Засідання Священного Синоду УПЦ

01.05.2002 archive, Вестник №8, Официальная хроника

ЗАСІДАННЯ СЯЩЕННОГО СИНОДУ УКРАЇНСКОЇ ПРАВСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
ПРЕС-РЕЛІЗ
23 квітня 2002 року

23 квітня 2002 року під головуванням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулось чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви.
Священний Синод УПЦ мав міркування про святкування десятиліття історичного Харківського Собору, що став найважливішою віхою в новітній історії нашої Церкви, а також десятиліття перебування на Київський кафедрі Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви.

Священний Синод УПЦ подякував Богові за Його милості, які Він проявляв та проявляє до нашої канонічної Української Православної Церкви.
Історичне значення Харківського Собору полягає в тому, що він допоміг нашій Церкві в складних політичних умовах знайти правильний, канонічний шлях життя і діяльності, властивий її природі і захистити віруючих від вовків в овечих шкурах, які розкрадають отару Божу. Ювілей Харківського Собору — це ще одна можливість осмислити нашу церковну історію і предивну дію в ній Промислу Божого.
Священний Синод УПЦ благословив звершити подячні молебні в усіх храмах Української Православної Церкви, провести конференції та благодійні концерти, випустити пам’ятну медаль з нагоди ювілею, виділити матеріальну допомогу лікарням, школам для дітей-чорнобильців та сирітським будинкам, а також послати на оздоровлення в Грецію та Крим дітей-чорнобильців. Разом з тим Священний Синод УПЦ постановив звернутися до Президента України Леоніда Кучми та властей М.Києва з проханням про виділення в М.Києві ділянки для будівництва кафедрального собору Української Православної Церкви.
Для організації і координації відповідних напрямків роботи в єпархіях УПЦ, а також для сприяння воцерковленню українського суспільства і духовно-моральному відродженню нашої Держави, Священний Синод благословив створення Синодального відділу релігійної освіти, катехизації та місіонерства. Головою Синодального відділу призначено єпископа Полтавського і Кременчуцького Филипа.
Для координації спільних зусиль по виробленню і здійсненню програм церковної роботи з молоддю, а також з метою удосконалення міссіонерської та духовно-освітньої роботи в молодіжному середовищі. Священний Синод УПЦ благословив створення Синодального відділу у справах молоді. Головою Синодального відділу призначено єпископі Житомирського і Новоград-Волинського Гурія, духівника Спілки православної молоді України.
Для координації благодійницької роботи та соціального служіння в УПЦ відновлено роботу Відділу по благодійності і соціальному служінню при Священному Синоді УПЦ. Головою Відділу призначено протодиякона Сергія Косовського.
Розглянувши рапорт голови Канонічної комісії при Священному Синоді УПЦ митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, Священний Синод УПЦ затвердив склад Канонічної комісії.
Розглянувши рапорт архієпископа Луганського і Старобільського Іоаннікія, Священний Синод УПЦ благословив відкриття в м. Алчевську та м. Свердловську Луганської єпархії Духовних училищ.
Розглянувши житіє, труди, подвиги та чудеса схіігумена Амфілохія Почаївського (Головатюка), Священний Синод УПЦ причислив до лику місцевошанованих святих преподобного Амфілохія Почаївського, затвердив його іконописне зображення, а його чесні останки ухвалено вважати святими мощами.
Розглянувши рапорт митрополита Чернігівського і Ніжинського Антонія, Священний Синод УПЦ вніс до списку чудотворних ікон Божої Матері Даньовську ікону Божої Матері «Аз есмь с вами й никтоже на вы» та встановив її святкування в суботу 5-ї седмиці Великого посту (Похвала Божої Матері). Чудотворна Даньовська Ікона Божої Матері знаходиться в Даньовському Свято-Георгіївському жіночому монастирі Чернігівської єпархії і своїм походженням пов’язана з такими видатними подвижниками благочестя як святий праведний Іоанн Кронштадтський (за його благословенням написана та ним освячена) та Серафим Виріцький (отримав в благословення від св. Іоанна Кронштадтського та у 1937 році перед нею повторив подвиг преподобного Серафима Саровського). Завдяки благодатній допомозі, Даньовська ікона користується особливою любов’ю та шаною віручих.
Священний Синод благословив відкриття кількох монастирів: Свято-Пантелеімонівського жіночого монастиря у м. Києві (Феофанія); Свято-Воскресенського чоловічого монастиря у м. Ужгороді Закарпатської області (Мукачівська єпархія УПЦ), Свято-Покровського чоловічого монастиря в с. Ракошїїно (Руське) Мукачівського району Закарпатської області (Мукачівська єпархія УПЦ), Свято-Введенського жіночого монастиря в с. Кушниця Іршавського району Закарпатської області (Мукачівська єпархія УПЦ), чоловічого монастиря на честь ікони Божої Матері «Нечаянна Радість» в с. Колочава (урочище «Квасовець») Міжгірського району Закарпатської області (Хустська єпархія УПЦ) та Свято-Покровського чоловічого монастиря у с. Великі Цецевичі Володимирецького району Рівненської області (Сарненська єпархія УПЦ). Також були розглянуті інші питання внутрішнього життя Української Православної Церкви.

Прес-служба УПЦ

«Мартиролог Андрея Тарковского»

Агафангел, митрополит Одесский и Измаильский