2 липня в м. Комсомольськ Полтавської області з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира Синодальний відділ релігійного освіти, катехизації та місіонерства Української Православної Церкви спільно з Всеукраїнським Православним педагогічним товариством провели на базі Місіонерського духовного училища УПЦ регіональну місіонерсько-педагогічну конференцію «Православне свідчення в системі освіти».
В роботі форуму взяли участь делегати — священики і миряни з 14 єпархій, духовних і світських навчальних закладів.
Учасники конференції відзначили, що прилучення підростаючого покоління до духовних і культурних цінностей традиційних релігійних конфесій здійснюється в освітній практиці всіх європейських держав. Тому звернення до досвіду Православ’я є нагальною потребою, якщо ми дійсно бажаємо духовного відродження і процвітання нашої Батьківщини.

Учасники конференції вважають, що знайомство вихованців, учнів і студентів з Православ’ям є:
по-перше, необхідним, оскільки історія, культура нашої Батьківщини, український менталітет і сама українська держава виникнули і розвивалися в духовній атмосфері Православ’я;
по-друге, законним, оскільки в преамбулі Конституції України зазначено, що Основний Закон прийнятий з розумінням відповідальності перед Богом, і тому кожен житель України має право на отримання знань, необхідних для правильного осмислення цієї відповідальності.
Світський характер освіти і відокремлення школи від Церкви, визначені Законодавством України, не повинні, на думку учасників конференції, виявлятися в односторонньо-атеїстичному вихованні. В системі освіти всіх рівнів має бути передбачений виклад основних положень як матеріалістичного, так і основаного на Божественному
одкровенні світоглядів, зокрема і знайомство з історичною традицією Православ’я.
Для вдосконалення в сучасних умовах діяльності української системи освіти учасники конференції пропонують:
1. Православне свідчення в системі світської освіти базувати на принципах: патріотизму, гуманізму, світськості (а не атеїзму), регіоцентризму, науковості, культурологічності, толерантності і демократизму.
2. Створити на базі Синодального відділу релігійної освіти, катехизації та місіонерства Центральну методичну раду (далі — ЦМР) з православної освіти, до роботи в якій запросити спеціалістів Всеукраїнського Православного педагогічного товариства, Духовних шкіл, місіонерських та інших організацій Української Православної Церкви.
2.1. Під керівництвом ЦМР православної освіти розпочати роботу в таких напрямках:
2.1.1. Створення програм з православно-християнської освіти і координація роботи в цій галузі;
2.1.2. Створення банку програм з православно-християнської освіти для загальної, фахової, вищої освіти, недільних шкіл і здійснення оперативного ознайомлення педагогів України з новітніми досягненнями і напрацюваннями в цій галузі;
2.1.3. Вироблення підходів для створення державних стандартів в галузі основ православної культури, православної традиції, християнської етики тощо;
2.1.4. Методична підготовка викладачів і науково-методичне забезпечення навчального процесу;
2.1.5. Духовна цензура навчальних посібників і програм, консультативна діяльність;
2.1.6. Координація діяльності окремих педагогів та педагогічних колективів для якомога повного залучення талантів кожного на благо Святої Церкви;
2.1.7. Методична допомога світським навчальним закладам, в яких викладаються основи православної культури, етики, традиції православ’я тощо;
2.1.8. Видавнича діяльність;
2.1.9. Науково-дослідна робота в галузі православного свідчення в системі освіти.
2.2. Просити православні педагогічні колективи та окремих православних педагогів подавати свої напрацювання для рецензування в Православну ЦМР. У майбутньому слід подумати над тим, щоб для викладання основ Православ’я в системі світської освіти і недільних шкіл використовувалися лише матеріали, розглянуті і рекомендовані ЦМР православної освіти Української Православної Церкви або аналогічними інститутами братських Помісних Церков.
2.3. У структурі ЦМР створити юридичну службу для забезпечення правової підтримки православного свідчення в системі світської освіти і надання оперативної юридичної допомоги.
2.4. При ЦМР православної освіти створити консультативну групу з попередження негативного впливу неокультів, тоталітарних сект та окультних псевдохристиянських вчень у системі світської освіти.
3. Запросити всіх православних педагогів України до спільної творчості, спрямованої на якнайшвидше створення матеріалів для Державного стандарту з програм і курсів християнської культури, етики, основ православної традиції тощо.
4. Звернутися до Священноначалля з пропозицією розпочати роботу зі створення церковно-державної ради з освіти, у функції якого входило б вироблення спільних підходів в галузі розроблення змісту освіти, науково-методичного забезпечення для досягнення необхідної якості пропонованих знань, а також врегулювання спірних питань у сфері освіти — з тим, щоб не допустити повторення прикрих фактів перекручень історії, віровчення і моралі Православної Церкви та інших традиційних конфесій.
5. Усім православних педагогам і педагогічним колективам слід ширше використовувати можливості регіональних програм, а також спецкурси, курси на вибір або факультативи для викладання основ Православ’я.
6. Просити Священноначалля звернутися до органів державної влади з проханням законодавчо закріпити можливість викладання основ Православ’я в складі варіативної частини навчальних планів, у вигляді навчальних курсів на вибір учнів за обов’язкової наявності для неповнолітніх письмової заяви батьків (законних представників) на ім’я адміністрації освітнього закладу.
7. Спільними зусиллями Синодального відділу релігійної освіти, катехизації та місіонерства, Всеукраїнського Православного педагогічного товариства і широкої православної педагогічної громадськості розпочати роботу зі створення мережі курсів підготовки викладачів предметів з вивченням основ Православ’я, зокрема спільно зі світськими вузами і соціальними службами.
8. Сприяти проведенню педагогічних форумів з метою обміну досвідом і пошуку нових методик викладання морально-культурологічних знань з основ Православ’я.
9. Рекомендувати православним педагогічним колективам і окремим педагогам на місцях налагоджувати співпрацю з освітніми структурами на рівні єпархій і благочинь — з тим, щоб спільно вести православну просвітительську діяльність. Підтримати практику введення посад помічника благочинного з релігійної освіти і просити Священноначалля сприяти введенню таких посад у кожній єпархії.
10. Звернути увагу на нагальну необхідність підготовки православних педагогів-мирян і, паралельно, набуття педагогічної освіти священиками, які несуть послух в галузі освіти. Розпочати роботу з організації разом з інститутами післядипломної підготовки та вдосконалення педагогічних кадрів, курсів підготовки викладачів основ Православ’я для системи середньої, середньої спеціальної і вищої освіти.
11. Закликати керівників навчальних закладів системи релігійної освіти розпочати підготовку до державної акредитації.
12. Звернути увагу православних педагогів на необхідність підвищення рівня викладання в системі недільних шкіл, поліпшення матеріального забезпечення і створення методичної бази.
Визнаючи, що Господь є подавцем премудрості і тільки Він надихає кожного на педагогічну творчість, учасники конференції закликають усіх православних педагогів не обмежувати використання своїх методичних напрацювань авторськими правами й засторогами, щоб усі бажаючі могли доторкнутися до великого багатства Православ’я.
Учасники конференції висловили прагнення і готовність до спільної праці во славу Божу, на благо Святої Православної Церкви і нашої Богом береженої Вітчизни.

Прес-служба Полтавської єпархії