Трагедія у Львові

28.07.2002 archive, Вестник №12, Церковь и власть

28.07.2002. КИЇВ. ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ НАПРАВИВ СПІВЧУТТЯ РІДНИМ І БЛИЗЬКИМ ПОТЕРПІЛИХ У ЛЬВОВІ

Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир направив телеграми голові Львівської облдержадміністрації Мирону Янківу, голові Львівської облради Михайлу Сендаку та міському голові Львова Любомиру Буняку: «Сьогодні собором архієреїв у співслужінні сонму духовенства у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі була звершена заупокійна молитва за жертв трагедії, що трапилася 27 липня ц.р. у місті Львові. Нехай милосердий Господь упокоїть з миром душі спочилих, а їх родичам дарує терпіння, смирення і мудрість. Висловлюємо своє співчуття рідним і близьким потерпілих».

28.07.2002. КИЕВ. ВО ВРЕМЯ ЛИТУРГИИ В ДЕНЬ СВЯТОГО КНЯЗЯ ВЛАДИМИРА ПРЕДСТОЯТЕЛЬ, ЕПИСКОПАТ, ДУХОВЕНСТВО И ВЕРУЮЩИЕ УКРАИНСКОЙ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ МОЛИЛИСЬ О ТРАГИЧЕСКИ ПОГИБШИХ ВО ЛЬВОВЕ

По благословению Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины Владимира во время богослужения была совершена заупокойная ектения с особым прошением: «Еще молимся о упокоении душ усопших рабов Божиих новопреставленных братий и сестер наших во граде Львове на летном поле погибших и от ран скончавшихся, и о еже проститися им всякому прегрешению вольному же и невольному…»

28.07.2002. АРХІЄПИСКОП ЛЬВІВСЬКИЙ І ГАЛИЦЬКИЙ АВГУСТИН: «ЯК ВІЙСЬКОВИЙ ЄПИСКОП, Я БУВ ПРИСУТНІЙ НА ВІЙСЬКОВОМУ АЕРОДРОМІ У ЛЬВОВІ ПІД ЧАС ЦІЄЇ ЖАХЛИВОЇ ТРАГЕДІЇ»

Архієпископ Львівський і Галицький Августин прокоментував трагічні події у Львові: «Як військовий єпископ, я був присутній на урочистостях, які проходили у Львові з нагоди 60-річчя 14-го корпусу ВПС України. Я гадаю, що ніхто з організаторів навіть не міг уявити, що таке може трапитися. Це жахлива трагедія.
Я був разом із священиком моєї єпархії. Отець Богдан за моїм благословенням був у самому епіцентрі подій, заспокоював і втішав людей. Я молився прямо на аеродромі. А як тільки повернувся до храму — зразу ж відслужив заупокійну літію. Вже відомо, що серед загиблих є й православні, і серед них діти. Зараз все остаточно з’ясовується.
Я співчуваю рідним, які сумують за загиблими. Я співчуваю скаліченим, дай Бог, щоб всі вони вижили і одужали. Я співчуваю і воїнам та їх командирам, яких знаю особисто і яких спіткала ця трагедія: їхні долі надломлені. І справа не в тому, що хтось понесе адміністративну або кримінальну відповідальність. Ви тільки подумайте, як жити з таким моральним тягарем. І я молюсь за них. Як військовий єпископ, я розумію, що бувають моменти, коли тільки віра може втримувати людину від самогубства.
Ці трагічні події ще раз нагадують нам, що немає нічого абсолютно надійного серед земного. Що всі ми під Богом, що будь-яка техніка може підвести. Але щось трагедії в нашій країні відбуваються дуже часто. Значить, не все гаразд. І як не згадати слова Спасителя, після трагедії з Силоамською баштою: «Невже ви думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Силоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Єрусалимі? Ні, кажу вам, але якщо не покаєтесь, всі також загинете» (Лк. 13, 4-5).
Сьогодні в усіх храмах Львова після закінчення Літургії звершувалися панахида. Ми сьогодні тут, в Лаврі, молилися за загиблих. І я зараз перериваю свої заплановані службові подорожі, зустрічі і повертаюся до Львова, бо духовний пастир повинен бути зі своїми духовними чадами».

28.07.2002. ЛЬВІВ. ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ЗВ’ЯЗКИ ЗІ ЗБРОЙНИМИ СИЛАМИ ЄПИСКОП ЛЬВІВСЬКИЙ І ГАЛИЦЬКИЙ АВГУСТИН ВІД ІМЕНІ ДУХОВЕНСТВА І ВІРНИХ ЛЬВІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ ВИСЛОВИВ СПІВЧУТТЯ З ПРИВОДУ ТРАГЕДІЇ

Владика Августин направив телеграми голові Львівської облдержадміністрації Мирону Янківу, голові Львівської облради Михайлу Сендаку та міському голові Львова Любомиру Буняку: «Висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким постраждалим на Скнилівському льотовищі у Львові. Молимося за упокій душ тих, які загинули, а також за швидке одужання і здоров’я потерпілих».

29.07.2002. СВЯТЕЙШИЙ ПАТРИАРХ МОСКОВСКИЙ И ВСЕЯ РУСИ АЛЕКСИЙ II ВЫРАЗИЛ СОБОЛЕЗНОВАНИЯ В СВЯЗИ С ТРАГЕДИЕЙ ВО ЛЬВОВЕ

В связи с авиакатастрофой во Львове, повлекшей многочисленные человеческие жертвы, Святейший Патриарх Московский и всея Руси Алексий II направил следующую телеграмму Блаженнейшему Митрополиту Киевскому и всея Украины Владимиру: «Ваше Блаженство, дорогой Владыко!
С глубокой печалью узнал о трагедии, произошедшей во Львове. Гибель десятков людей, в том числе детей, болью отозвалась в моем сердце.
Прошу передать чувства самого искреннего сострадания тем, кто понес тяжкие увечья, потерял родных и друзей.
Господь да упокоит в Небесных селениях всех погибших во время авиакатастрофы. Да исцелит Он раненых и да укрепит всех, кого коснулась беда.
Случившееся напоминает нам, сколь ответственно должен обращаться человек с грозной и сложной современной техникой.
Надеюсь и верю, что Церковь, государство и народ в Украине сделают все для облегчения страданий живых и для увековечения памяти погибших».

29.07.2002. СЕРБСКИЙ ПАТРИАРХ ПАВЕЛ НАПРАВИЛ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАИНЫ И ПРЕДСТОЯТЕЛЮ УКРАИНСКОЙ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ СОБОЛЕЗНОВАНИЯ В СВЯЗИ С ТРАГЕДИЕЙ ВО ЛЬВОВЕ

От имени Сербской Православной Церкви Патриарх Павел направил соболезнования главе Украинского государства и Предстоятелю Украинской Православной Церкви: «По случаю трагедии на аэродроме во Львове выражаем глубокие соболезнования Вам, Украинской Православной Церкви, Украинской власти, родственникам пострадавшим и всему украинскому народу. Молимся Богу о упокоении погибших, а всем вам да подаст Господь утешение в боли».

31.08.2002. ЛЬВІВ. У ЗВ’ЯЗКУ З ТРАГЕДІЄЮ НА СКНИЛІВСЬКОМУ ЛЬОТОВИЩІ АРХІЄПИСКОП ЛЬВІВСЬКИЙ І ГАЛИЦЬКИЙ АВГУСТИН ЗВЕРНУВСЯ ДО ЖИТЕЛІВ ЛЬВІВЩИНИ ПО ОБЛАСНОМУ ТЕЛЕБАЧЕННЮ ТА ВІДВІДАВ ПОСТРАЖДАЛИХ

29 липня владика Августин відвідав Скнилівське льотовище, де мав зустріч з представниками військових структур. В той же день Його Високопреосвященство разом з керівниками та представниками інших конфесій Львівщини звернувся у прямому ефірі Львівського обласного телебачення до жителів регіону з архіпастирським словом з приводу трагедії. 31 липня владика відвідав потерпілих від авіакатастрофи, які перебувають у львівських лікарнях.
Як відомо, трагедію 27 липня владика Августин бачив на власні очі і перші молитви за загиблих та поранених звершував на самому Скнилівському льотовищі, а після повернення в єпархіальне управління відправив заупокійну літію за жертв трагедії. Наступного дня архієпископ Августин взяв участь у Божественній літургії в Києво-Печерській Лаврі з нагоди дня пам’яті святого князя Володимира і тезоіменітства Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Володимира. Під час богослужіння було виголошено єктенію за тих, які загинули на Скнилівському льотовищі. Того ж дня після кожного богослужіння у Свято-Георгіївській церкві Львова клірики відправляли заупокійні літії. А протоієрей Євгеній Коцовський та священик Миколай Баранов відвідали усі львівські лікарні, куди поступили травмовані на Скнилівському льотовищі, сповідали та причащали поранених Святих Христових Тайн. 28 липня владика Августин висловив співчуття голові Львівської обласної державної адміністрації М. Д. Янківу, Голові Львівської обласної ради народних депутатів М. Д. Сендаку та міському голові Львова Л. К. Буняку.

04.08.2002. ЛЬВІВ. МОЛИТВА ПО ЗАГИБЛИХ НА СКНИЛІВСЬКОМУ ЛЬОТОВИЩІ ТРИВАЄ

1 серпня архієпископ Львівський і Галицький Августин звершив у Свято-Георгіївській церкві у Львові Божественну літургію та заупокійну літію за тих, які загинули в Львівській авіакатастрофі, а потім відвідав потерпілих від авіакатастрофи, які перебувають у львівських лікарнях. Панахиду по загиблих було звершено владикою Августином і після Божественної літургії у Свято-Георгіївській церкві 4 серпня.

07.08.2002. ЛЬВІВ. МІСЬКИЙ ГОЛОВА ЛЬВОВА ЛЮБОМИР БУНЯК ВИСЛОВИВ ПРЕДСТОЯТЕЛЮ УПЦ ВДЯЧНІСТЬ ЗА СПІВЧУТТЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ТРАГЕДІЄЮ НА СКНИЛІВСЬКОМУ АЕРОДРОМІ

«Прийміть слова щирої вдячності від мене та громади нашого міста за співчуття, яке Ви надіслали нам у зв’язку з трагедією, що сталася під час авіашоу на Скнилівському аеродромі у Львові.
Висловлюю вдячність як за моральну підтримку, так і за Вашу благородну готовність допомогти нам у подоланні наслідків трагедії», — сказано у листі Любомира Буняка до Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

14.08.2002. КИЇВ. ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО ТРАУРУ З ПРИВОДУ ТРАГЕДІЇ НА СКНИЛІВСЬКОМУ ЛЬОТНОМУ ПОЛІ У ЛЬВОВІ ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ВИСТУПИВ ІЗ ЗВЕРНЕННЯМ ДО НАРОДУ УКРАЇНИ

Ще раз висловивши свої співчуття сім’ям загиблих, постраждалих, їх рідним, близьким, друзям і всім тим, хто близько до серця сприйняв звістку про катастрофу 27 липня, Блаженніший Митрополит Володимир зауважив: «Оскільки минув деякий час після трагедії, то з’явилась можливість більш спокійно обміркувати те, що сталося, а також застерегти від поспішних рішень і оцінок у зв’язку з трагедією». «Протягом останніх років різного роду нещастя вражають Україну. Ми бачимо, що нерідко знаходять винних, вживаються відповідні заходи, щоб уникнути нових трагедій, але вони, на превеликий жаль, повторюються знову. Чи не означає це, що причини трагедії львівської та інших бід треба шукати не тільки в обставинах сьогоднішнього дня? Прийшов час щось кардинально поміняти в способі життя і міняти на краще, щоб подібне не ставалось надалі. З іншого боку, не менш очевидно, що такі проблеми зняти тільки організаційними заходами не можна… Біди, в більшості випадків, є знаменнями Божими про неправильний спосіб життя. Тому, вдивляючись в ці грізні попередження, нам необхідно не випробовувати довготерпіння Боже, щоб нас не спіткали ще гірші лиха, а морально змінюватися і прагнути побудувати наші стосунки в дусі братньої любові, взаємоповаги, з терпінням переживаючи труднощі нашого буття, які виникають, головним чином, через наші гріхи. Ми повинні усвідомити, що наше суспільство — це живий організм, і якщо хворіє якась його частина, то страждає все тіло», — наголошується у зверненні Предстоятеля УПЦ до народу України.

ЗВЕРНЕННЯ
БЛАЖЕННІШОГО ВОЛОДИМИРА, МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У ЗВ’ЯЗКУ З ТРАГЕДІЄЮ,
ЯКА СТАЛАСЯ 27 ЛИПНЯ 2002 РОКУ
НА СКНИЛІВСЬКОМУ ЛЬОТНОМУ ПОЛІ У МІСТІ ЛЬВОВІ

Дорогі брати і сестри, співвітчизники!
Звернутися до Вас, мої дорогі співвітчизники, з приводу трагедії, яка сталася у Львові, після закінчення загальнонаціонального трауру мене спонукають деякі обставини. Як Предстоятель Української Православної Церкви, ще раз висловлюю свої співчуття сім’ям загиблих, постраждалих, їх рідним, близьким, друзям, знайомим і всім тим, хто близько до серця сприйняв звістку про цю подію. Молю Всемилостивого Бога, щоб приготував кращу долю невинно загиблим і зцілив рани постраждалим тілесно і духовно від понесених втрат. Закликаю, по можливості, допомогти їм і нашими молитвами, і матеріально. Оскільки минув деякий час після трагедії, то з’явилась можливість більш спокійно обміркувати те, що сталося, а також застерегти від поспішних рішень і оцінок у зв’язку з подією.
В першу чергу, треба віддати належне державній владі і компетентним органам, які роблять все необхідне для виявлення причин, що є головною метою в розслідуванні для попередження аналогічних катастроф, і визначення ступеня відповідальності причетних до цієї трагедії осіб, а також подякувати і тих, хто разом з ними надавав допомогу потерпілим. Хочеться вірити, що вжиті заходи будуть ефективними і подібне більше не повториться. Довіряючи владі і покладаючись на її компетентність у розслідуванні трагедії, сподіваюсь, що всі її рішення щодо персональної відповідальності будуть справедливими і в правовому, і в моральному відношенні. При цьому вжиті заходи повинні бути об’єктивними і виваженими, прийнятими не під тиском емоцій і політично не заангажованими.
? ????Фото:???? ??Епископат:??? ?Не относится? ?Епископ Полтавский и Кременчугский ФИЛИПП??Епископ Васильковский Пантелеимонвикарий Киевской Митрополии, наместник Рождества Богородицы Глинской Пустыни??Епископ Почаевский ВЛАДИМИРвикарий Киевской Митрополии, наместник Свято-Успенской Почаевской Лавры??Епископ Изюмский ОНУФРИЙ викарий Харьковской епархии??Епископ Мукачевский и Ужгородский АГАПИТ??Епископ Черниговский и Нежинский АМВРОСИЙ??Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины ВЛАДИМИР,Предстоятель Украинской Православной Церкви??МитрополиНепередбачена трагедія, а, власне, такою вона була у Львові, робить постраждалими всіх її учасників, і тому ми повинні бережно ставитися до тих, кого вважають винними, бо багато з них через обставини, що від них не залежали, також є потерпілою стороною. В цьому і полягає парадоксальність даної трагедії. Тому справедливі організаційні висновки і правова оцінка дій тих, хто вільно чи невільно допустив цю біду, не повинна підмінятися чи змішуватися з помстою щодо них і не повинна бути приводом для їх публічного зневажання чи по службі, чи в побуті. Бо це було б не тільки не по?християнському, але й не вписувалося б навіть в ті норми, які склалися в нашому суспільстві.
Стосовно оцінки катастрофи, яка сталася у Львові, ми повинні проявити розважливість. Недивлячись на весь трагізм, наш розум не повинен потьмарюватися помстою чи прагненням будь-якою ціною покарати винних. На жаль, лихо є не рідкісною і епізодичною подією в житті нашої держави. На протязі останніх років різного роду нещастя вражають Україну. Ми бачимо, що нерідко знаходять винних, вживаються відповідні заходи, щоб уникнути нових трагедій, але вони, на превеликий жаль, повторюються знову. Чи не означає це, що причини трагедії львівської та інших бід треба шукати не тільки в обставинах сьогоднішнього дня? Прийшов час щось кардинально поміняти в способі життя і міняти на краще, щоб подібне не ставалось надалі. З іншого боку, не менш очевидно, що такі проблеми зняти тільки організаційними заходами не можна. Досвід нашого життя показує, що лише цих засобів недостатньо, а коріння і причини трагедії треба шукати набагато глибше: і в духовно-моральному стані суспільства, і кожного з нас зокрема. Біди, в більшості випадків, є знаменнями Божими про неправильний спосіб життя. Тому, вдивляючись в ці грізні попередження, нам необхідно не випробовувати довготерпіння Боже, щоб нас не спіткали ще гірші лиха, а морально змінюватися і прагнути побудувати наші стосунки в дусі братньої любові, взаємоповаги, з терпінням переживаючи труднощі нашого буття, які виникають, головним чином, через наші гріхи. Ми повинні усвідомити, що наше суспільство — це живий організм, і якщо хворіє якась його частина, то страждає все тіло. На чужому горі ніхто не створить собі благополуччя. Будемо ж намагатися допомагати один одному нести і переборювати наші немочі, спробуємо зрозуміти іншого, а не докоряти йому, якщо він навіть у чомусь грішний.
Спроби знайти серед своїх політичних противників винуватців трагедії ніяк не сприяють об’єднанню нації, а лише поглиблюють існуючі розходження і можуть розділити народ на дрібні політичні групи. В цей непростий час нам треба стерегтися, щоб не піти шляхом недостойних інтриг, політичного торгу і безоглядної критики. Подібні дії лише введуть народ у розпач, посіють сумніви в його власних силах, породять недовір’я до будь-яких засобів, які спрямовані на створення гідного нашого народу життя в Україні, що може завершитися важкими наслідками для нашої державності і причинитися до занепаду її іміджу і в очах міжнародної громадської думки. Тому ми повинні зробити все, щоб лихо, якого ми зазнали, послужило не для поділу, а для об’єднання і згуртованості нації. А це можливо лише через подолання наших слабкостей, приборкання пристрастей. Тільки при доброзичливому ставленні один до одного ми зможемо спокійно і розважливо розібратися і в тому, що сталося, і в інших прикрих подіях. Лише в такій мирній атмосфері можна чекати прийняття обдуманих рішень, які здатні дати українському народові можливість зібратися з силами, оздоровити її організм і сприяти його процвітанню.

Талергоф: униатско-католический концлагерь

Летопись епархий