбожної влади в радянську епоху. У цьому плані навіть постраждала від філаретівського розколу Волинь зуміла достойно вистояти і твердо триматись канонічного Православ’я. Низький показник мають південно-східні області, що обумовлено двома факторами: високою густотою населення (в силу їх потужного промислового потенціалу) та жахливими наслідками, що залишилися у спадок від атеїстичного режиму (варто згадати хоча б те, що після Хрущова, наприклад, у Запорізькій області залишилось менше 10 діючих православних храмів). Найгірші показники мають галицькі Львівська та Івано-Франківська області, де православну Церкву уже понад десять років штучно намагаються знищити.
Із вищенаведених підрахунків випливає одна цікава деталь: у Тернопільській області, де православних також переслідують, співвідношення православних громад на душу населення тим не менш більше, аніж у спокійних Донецькій і Харківській областях. Проте, поясненням цьому є не поліпшення умов у православних Тернопільщини, а відносно мала кількість населення цієї області і значна роль Почаївської лаври в ділі збереження православ’я на землях краю.
При визначенні співвідношення православних парафій на площу (кв. км), звичайно, найкращий показник виявився у м. Києва (його досліджуємо як окремий регіон) –– одна парафія на 4,8 кв. км. Причини такого “успіху”, думаю, усім зрозумілі –– висока густота населення столиці визначає і високу “густоту” громад. За столицею іде Чернівецька область – одна парафія на 19,8 кв. км, на Закарпатті одна парафія на 22,6 кв. км, у Хмельницькій області – на 24,7 кв. км, у Вінницькій – на 31,7 кв. км, у Рівненській – на 35,3 кв. км, у Волинській – на 37,8 кв. км, у Черкаській – на 47,1 кв. км, у Київській – на 52,5 кв. км, у Житомирській – на 54,3 кв. км, у Донецькій – на 58,2 кв. км, у Кримська АР – на 58,8 кв. км, у Чернігівській – на 67,7 кв. км, у Одеській – на 69,2 кв. км, у Дніпропетровській – на 70,1 кв. км, у Сумській – на 71,9 кв. км, у Полтавській – на 74,2 кв. км, у Луганській – на 84,7 кв. км, у Запорізькій – на 99,2 кв. км, у Херсонській – на 99,6 кв. км, у Миколаївській – на 107,8 кв. км, у Тернопільській – на 114 кв. км, у Харківській – на 124,6 кв. км, у Кіровоградській – на 130,8 кв. км, у Львівській – на 346 кв. км, у Івано-Франківській – на 556 кв. км
Знову на перших місцях виявилися західні області, особливо такі компактно заселені, як Буковина та Закарпаття. Центральна Україна і Крим виявились посередині, слабкі показники виявились у південно-східних областях та Кіровоградській області, і традиційно найгірший показник у православних галичан, які постійно зазнають гоніння
Як і в попередньому аналізі, гнана Тернопільська єпархія тут має вищий показник, аніж стабільні Харківська та Кіровоградська області.
Відомо, що блага релігійної свободи дають можливість сьогодні вільно плодитись і розкольникам усіх мастей. Тому кожна область, наряду з канонічними православними громадами, має і свої “ложки дьогтю” у вигляді наших новоявлених розколів (т.зв. автокефального та філаретівського).
Задачею нашого наступного підрахунку було виявити: яке співвідношення в областях між православною Церквою і розкольницькими угрупованнями (у процентах)?
Найкраща ситуація тут виявилася на Закарпатті – 97% громад серед тих, що називають себе православними, належать до канонічної Церкви. На другому місці стоїть Луганська область – 94,3%, потім ідуть Кримська АР – 93,2%, Харківська – 89,3%, Одеська – 86,6%, Чернігівська – 86,5%, Донецька – 84,5%, Сумська – 84,4%, Дніпропетровська – 80,9%, Кіровоградська – 79,6%, Херсонська – 78,7%, Хмельницька – 78,5%, Житомирська – 76,8%, Полтавська – 76,5%, Черкаська – 76,2%, Запорізька – 76,1%, Чернівецька – 75%, Вінницька – 69,4%, Волинська – 68%, Миколаївська – 66,2%, Рівненська – 65,7%, Київська – 65, м. Київ – 56,1%, Тернопільська – 19,5%, Львівська – 7,5%, Івано-Франківська – 5,7%.
Тут ситуація виявилася інакшою, аніж у попередніх дослідженнях: за винятком Закарпаття, першість тримають південно-східні області і Крим, де менше мала можливості нанести шкоди Церкві розкольницька пошесть. Катастрофічною залишається ситуація на Галичині, де православні виявилися жертвами уніатської та розкольницької агресій.
Як зазначалося нами на початку статті, загальний приріст у УПЦ за 2002 рік склав 5,5%. Скільки ж цей приріст складав у кожному регіоні окремо? Найбільшим він виявився у столиці, де протягом 2002 року було зареєстровано 18 нових громад, що склало 11,8% росту. За Києвом ідуть: Дніпропетровська область – 11,5%, Миколаївська – 9,6%, Черкаська – 9,1%, Херсонська – 8,7%, Донецька – 8,5%, Полтавська – 7,4%, Запорізька – 7%, Чернігівська – 6,5%, Луганська – 6%, Одеська – 5,7%, Кримська АР – 5,4%, Львівська – 5%, Рівненська – 4,4%, Вінницька – 4,2%, Київська – 4%, Сумська – 3,4%, Харківська – 3,2%, Хмельницька – 2,9%, Волинська – 2,8%, Житомирська – 2,8%, Тернопільська – 1,6%, Кіровоградська – 1,6%, Чернівецька – 0,7%, Закарпатська – 0,5%, Івано-Франківська – 0%.
Південно-східний і центральний регіони мають більший процент приросту в порівнянні з західним через те, що у них кількість громад є поки що менш наближеною до оптимальної, аніж на Західній Україні (як це показали нам попередні дослідження), а тому і більша потреба у відкритті нових парафій. Єдиною областю в Україні, де протягом 2002 року не зареєстровано жодної нової громад Української Православної Церкви, є Івано-Франківська область. Кількість зареєстрованих у Львівській і Тернопільській областях за цей період також є мізерною (3 і 2 відповідно). Все це свідчить про справжній стан релігійної свободи сьогодні у Галицькому регіоні.
В яких же регіонах України ситуація загалом краща, а в яких гірша? Щоб дати загальну оцінку кожному регіону окремо і, виходячи з наших досліджень, показати, де стан справ кращий, де середній, а де найгірший, ми вдались до наступного прийому. У кожному з чотирьох попередніх дослідів кожен регіон мав своє місце за результатом (перше, друге, третє, і т.д.). Ми сумували усі номери “місць”, які “отримали” регіони, і таким чином отримали цифру, яка умовно нам дає уяву про загальну ситуацію в області на основі тих досліджень, які ми виконували вище. Виходить, що в якого регіону сумарна цифра буде меншою (тобто у нього виходили кращі місця по окремих дослідженнях) –– там ситуація краща.
Таким чином, найменша сумарна цифра (тобто найкращий результат) вийшла у Закарпатської області – 34 (5+3+25+1), далі ідуть: Хмельницька область – 36 (1+4+19+12), Черкаська – 36 (9+8+4+15), Чернігівська – 36 (8+13+9+6), Вінницька – 42 (4+5+15+18), Кримська АР – 42 (15+12+12+3), Одеська – 44 (14+14+11+5), Рівненська – 44 (3+6+14+21), Дніпропетровська – 45 (19+15+2+9), Донецька – 46 (22+11+6+7), Волинська – 48 (2+7+20+19), Херсонська – 48 (12+20+5+11), м. Київ – 49 (24+1+1+23), Чернівецька – 49 (6+2+24+17), Луганська – 50 (20+18+10+2), Полтавська – 51 (13+17+7+14), Житомирська – 52 (7+11+21+13), Сумська – 52 (11+16+17+8), Київська – 57 (10+9+16+22), Миколаївська – 60 (16+21+3+20), Запорізька – 61 (18+19+8+16), Харківська – 68 (23+23+18+4), Кіровоградська – 74 (17+24+23+10), Львівська – 88 (25+25+13+25), Тернопільська – 89 (21+22+22+24), Івано-Франківська – 104 (26+26+26+26).
На завершення хочеться зазначити, що даний соціологічний аналіз не претендує на якусь абсолютність. І не в останню чергу причиною цього вважаємо приблизний характер тих цифр, на підставі яких робився аналіз. Адже ці цифри вказують на кількість зареєстрованих громад, а не тих, де вже регулярно проводиться богослужіння, а це не завжди одне й те ж. Але відомі і такі випадки, коли громада фактично функціонує, з певних причин не зареєструвавшись у відповідних органах. Вповні можливо, що багато є неточностей у підрахунках пропорційного співвідношення православних громад і розкольників. Наприклад, за цими даними, УПЦ-КП у Донецькій області має 80 парафій, проте, за словами митрополита Донецького Іларіона, реально діє з них 6-7 (Вісник прес-служби УПЦ. — №15. – С.72). Або наступний приклад: у 2001 році прибічники КП в Криму підняли галас через те, що збираються “ліквідувати” їх храм у Сімферополі через закінчення терміну оренди приміщення. Їхній “єпископ” говорив, що якщо у них заберуть це приміщення, то їм зовсім не буде де молитися у Криму. В той же час, за цією статистикою, на 1.01.2001 року “Сімферопольська єпархія УПЦ-КП” мала аж 17 громад. Також відомо, що ці дані дають цифру про громади УАПЦ майже вдвічі більшу, ніж самі “уапецисти”. Але більш точних, а головне, більш детальних статистичних даних на сьогодні немає. Тому нашим основним завданням було намалювати приблизну картину сьогоднішнього стану Української Православної Церкви в деталях, що, думаємо, нам і вдалося зробити.
Ось основні висновки, які напрошуються в результаті аналізу:
- Українська Православна Церква залишається найчисельнішою в державі релігійною конфесією, яка домінує у 23-х із 26-ти регіонів.
- Темп розвитку нашої Церкви не тільки не стає екстенсивним, а навпаки, за 2002 рік, у порівнянні з 2001, збільшився на 0,4% і становив 5,5%.
- Незалежно від регіону –– і на заході, і на сході, і на півдні, і в центрі –– Церква має непогані параметри розвитку. Практично кожен регіон (за винятком Галицького) у певних аспектах проявляє себе, як такий, що активно функціонує.
- Є всі підстави вважати, що причини занепаду УПЦ у Галицькому регіоні знаходяться виключно у штучних політичних плоскостях і аж ніяк не відбивають реальний стан справ. Як приклад, можна навести Закарпатський регіон, де є сильним уніатський вплив, але єдина, нерозколота Православна Церква вистояла перед цим напором і зараз успішно виконує свою місію.
Область | Кільк. парафій | 1 параф. на душу населення * | 1 парафія на кв. км ** | Динаміка росту (%) | Відсоток серед православних парафій | Коефіцієнт | |
1 | Вінницька | 835 | 2122 (1772,4) | 31,7 (26,5) | 4,2 | 69,4 | 42 |
2 | Хмельницька | 833 | 1717 (1430,8) | 24,7 (20,6) | 2,9 | 78,5 | 36 |
3 | Рівненська | 569 | 2062 (1173,3) | 35,3 (20,1) | 4,4 | 65,7 | 44 |
4 | Закарпатська | 565 | 2227 (1258,3) | 22,6 (12,8) | 0,5 | 97 | 34 |
5 | Житомирська | 550 | 2526 (1389,5) | 54,3 (29,9) | 2,8 | 76,8 | 52 |
6 | Київська | 535 | 3416 (1827,9) | 52,5 (28,1) | 4 | 65 | 57 |
7 | Волинська | 533 | 1990 (1060,7) | 37,8 (20,2) | 2,8 | 68 | 48 |
8 | Одеська | 481 | 5133 (2469,0) | 69,2 (33,3) | 5,7 | 86,6 | 44 |
9 | Чернігівська | 471 | 2643 (1245,3) | 67,7 (31,9) | 6,5 | 86,5 | 36 |
10 | Дніпропетровська | 455 | 7840 (3567,6) | 70,1 (31,9) | 11,5 | 80,9 | 45 |
11 | Донецька | 455 | 10639 (4841,1) | 58,2 (26,5) | 8,5 | 84,5 | 46 |
12 | Кримська АР | 445 | 5423 (2413,2) | 58,8 (26,2) | 5,4 | 93,2 | 42 |
13 | Черкаська | 443 | 3167 (1402,9) | 47,1 (20,9) | 9,1 | 76,2 | 36 |
14 | Чернівецька | 408 | 2261 (922,8) | 19,8 (8,1) | 0,7 | 75 | 49 |
15 | Полтавська | 388 | 4201 (1630,1) | 74,2 (28,8) | 7,4 | 76,5 | 51 |
16 | Сумська | 331 | 3926 (1299,7) | 71,9 (23,8) | 3,4 | 84,4 | 52 |
17 | Луганська | 315 | 8083 (2546,2) | 84,7 (26,7) | 6 | 94,3 | 50 |
18 | Херсонська | 286 | 4108 (1175,1) | 99,6 (28,5) | 8,7 | 78,7 | 48 |
19 | Запорізька | 275 | 7015 (1929,2) | 99,2 (27,3) | 7 | 76,1 | 61 |
20 | Харківська | 252 | 11564 (2914,2) | 124,6 (31,4) | 3,2 | 89,3 | 68 |
21 | Миколаївська | 228 | 5547 (1264,7) | 107,8 (24,6) | 9,6 | 66,2 | 60 |
22 | Кіровоградська | 188 | 6027 (1133,1) | 130,8 (24,6) | 1,6 | 79,6 | 74 |
23 | м. Київ | 170 | 15360 (2611,3) | 4,8 (824) | 11,8 | 56,1 | 49 |
24 | Тернопільська | 121 | 9441 (1142,4) | 114 (13,8) | 1,6 | 19,5 | 89 |
25 | Львівська | 63 | 41690 (2626,5) | 346 (21,8) | 5 | 7,5 | 88 |
26 | Івано-Франківська | 25 | 56392 (1409,8) | 556 (13,9) | 0 | 5,7 | 104 |
*У дужках позначена кількість населення регіону за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року (тис. чол.).
**У дужках позначена площа регіону (тис. кв. км.).