В Волынском облсовете решили выяснить, законно ли верующие УПЦ пользуются деревянным храмом XVI века.

На сессии Волынского областного совета депутаты поддержали запрос о проверке прав общины УПЦ на Свято-Дмитриевский храм в селе Гишин, сообщают местные СМИ. Эту деревянную церковь построили еще в 1567 году, она считается памятником архитектуры национальной значимости.

Инициатором ревизии стал депутат Иван Мирка. Он не нашел в открытом доступе документов, которые дают общине право пользоваться этим зданием, в связи с чем озаботился проверкой. Теперь власти хотят выяснить, подписала ли Церковь охранные договоры и не меняли ли верующие облик старинного памятника без разрешения.

Помимо самого храма, депутата заинтересовала стройка на прилегающей территории. Мирка утверждает, что возле реки Турия община возвела новые постройки и выкопала искусственный водоем. Депутаты попросили чиновников и экологов проверить, законны ли эти работы и не нарушают ли они правила охраны природы. Запрос уже направили мэру Ковеля, в обладминистрацию и профильные инспекции.

Совет обороны Винничины наложил жесткие ограничения на верующих накануне пасхальных праздников.

В Винницкой области в период с 4 апреля по 1 декабря 2026 года местные власти ввели запрет на проведение массовых религиозных мероприятий вне культовых сооружений. Об этом стало известно по итогам заседания секретариата областного Совета церквей и религиозных организаций, на котором обсуждались вопросы соблюдения мер безопасности во время пасхальных праздников.

Во встрече приняли участие представители православных, католических и протестантских общин, а также сотрудники областной военной администрации, полиции и специальных служб.

Представители властей заявили, что решение о запрете крестных ходов, паломничеств и массовых молитвенных собраний было принято Советом обороны области.

По словам и. о. начальника Управления по делам национальностей и религий Винницкой ОГА Юлия Мандрика, ограничения введены с целью «обеспечения безопасности, предотвращения диверсий и защиты граждан от возможных ракетных ударов». Чиновник уверил, что запрет распространяется на все религиозные организации без исключения и не направлен против какой-либо отдельной конфессии.

Фото: Фейсбук Совета церквей и религиозных организаций области
СПЖ

Темпы «переходов» общин УПЦ в ПЦУ за 2025 год резко упали: в восьми областях не произошло ни одного, а в регионах-лидерах число сократилось в разы.

С 2022 года по начало марта 2026 года 1387 религиозных общин УПЦ «перешли» в ПЦУ. Об этом изданию «Главком» сообщил первый заместитель главы Государственной службы Украины по этнополитике и свободе совести Виктор Войналович.

При этом данные ГЭСС свидетельствуют о стремительном замедлении этого процесса. В Хмельницкой области, лидеру по числу «переходов», в 2022–23 годах перевели 246 общин, в 2024 году – лишь 37, а в 2025-м – 12. Похожая картина на Киевщине: 228 общин сменили юрисдикцию за 2022–23 годы, тогда как за 2024–25 годы – только 78.

В Донецкой, Запорожской, Ивано-Франковской, Луганской, Львовской, Николаевской, Тернопольской и Херсонской областях за прошлый год не произошло ни одного «перехода».

Положительную динамику «переходов» зафиксировали лишь в Черновицкой и Черниговской областях. На Буковине в 2025 году в ПЦУ перешли 38 общин против 7 в 2024-м.

По данным областных военных администраций, на начало 2025 года УПЦ остается крупнейшей среди православных конфессий страны и насчитывает 10 118 объектов: 9792 религиозные общины, 210 монастырей, 34 братства, 17 миссий и 16 духовных учебных заведений. Сеть ПЦУ на тот же момент включала 8511 объектов, из них 8291 община и 91 монастырь.

Заседание по иску о выселении монахов из Киево-Печерской лавры не состоялось в связи с уходом судьи на больничный.

26 марта в Киеве отложили очередное судебное слушание по делу о выселении братии из Киево-Печерской лавры. Причиной срыва заседания стало то, что судья официально оформила больничный лист.

О переносе процесса стало известно непосредственно в день запланированного слушания, об этом сообщил Телеграм-канал «Фортеця Лавра». Ранее адвокат Киево-Печерской лавры протоиерей Никита Чекман призывал верующих к усиленной молитве и поддержке монастыря в этом резонансном деле.

Подобные задержки в рассмотрении дел, связанных с обителью, случаются не впервые. Ранее СПЖ писал, что 5 марта 2026 года заседание Северного апелляционного хозяйственного суда по вопросу пользования Нижней лаврой также сняли с рассмотрения из-за болезни судьи.

Чиновники решили через судебные инстанции добиться изгнания монахов УПЦ из древней обители на Полесье.

Волынская областная военная администрация обратилась в судебные инстанции с иском о принудительном выселении братии Николаевского Милецкого монастыря УПЦ. Об этом в своих социальных сетях сообщил народный депутат Игорь Гузь.

Поводом для юридической атаки на монастырь чиновники назвали окончание срока действия договора аренды помещений. Согласно позиции представителей ОВА, право общины канонической Церкви на пользование монастырским комплексом истекло еще 1 января 2026 года.

Инициаторы выселения не скрывают, что судебный иск является инструментом для последующей передачи обители в пользование ПЦУ. «Встречался со священниками, прихожанами и активными людьми, которые готовы сделать все возможное, чтобы после перехода монастыря в Мильцах к Православной Церкви Украины тут процветало монастырская и паломническая жизнь», — заявил политик, подтвердив планы властей по захвату святыни.

На данный момент чиновники пытаются легализовать изгнание монахов через административный ресурс, игнорируя интересы верующих, которые десятилетиями возрождали этот духовный центр Полесья.

СПЖ

Фото: inok.info

Закон зобов’язує командирів негайно реагувати на факти дискримінації, призначати службові розслідування та забезпечувати захист тих, хто повідомив про порушення.

Верховна Рада схвалила цей законопроект 25 лютого 2026 року одноголосно – його підтримали всі 276 присутніх депутатів.

Утім на тлі прийняття вказаного закону, який прямо забороняє дискримінацію військовослужбовців за ознакою релігійних переконань, священники УПЦ фактично позбавлені можливості здійснювати капеланське служіння у ЗСУ, незважаючи на те, що велика кількість військовослужбовців є парафіянами саме Української Православної Церкви. Відтак, значна частина православних військовослужбовців не має повноцінного доступу до духовного супроводу.

Питання, чи отримають право на духовну опіку віруючі УПЦ, які несуть службу у ЗСУ, наразі лишається відкритим.

Высшая судебная инстанция легализовала решение местных властей о передаче Преображенской обители в пользование ПЦУ.

Верховный суд Украины оставил без изменений решения судов первой и апелляционной инстанций, которые подтвердили законность передачи комплекса зданий Спасо-Преображенского мужского монастыря в селе Княжичи структуре Думенко, сообщил в своем Facebook депутат Киевского облсовета Роман Титикало. Речь идет о монастырском комплексе в Броварском районе Киевской области, который каноническая Церковь восстанавливала и использовала на протяжении многих лет.

Юридическая атака на обитель началась еще в 2022 году, когда Броварской городской совет провел «инвентаризацию» монастырского имущества. По результатам этой проверки чиновники заявили, что часть зданий на территории якобы была возведена без надлежащих разрешительных документов, а земельные участки использовались самовольно. На этом основании депутаты горсовета в одностороннем порядке прекратили право УПЦ на пользование землей и заключили договор аренды всего комплекса с ПЦУ.

Представители ПЦУ обратились в суд с требованием обеспечить выполнение решения органа местного самоуправления. Суды всех уровней встали на сторону ПЦУ, проигнорировав аргументы общины УПЦ. Нынешний вердикт Верховного суда, по словам Титикало, «открывает возможность» для реализации решений горсовета.

Напомним, Спасо-Преображенский монастырь в Княжичах стал одной из многих обителей, которые подверглись давлению со стороны местных властей через использование механизмов «инвентаризации» и пересмотра договоров аренды.

11 березня на засіданні Експертної ради Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з питань свободи совісті, зокрема, обговорювався перебіг судових справ щодо припинення діяльності релігійних організацій Української Православної Церкви. Про це повідомляє пресслужба відомства.

Зазначається, що представники ДЕСС поінформували членів ради про хід судових процесів за позовами до керівного центру Української Православної Церкви – Київської митрополії УПЦ.

Однак найдивнішим у цьому повідомленні на сайті державної установи виявилася оцінка чиновниками застосування релігійними організаціями законного механізму відстоювання права на забезпечення свободи совісті шляхом апеляції до судових інстанцій. На думку чиновників ДЕСС, частина яких мала б давно підпасти під закон України про люстрацію, юридичний захист є «зловживанням правосуддям».

Оскільки для зазначених чиновників апеляція до судової системи є проблемою, постає питання про законність діяльності безпосередньо ДЕСС, а також про відповідність її «експертиз» українському та міжнародному законодавству у сфері дотримання фундаментальних прав і свобод.

У Івано-Франківську на місці зруйнованого храму Преображення Господнього Української Православної Церкви планують облаштувати сквер. Про це повідомив міський голова Руслан Марцінків під час публічного виступу, передає місцеве ЗМІ.

За словами мера, на території по вулиці Чорновола, 6, де раніше знаходився храм, планують створити «сквер пам’яті». «Ми найближчим часом представимо громаді концепцію, щоб ніхто не спекулював на цій темі. Тож у центральній частині міста з’явиться ще один скверик. Так, він буде невеликий, але це буде чудове місце. Незабаром ми оголосимо архітектурний конкурс», — заявив він.

Попри те, що ще у 2019 році Комітет ООН з прав людини зобов’язав державу Україна не виселяти релігійну громаду УПЦ з приміщення по вулиці Чорновола, 6, де діяв Спасо-Преображенський храм, згодом будівлю передали у підпорядкування міського департаменту освіти. А вже 14 лютого 2022 року церкву знесли.

Міська влада пояснювала необхідність знесення будівлі планами облаштувати на цій території дитячий садок. Однак, як визнав директор департаменту освіти та науки Ігор Максимчук, на момент ухвалення рішення навіть не існувало проектно-кошторисної документації для такого будівництва.

За чотири роки на місці зруйнованої святині так і не розпочали жодних дій щодо зведення дитячого садка. А сьогодні міська влада вирішила облаштувати там «ще один скверик».

2 березня народна депутатка Соломія Бобровська на своїй сторінці у Facebook висловила чергове обурення з приводу проведення 23 січня 2026 року у приміщенні Рівненського міського палацу культури «Текстильник» благодійного заходу зі збору коштів для онкохворих дітей, співорганізатором якого виступила Рівненська єпархія Української Православної Церкви.

У своєму дописі парламентарка повідомила, що скерувала депутатське звернення до Рівненської міської ради з метою з’ясування підстав надання дозволу на проведення заходу в комунальному закладі.
Як зазначено у відповіді міської ради, дозвіл на проведення події було надано на підставі звернення громадянки як організатора культурно-масового благодійного заходу, а не єпархії УПЦ.

Бобровська на це заявила, що в Рівненській єпархії є «інституційний та світоглядний зв’язок з державою-агресором», а тому фестиваль зі збору коштів хворим дітям міг загрожувати національній безпеці України.

За її словами, «благородна суспільно значуща ціль не може нівелювати обов’язок органів влади діяти відповідально, з урахуванням безпекового контексту».
Попри чергові публічні заяви окремих політиків, Українська Православна Церква й надалі продовжує свою духовну місію та благодійну діяльність, підтримуючи хворих дітей, нужденних і всіх, хто потребує допомоги.
Раніше в ефірі Espreso депутатка, коментуючи благодійний захід, бідкалася, що заходи УПЦ відвідує величезна кількість людей. На її переконання, успіх фестивалю єпархії УПЦ в Рівному — це «недопрацювання» інших релігійних організацій та держави.

Чиновники осмотрели все здания Николаевского монастыря на Волыни и провели «замеры архитектурных сооружений».

26 февраля в Николаевский Милецкий монастырь УПЦ на Волыни прибыла комиссия с проверкой. Об этом сообщили источники Телеграм-канала «Дозор».

По их данным, глава комиссии Василий Гайдук пояснил, что целью визита являются «замеры построек архитектуры». Представители комиссии обошли все помещения обители – от храмов до хозяйственных построек и погребов, произведя замеры зданий.

Как отмечают очевидцы, чиновники вели себя корректно и не проявляли агрессии. Гайдук пообщался с братией и прихожанами, а также, по словам верующих, откликнулся на предложение одной из прихожанок помолиться в храме. Отвечая на вопросы, он сообщил, что собранные документы будут переданы в областную военную администрацию, после чего дальнейшие решения будет принимать глава ОВА.

Прихожане обратились к членам комиссии с просьбой донести до руководства области необходимость продления договора аренды. По их словам, от этого решения зависит судьба братии и тысяч верующих, которые из поколения в поколение молятся в этой обители. Верующие подчеркивают, что монастырь был восстановлен из руин силами и средствами прихожан.

Несмотря на призывы не воспринимать визит пессимистично, многие православные расценили происходящее как тревожный сигнал. По их мнению, собранные данные могут быть использованы для подготовки новой технической документации и последующих решений передать обитель ПЦУ.

«Но не стоит забывать, что хозяин этого монастыря – святитель Николай. Это его обитель, и последнее слово будет не за людьми, а за покровителем монастыря», – заявили верные УПЦ.

Фото: скриншот видео «Дозор»

Родные протоиерея Ярослава Кругленко заявили, что после задержания сотрудниками ТЦК не могут выйти с ним на связь и не знают его местонахождения.

26 февраля родные протоиерея Ярослава Кругленко сообщили, что с момента его похищения сотрудниками ТЦК никакой информации о его местонахождении не поступало, а связь со священнослужителем полностью отсутствует. Об этом рассказали источники, близкие к семье священника.

Напомним, 24 февраля около 17:00 в Киеве сотрудники ТЦК задержали настоятеля Александро-Невского храма УПЦ на улице Полярной, возле магазина «Леруа Мерлен». Его доставили в ТЦК на улице Иорданской, где удерживали без возможности связаться с близкими.

Позднее священнослужителя перевезли в Дарницкий район столицы. До полуночи связи с ним не было. Около 00:00 он смог кратко позвонить супруге и сообщил, что ночью его планируют отправить в Днепр.

С тех пор родные не располагают сведениями о его местонахождении и состоянии. Семья подчеркивает, что после последнего звонка никаких контактов со священником не было.
СПЖ
Фото: The Other Ukraine

25 лютого відбулося чергове підготовче засідання Чечелівського районного суду м. Дніпра у справі митрополита Святогірської Арсенія. Про це повідомляє пресслужба Святогірської лаври.

Суд розглядав клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на не пов’язаний з триманням під вартою.

Владика Арсеній взяв участь у засіданні очно. До зали суду його прийшли підтримати віруючі Української Православної Церкви. Також у слуханні взяла участь депутат Верховної Ради України Вікторія Гриб.

Адвокати просили суд змінити владиці Арсенію запобіжний захід з тримання під вартою, що є винятковим і крайнім запобіжним заходом у кримінальному провадженні, на взяття на поруки або домашній арешт. При цьому вони посилалися на відповідні прецедентні справи Європейського суду, який вважає цілодобовий домашній арешт альтернативою утримання в СІЗО.

«Як зазначила сторона захисту, на жаль, Україна є лідером за кількістю поданих справ до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Щочетверга ЄСПЛ приймає рішення проти України через порушення прав людей, щодо котрих відкриті судові провадження, зокрема через порушення в сфері необґрунтованості подовження тримання під вартою. У статті 5 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зазначено, що заарештованому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», – йдеться у повідомленні.

Також адвокати подали клопотання щодо повернення обвинувального акту у зв’язку з його невідповідністю вимогам кримінального процесуального законодавства, а саме статті 291 КПКУ.

Вислухавши сторони захисту і обвинувачення, суддя Тетяна Василівна Безрук пішла до нарадчої кімнати. Повернувшись, вона оголосила рішення суду: замінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт до 25 квітня 2026 р. без застосування електронного засобу контролю.

Владику Арсенія звільнили з-під арешту прямо у залі суду. У клопотанні щодо повернення обвинувального акту суд відмовив. Рішення оскарженню не підлягає.

Наступне засідання Чечелівського суду відбудеться 5 березня о 11:30.

Підтримати Лавру в подальшому правовому захисті владики Арсенія можна, перерахувавши посильну пожертву за реквізитами.

Київська обласна рада ухвалила рішення «Про виконання законодавства України щодо захисту конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій на території Київської області».

Згідно з документом, районним військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування рекомендовано сприяти проведенню зборів громад з питань зміни підпорядкування, забезпечити інформування громадян про порядок такої зміни, а також здійснювати постійний моніторинг використання комунального майна релігійними організаціями – «у тому числі в частині недопущення користування ним структурами, діяльність яких заборонена».

Ініціатор рішення, депутат облради Роман Титикало, повідомив, що за період з 2019 по 2025 рік 307 релігійних громад перейшли з УПЦ до ПЦУ. При Водночас, за його словами, в області продовжують діяти понад 300 громад УПЦ.

Підставою для рішення він назвав закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» та рішення Державної служби України з етнополітики від 27 серпня 2025 року про визнання Київської митрополії УПЦ афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.

Нагадаємо, для набрання чинності рішенням Держетнополітики про ліквідацію Київської митрополії УПЦ необхідне рішення суду. До того часу воно не має жодної юридичної сили. Наразі судові засідання за позовом ДЕСС до митрополії тривають. Відповідно, у Київради не було жодних підстав для ухвалення рішення «Про виконання законодавства України щодо захисту конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій на території Київської області».
Фото: Фейсбук Титикало

СПЖ

У зв’язку із проведеннями богослужінь громадами УПЦ, які позбавлені храмів, у домівках на Львівщині відкрито кримінальні провадження. Про це на офіційному сайті відзвітувалася Львівська облрада.

Під час позачергової сесії Львівської обласної ради 3 лютого, депутати заслухали інформацію представників Львівської обласної військової адміністрації та поліції області щодо передачі майна і земельних ділянок, які перебували у власності або користуванні релігійних громад Української Православної Церкви.

Окрім цього, особливе занепокоєння у чиновників викликала спільна молитва реальних громад вірян УПЦ. Зокрема, депутати цікавилися “можливими випадками проведення богослужінь” у Шептицькому, Східниці, Бродах та селі Віднів.

Як зазначається у повідомленні, у Бродах представники влади слідкують через відеоспостереження, чи збираються віряни УПЦ на богослужіння. А за словами директорки департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА Ірини Гаврилюк, “у Східниці за відповідним фактом відкрито кримінальне провадження”. Також “слідчі дії за фактами” тривають у селі Віднів.

“Начальник відділу превентивної діяльності ГУНП у Львівській області Олександр Савчук повідомив, що слідчі підрозділи наразі розслідують два кримінальні провадження. Зокрема, за матеріалами СБУ перевіряють факт функціонування господарської будівлі та каплиці на приватній ділянці у Східниці, де систематично проводилися богослужіння. Також триває розслідування щодо пошкодження церкви та дзвіниці у селі Віднів”, – зазначається у новині Львівської облради.

В ході засідання представник поліції заявив перед депутатами, що наразі віруючі УПЦ у Львівській області не проводять публічних богослужінь, а право на віросповідання в приватному порядку гарантує стаття 35 Конституції України. Хоча, слід зазначити, стаття 35 Конституції України не обмежує свободу віросповідання лише “приватним порядком”.

На додачу, під розмитим формулюванням “превентивних заходів”, депутати закликали силовиків посилити нагляд за громадами, де раніше діяли релігійні організації УПЦ.

Нардеп Георгій Мазурашу прокоментував утримування у СІЗО митрополита Святогірського Арсенія. Про це повідомляє пресслужба УПЦ з посиланням на інтерв’ю депутата, опубліковане 15 січня 2026 року.

Г. Мазурашу звернув увагу на необґрунтованість підстави, яку використали для відкриття кримінальної справи проти намісника Святогірської лаври.

«Наскільки я пригадую, йому інкримінують, що він нібито здавав позиції, хоча насправді він просто повідомляв якимось вірянам, щоб вони мали на увазі, що в такому-то селі є блокпости. І це, на мою думку, не містило ніяких ознак, що він здавав позиції. Просто тоді, в принципі, в усіх населених пунктах плюс-мінус були блокпости», – заявив депутат.

Також народний обранець зазначив, що в ієрарха, якого утримують під вартою, є значні проблеми зі здоров’ям:

«Для мене це дуже дивно, тому що, наскільки я знаю від колег, до речі, з парламенту, він має великі проблеми зі здоров’ям. Фактично його, можна сказати, там повільно вбивають в СІЗО. І це теж ганьба для нашої країни».

Окрім цього, політик висловив рекомендації для запобіжного заходу.

«Я не розумію, який сенс священнослужителя, монаха, такого авторитета серед вірян, кидати в СІЗО з такою, ну, м’яко кажучи, натягнутою підозрою. Ну, які проблеми? Ну, якщо ви прямо там боїтеся, що він, не знаю… ну, дайте йому домашній арешт, але покажіть суспільству докази», – підкреслив він.

20–21 січня у Чечелівському районному суді м. Дніпра розглядалося питання подальшого запобіжного заходу для митрополита Святогірського Арсенія. Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та продовжив утримання владики під вартою в СІЗО ще на 60 днів — до 22 березня 2026 року. Про це повідомляє сайт Свято-Успенської Святогірської лаври.

Окрім того стороні захисту відмовили у задоволенні прохання про зміну запобіжного заходу та термінову госпіталізацію.

Під час засідань митрополит Арсеній брав участь у режимі онлайн, заявивши про свою невинуватість та наголосивши на необхідності проведення складної операції на серці.

21 січня у судовому засіданні дистанційно взяв участь професор медицини з Києва, який на підставі наявних діагнозів представив експертний висновок щодо стану здоров’я намісника Лаври. За його словами, архієрею необхідне повноцінне обстеження у спеціалізованих клініках, стаціонарне лікування та подальша реабілітація, а призначені нині ліки не лише не допомагають, а шкодять здоров’ю владики. Водночас митрополит Арсеній не надав згоди на виступ терапевта лікарні СІЗО, представленого стороною обвинувачення, вказавши на відсутність належної медичної оцінки з її боку.

Підтримати владику у залу суду приходили віруючі Української Православної Церкви.

Зазначається, що сторона захисту готує апеляційні скарги.

Суд задовольнив лише одне клопотання адвокатів – щодо онлайн-трансляції подальших судових засідань.

В обителі закликають духовенство та вірян підносити молитви за ув’язненого митрополита Арсенія.

Учителям инкриминируют обучение по советским учебникам и исполнение советских песен.

7 января Офис генеральной прокуратуры объявил о начале досудебного расследования деятельности школы, действующей при Голосеевском монастыре УПЦ.

Как сообщает пресс-служба ведомства, расследование начато следователями СБУ при процессуальном руководстве ювенальных прокуроров Киевской прокуратуры по по ч. 1 ст. 436-1 Уголовного кодекса Украины (изготовление, распространение, а также публичное использование символики коммунистического, нацистского тоталитарных режимов, в том числе в виде сувенирной продукции, публичное исполнение гимнов СССР, УССР или их фрагментов на всей территории Украины).

Основанием для начала уголовного производства стали факты, обнародованные в журналистском расследовании «Слідство. Інфо». СБУ и прокуроры инкриминируют руководству школы использование в учебном процессе советского учебника математики 1966 года, а также «исполнение советских песен».

Ране СПЖ писал, что в «Слідство. Інфо» «разоблачили» школу при монастыре УПЦ, сообщив, будто там слушали гимн РФ и «славили российского Бога».

Фото: Генпрокуратура

Протоиерей Николай Синюк служит в монастыре Черновцов.

Сотрудники ТЦК задержали клирика Черновицко-Буковинской епархии УПЦ – протоиерея Николая Синюка. Об этом 7 января 2026 года сообщили верующие в Фейсбуке.

За отца Николая – клирика Введенского монастыря в городе Черновцы просят усилить молитвы.

Также православные буковинцы просят молиться за священника Федора Гнитецкого, которого представители ТЦК задержали ранее.