Предстоятель УПЦ обратился к верующим Банченской обители с пасхальным поздравлением и напомнил о том, что Воскресением Христовым человеку вновь открыты райские двери.

19 апреля, в Неделю 2-ю по Пасхе (Антипасху), Блаженнейший Митрополит Онуфрий возглавил Божественную литургию в Вознесенском Банченском мужском монастыре.

Предстоятелю Украинской Православной Церкви сослужили: митрополит Черновицкий и Буковинский Мелетий, митрополит Банченский Лонгин, митрополит Шепетовский и Славутский Евсевий, архиепископ Хотинский Вениамин, архиепископ Ирпенский Лавр, архиепископ Бородянский Марк, епископ Новоселицкий Клеопа и епископ Кицманский Иов.

По окончании богослужения Блаженнейший Владыка обратился к верующим с проповедью, в которой поздравил всех с великим праздником Светлого Воскресения Христова.

«Христос воскрес из мертвых и Своим Воскресением уничтожил ад, победил диавола и избавил нас от руки его. Своим Святым Воскресением Господь вновь открыл человеку райские двери, возвратил утраченный рай», – сказал Предстоятель.

Блаженнейший Митрополит Онуфрий призвал верующих жить на земле так, чтобы в жизни каждого прославлялось пресвятое имя Воскресшего Христа, и испросил на всех молитвенное заступничество Пресвятой Богородицы.
СПЖ

ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОМУ ПАВЛУ,
МИТРОПОЛИТУ ВИШГОРОДСЬКОМУ І ЧОРНОБИЛЬСЬКОМУ,
НАМІСНИКУ СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ,
ПОСТІЙНОМУ ЧЛЕНУ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ

Ваше Високопреосвященство, дорогий Владико!

Христос воскрес!

У світлосяйні дні, сповнені пасхальної радості про всепереможну силу Життя, що подолало смерть, прийміть мої сердечні поздоровлення з 65-річчям з дня Вашого народження та днем Вашої особистої П’ятидесятниці.

Взійшовши на високий ступінь апостольського достоїнства, Ви прийняли богодароване право в’язати й рішити гріхи людські та благодатну силу предстояння в молитві за вірний народ та боголюбиву Вашу братію. Виявивши ревність до благоліпності дому Божого (див. Пс. 25:8), Ви отримали в уділ київську Гефсиманію, де й нині звершуєте послух намісника і вікарія Митрополита Київського і всієї України, докладаючи всіх старань, аби у вертограді Пречистої Діви виростали благоуханні квіти іночеських молитов і достигали рясні плоди монашеських чеснот для Царства Небесного.

Вітаючи Вашу Святиню з цією ювілейною датою, молитовно бажаю Вам, дорогий Владико, кріпості душевних і тілесних сил та невичерпної радості у Воскресшому Христі Спасителі. Нехай Незахідне Сонце правди, що возсіяло із Живоносного Гробу, повсякчас осяює й зігріває Своєю благодаттю Вас і боголюбиву братію Святої Лаври.

З любов’ю у Христі Воскресшому

ОНУФРІЙ,

МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ

19 квітня 2026 року

13 квітня, у понеділок Світлої седмиці, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив Божественну літургію у Казанському соборі Свято-Вознесенського Флорівського жіночого монастиря столиці.

Предстоятелю співслужили вікарії Київської єпархії митрополит Васильківський Іоасаф, архієпископ Ірпінський Лавр і архієпископ Бородянський Марк, клірики Флорівського монастиря та гості у священному сані.

За богослужінням також молилися сестри з настоятелькою обителі ігуменею Євлампією (Єлісейкіною).

Великодній, або Світлий, тиждень сприймається Церквою як один день — день загальної радості і спілкування з Воскреслим Христом. Найповнішим це спілкування може бути через участь у Таїнстві Причастя Тіла та Крові Христових. Не враховуючи деяких деталей, щодня на Світлому тижні звершується по суті те ж пасхальне богослужіння, що й у сам день Великодня. Християни таким чином святкують Воскресіння Христове ніби у передчутті вічного “невечірнього дня”, коли Господь прийде у славі і дасть нам вічне Царство.

За Літургією піднесли прохання про мир на українській землі.

Після запричасного вірша виголосили Пасхальне послання Блаженнішого Митрополита Онуфрія.

Після відпусту Предстоятель привітав сестер та парафіян обителі з Пасхою Христовою. Потім архіпастир роздав пасхальні подарунки найменшим вірянам.

Предстоятеля Української Православної Церкви
Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України

О Н У Ф Р І Я

архіпастирям, пастирям, чернецтву
і всім вірним чадам
Української Православної Церкви

Христос Воскрес!

Цими вічноживими словами поздоровляю усіх Вас: боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — з найбільшим нашим християнським Празником Преславного Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

Воскресіння Христове — це торжество перемоги життя над смертю, світла над темрявою і добра над злом. Своїм Пресвітлим Воскресінням наш Спаситель і Господь Іісус Христос завершив Свій благословенний подвиг спасіння людського роду. Створена Богом і прикрашена Божественним образом людина згрішила проти Бога в Раю. Не бажаючи розкаятися, людина відвернулась від Райського життя і почала жити на спустошеній гріхом землі: в скорботах, хворобах і безплідних трудах. І тут людина зрозуміла, чого вона себе позбавила, але було вже пізно. Адам все своє життя згадував про втрачений Рай, гірко плакав і говорив: «О, Раю мій, Раю, прекрасний мій Раю».

Але Творець змилосердився над Своїм творінням. Божественна Любов сходить з Неба до озлобленої і знівеченої гріхом людини: Бог приймає на Себе образ падшої людини, зцілює її, освячує і возводить на Небеса.

Спасительний подвиг іскупління людини завершується Преславним Воскресінням Господа нашого Іісуса Христа, великим тріумфом перемоги життя над смертю.

Саме цю священну подію ми сьогодні з радістю згадуємо і молитовно прославляємо. Сьогодні ми радіємо разом зі святими Жонами Мироносицями, яким з’явився Ангел Божий біля Живоносного Гробу і сказав: «Іісуса шукаєте, Назарянина, Розп’ятого; Він воскрес, Його нема тут. Ось місце, де Його положили. Але йдіть, скажіть учням Його… що Він буде раніше за вас в Галілеї; там Його побачите» (Мк. 16, 6–7).

Ми сьогодні охоплені священним подивом разом з апостолами Лукою і Клеопою, яким Воскреслий Христос з’явився на дорозі з Ієрусалима в Еммаус, розмовляв з ними, однак впізнали вони Його тільки після благословіння хліба, але Воскреслий Христос став невидимий. Тоді, охоплені священним подивом і сердечною любов’ю до Воскреслого Христа, їх Божественного Вчителя і Господа, Лука і Клеопа говорили один одному: «Чи не палало в нас серце наше, коли Він говорив нам на дорозі і коли пояснював нам Писання?» (Лк. 24, 32).

Ми сьогодні приєднуємось до святих Апостолів, яким Воскреслий Христос з’явився «дверем затворенним», тобто не відкриваючи дверей, і сказав: «Мир вам!», потім показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Апостоли зраділи, побачивши Господа. Спаситель сказав їм вдруге: «Мир вам! Як післав Мене Отець, так і Я посилаю вас». Сказавши це, Спаситель дунув і сказав їм: «Прийміть Духа Святого. Кому простите гріхи, тим простяться, на кому залишите, залишаться» (Ін. 20, 19–23).

У цей великий і святий День ми разом з усім православним світом приносимо смиренну подяку і молитовну похвалу Богу, своєму Творцю і Создателю, за те, що Він так полюбив світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне (Ін. 3, 16).

Через Преславне Воскресіння людству повернуто втрачений Рай. Райські двері тепер зачиняються незсередини, а іззовні, тобто кожна людина, якщо вона тільки побажає, може взяти у Бога священний ключик і відкрити для себе двері Раю. Цей священний ключик знаходиться на Голгофі, там, де наш Спаситель і Господь розп’явся на Хресті, знищив наші гріхи і звільнив нас від влади диявола, забрав нас із руки його. На Голгофі Божественна любов перемогла людську злобу, Боже милосердя знищило людські гріхи і мир Божий став вище всякої ворожнечі.

Християнин, візьми свій хрест, який складається зі скорбот, хвороб та інших життєвих випробувань, та взійди на Голгофу і розіпнись на ньому, тобто стань не співчутливим до земних гріховних пристрастей, і розумною любов’ю навернись до Бога. Розп’ята любов і є тим священним ключиком, яким ти, у свій час, відкриєш для себе двері Раю, де немає скорбот, хвороб і смутку, але тільки радість, мир і блаженство.

Спішімо, дорогі брати і сестри, до повернутого Раю і пам’ятаймо, що ні в земних насолодах і розвагах, ні в багатстві, ні у високих посадах блаженства немає, там є тільки обіцянки, але самого блаженства немає. Блаженство тільки у Бога і з Богом, і ким би людина не була, чим би вона не володіла, вона зможе знайти справжнє блаженство, тільки якщо вона у своєму серці полюбить Бога і довіриться Йому. Саме заради цього постраждав і воскрес Христос, щоб не тільки вірних, але і розсіяних дітей Божих зібрати воєдино (Ін. 11, 52) і ввести у вічне блаженство Райського життя.

Ще раз вітаю усіх Вас, дорогі брати і сестри, з Великим Днем Христового Воскресіння, Пасхою Господньою. Святитель Григорій Богослов говорить, що Пасха Господня — це празників Празник і Торжество із торжеств, і вона перевищує усі торжества земні, як сонце перевищує зорі. Бажаю усім здоров’я, спасіння, радості і щастя. Нехай наш Спаситель і Господь Іісус Христос, Який подарував нам велику перемогу життя, усіх Вас береже; особливо наших воїнів, які ціною власного життя захищають нашу землю і народ. Нехай Воскреслий Христос умиротворить серця воюючих проти нас і благословить землю нашу миром, щоб ми об’єднались у Христі і з радістю заспівали священну пісню Христового Воскресіння: «Христос воскресе із мертвих, смертію смерть поправ і сущим у гробах життя дарував» (тропар Пасхи). Амінь.

Воістину Христос Воскрес!

Смиренний

+ Онуфрій

Митрополит Київський і всієї України

Пасха Христова
2026 р.
м. Київ

У ніч на 12 квітня , свято Світлого Христового Воскресіння, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив пасхальну утреню та урочисту Божественну літургію у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Богослужіння розпочалось з пасхальної полуношниці у храмі в ім’я преподобного Агапіта Печерського.

Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, архієпископ Білогородський Сильвестр, архієпископ Добропільський Спиридон, архієпископ Ірпінський Лавр, архієпископ Бородянський Марк, гості у священному сані та духовенство монастиря.

Наприкінці пасхальної утрені традиційно прочитали огласительне Слово на Святу Пасху святителя Іоанна Златоуста.

Блаженніший владика привітав паству з Воскресінням Христовим та роздав пасхальні подарунки вірянам.

За традицією священнослужителі прочитали святе Євангеліє на різних мовах.

Під час Літургії до Києво-Печерської Лаври прибув благодатний вогонь із храму Воскресіння Христового в Єрусалимі. Предстоятель зустрів святиню на порозі храму і запалив від неї лампаду. Святе світло роздали присутнім вірянам.

Після запричасного вірша архієпископ Білогородський Сильвестр зачитав Пасхальне послання Блаженнішого Митрополита Онуфрія до всіх вірних чад УПЦ.

Наприкінці Літургії Блаженніший Митрополит Онуфрій освятив пасхальний артос. Потім Блаженніший архіпастир окропив святою водою вірян та їхні пасхальні кошики.

11 квітня, у Велику Суботу, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.
Вечірня та Літургія святителя Василія Великого відбулась у храмі в імʼя преподобного Агапіта Печерського.

Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, архієпископ Добропільський Спиридон, архієпископ Ірпінський Лавр, архієпископ Бородянський Марк та духовенство монастиря.

Читання Апостола за Літургією Великої Суботи ніби завершує поховальний суботній день, і починає сяяти ранішня зоря Воскресіння, а тому з цього моменту й змінюється у храмі все, що нагадувало б скорботу попередніх днів. Після читання Апостола замість звичайного “Алілуя” співаються вірші 81-го псалма з приспівом “Воскресни, Боже…”. В цей час великопісні одежі священнослужителів, престолу, жертовника і чорна завіса змінюються на білі – на знак небесного Світла і Слави воскреслого Господа і як нагадування про світлих Ангелів, які сповістили мироносицям про Воскресіння Христове. Євангельське зачало теж розповідає про Воскресіння Спасителя.

Після читання Святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словами проповіді.

За Літургією піднесли прохання про мир на українській землі, про позбавлення від ворога, щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним. Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Блаженніший Митрополит Онуфрій висвятив на диякона Миколая Задорожнього.

Наприкінці богослужіння Предстоятель за церковною традицією звершив молитву на благословіння хлібів та вина. Насамкінець Блаженніший владика вклонився Плащаниці Спасителя і привітав паству з благословенною Великою Суботою.

29 березня, у Неділю пʼяту Великого посту, день памʼяті преподобної Марії Єгипетської, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Недільне богослужіння відбулось у храмі в ім’я преподобного Агапіта Печерського.

Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, архієпископ Добропільський Спиридон, архієпископ Ірпінський Лавр, архієпископ Бородянський Марк та духовенство обителі.

За Літургією помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Блаженніший Митрополит Онуфрій висвятив на ієродиякона студента ІІ курсу магістратури Київської духовної академії монаха Ієрофея (Печерицю).

Після Літургії Блаженніший владика привітав вірян з неділею. Предстоятель закликав наслідувати приклад покаяння преподобної Марії Єгиптеської та побажав, щоб Господь її молитвами благословив нашу землю миром.

27 березня, напередодні Суботи Акафіста, Похвали Пресвятої Богородиці, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив вечірнє богослужіння у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Особливе богослужіння – утреня зі співом Акафіста Богоматері – було звершено у храмі в ім’я преподобного Агапіта Печерського.

Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, архієпископ Ірпінський Лавр, архієпископ Бородянський Марк, духовенство Києво-Печерської Лаври та гості у священному сані.

Богослужіння свята Похвали Пресвятої Богородиці має особливість, яка відрізняє його від усіх інших церковних служб року. Під час утрені особливим чином звершується акафіст Богоматері: він розділений на чотири частини та урочисто виконується священнослужителями і хором.

25 березня, у середу п’ятої седмиці Великого посту Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив утреню з читанням Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Особливе богослужіння звершили у храмі в ім’я преподобного Агапіта Печерського.

Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, архієпископ Ірпінський Лавр, архієпископ Бородянський Марк, духовенство Лаври та гості монастиря.

Особливістю богослужіння цього дня, яке також називається «Маріїним стоянням», є читання повного Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського, частини якого виконувались на повечір’ї в перші чотири дні Великого посту.

За традицією, за богослужінням було прочитане житіє преподобної Марії, у якому описується дивовижна зміна грішниці у велику святу. Приклад преподобної слугує для вірних взірцем істинного покаяння та безмежного милосердя Божого до кожної людини. Саме завдяки цій особливості, богослужіння утрені четверга п’ятої седмиці Великого посту і отримало свою назву – «Маріїне стояння».

Згідно з богослужбовим уставом, завтра звершується Літургія Передосвячених Дарів.

21-22 березня на запрошення Синоду Грузинської Православної Церкви, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, офіційна делегації Української Православної Церкви взяла участь у заупокійних богослужіннях та похованні Святішого і Блаженнішого Католікоса-Патріарха всієї Грузії Ілії ІІ.

До складу офіційної делегації Української Православної Церкви увійшли митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій, секретар Відділу зовнішніх церковних зв’язків протоієрей Василій Пріц та диякон Максим Савчук.

21 березня у Троїцькому кафедральному соборі Тбілісі митрополит Сергій звершив заупокійну літію біля труни з тілом покійного Предстоятеля Грузинської Церкви.

22 березня члени делегації УПЦ молилися за Божественною літургією та чином відспівування Його Святості.

Відповідно до заповіту спочилого Католікоса-Патріарха всієї Грузії Ілії ІІ, його поховали у кафедральному соборі Сіоні.

22 березня, у Неділю четверту Великого посту, день пам’яті преподобного Іоанна Ліствичника та сорока мучеників Севастійських, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив Божественну літургію у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Богослужіння відбулось у храмі в ім’я преподобного Агапіта Печерського.

Предстоятелю співслужили: керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, архієпископ Добропільський Спиридон, архієпископ Ірпінський Лавр, архієпископ Бородянський Марк, духовенство обителі та гості у священному сані.

Після читання Святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді.

За Літургією помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. У молитві після сугубої єктенії Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Блаженніший Митрополит Онуфрій висвятив на ієромонаха аспіранта Київської духовної академії ієродиякона Севастіана (Скорохода). Також Предстоятель звершив дияконську хіротонію Миколая Зубрицького, який служитиме у Вознесенському храмі на Деміївці.

Після відпусту Блаженніший владика привітав вірян з неділею. Предстоятель побажав, щоб Господь Своєю всесильною благодаттю зміцнював сили, щоб ми постом і молитвою продовжували подвиг вдосконалення та в радості досягли свята Світлого Христового Воскресіння.

18 березня Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій відзначає 55-ту річницю з дня прийняття чернецтва.

Цього дня у далекому 1971 році Орест Березовський був пострижений у мантію з ім’ям Онуфрій — на честь преподобного Онуфрія Великого.

З того моменту усе подальше життя майбутнього Предстоятеля УПЦ було цілковито присвячене служінню Богу і людям.

Єпископат, духовенство, ченці та віряни Української Православної Церкви щиро вітають Блаженнішого владику зі знаменною датою у його житті та підносять молитви до Господа за здоров’я та духовні сили Його Блаженства.

Многая літа нашому Першосвятителю!

МІСЦЕБЛЮСТИТЕЛЮ ПАТРІАРШОГО ПРЕСТОЛУ
ГРУЗИНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
МИТРОПОЛИТУ СЕНАКСЬКОМУ И ЧХОРОЦКУЙСЬКОМУ ШИО

Ваше Високопреосвященство!

З почуттям глибокої скорботи дізнався про кончину Його Святості і Блаженства Іллі II — Католікоса-Патріарха всієї Грузії, Архієпископа Мцхетського та Тбіліського, Митрополита Піцундського, Сухумського та Абхазького.

Виражаю щире співчуття Вашому Високопреосвященству, всьому духовенству та віруючим Грузинської Православної Церкви.

Святіший Владика багато попрацював на славу Божу і на благо Церкви Христової. Світла пам’ять про новопреставленого Першосвятителя назавжди залишиться в моєму серці, а також у вдячній пам’яті всього українського народу.

Нехай Господь прийме душу вірного раба Свого в оселях праведних!

З братньою любов’ю у Господі

ОНУФРІЙ,

МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,

ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

17 березня 2026 року

м. Київ

17 березня, у вівторок Хрестопоклонного тижня, Священноархімандрит Успенської Києво-Печерської Лаври Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив постриг у мантію чотирьох насельників монастиря. Про це повідомляє пресслужба Лаври.

Чин постригу було звершено в лаврському храмі в ім’я преподобного Агапіта Печерського.

Новопострижені ченці отримали імена на честь преподобних Печерських отців: інок Аполлос був наречений Ахилою, інок Авакум — Сисоєм, інок Єнох — Аврамієм, послушник Тихон — Лонгином.

Після звершення чину Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся з напутнім словом до нових монахів, після чого їх привітали присутні на постризі ієрархи, священнослужителі та братія Лаври.

15 березня, у Неділю третю Великого посту, Хрестопоклонну, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив урочисте богослужіння в Академічному храмі Київської духовної академії на території Голосіївського Покровського монастиря.

Перед Божестенною літургією у храмі в імʼя преподобного Іоанна Дамаскина Предстоятель та ректор Київської духовної академії звершили чин хіротесії у чтеці над студентами 4-го класу Київської духовної семінарії та I курсу Київської духовної академії.

Чтець – це перший чин православного кліру, нижній ступінь церковнослужителя. У чтеці посвячує єпископ через хіротесію – священнодійство, яке звершується архієрейським благословінням, постриженням та покладанням рук у знак затвердження на церковній посаді. Обов’язком того, хто прийняв це служіння, є читання богослужбових текстів та Святого Письма (окрім Євангелія) у храмі. У давнину чтеці не лише читали Святе Письмо, але й тлумачили його і перекладали на місцеву мову, що вимагало значної освіченості. У чині чтеця розпочинали своє служіння Церкві великі святі отці: свт. Григорій Богослов, свт. Василій Великий та свт. Іоанн Златоуст. У Київських духовних школах традиційно постриг звершують над студентами випускного курсу семінарії.

Блаженнішому владиці співслужили: митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Львівський і Галицький Філарет, ректор КДАіС архієпископ Білогородський Сильвестр, архієпископ Добропільський Спиридон, проректор з виховної роботи КДАіС архієпископ Згурівський Амвросій, архієпископ Ірпінський Лавр, архієпископ Бородянський Марк, проректор з навчально-методичної роботи КДАіС єпископ Батуринський Пантелеімон, завідувач аспірантури КДА єпископ Баришівський Філарет, викладачі та студенти духовних шкіл у священному сані.

На сугубій єктенії піднесли до Господа особливі прохання про мир на українській землі і позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. У молитві після єктенії Блаженніший архіпастир попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Блаженнійший Митрополит Онуфрій звершив дві хіротонії. На ієромонаха висвячений клірик Покровського вікаріатства архідиякон Віктор (Денисов). Ієродияконом став монах Амвросій (Небрончук), студент ІІ курсу магістратури Київської духовної академії.

Після запричасного вірша проповідь виголосив архімандрит Герман (Ковач).

Новопоставлені чтеці приступили до таїнства Причастя.

Наприкінці Літургії відбулося поклоніння Чесному Хресту, після чого Архіпастир привітав віруючих з Хрестопоклонною неділею та благословив усіх.

ОРГАНІЗАТОРАМ ТА УЧАСНИКАМ
ХV ЩОРІЧНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
«СТУДЕНТСЬКА НАУКА В ДУХОВНІЙ ШКОЛІ»
Ваше Високопреосвященство, дорогий Владико Ректоре!
Преосвященні владики!
Возлюблені у Христі отці, брати і сестри!
Сердечно вітаю вас із проведенням цієї наукової зустрічі, яка стала доброю традицією Київської духовної академії та важливою складовою життя духовних шкіл Української Православної Церкви.
У 2026 році ми згадуємо дві знаменні дати — 500-річчя з дня народження князя Василя-Костянтина Острозького та 350-річчя з дня народження митрополита Київського Рафаїла (Заборовського). Ці визначні постаті залишили глибокий слід в історії Православної Церкви та українського народу.
Князь Василь-Костянтин Острозький був не лише мудрим державним діячем, але й ревним оборонцем православної віри, покровителем освіти і книгодрукування. Його діяльність стала прикладом відповідального служіння Богові та своєму народові в непростий історичний період. Він засвідчив, що справжня сила християнина полягає у вірності Євангелію та збереженні єдності в Церкві — Тілі Христовому.
Митрополит Київський Рафаїл (Заборовський) також звершував своє святительське служіння в часи суспільних викликів. Проте його турбота про духовну освіту, зміцнення церковної дисципліни та розвиток богословської науки сприяли утвердженню і подальшому самобутньому розвитку православної традиції на українських землях. Його приклад нагадує нам про те, що істинне пастирство поєднує твердість у вірі з діяльною любов’ю та мудрістю.
Символічно, що конференція, присвячена цим видатним особистостям, проходить саме в стінах Київської духовної академії — осередку богословської думки, який покликаний поєднувати науковий пошук із живим церковним досвідом. Студентська наука має особливе значення для майбутнього Церкви, адже через неї формується нове покоління пастирів, богословів та церковних працівників, здатних відповідально і глибоко осмислювати виклики сучасності.
Бажаю всім учасникам цього наукового заходу натхнення та плідної праці. Нехай приклад Василя-Костянтина Острозького та митрополита Рафаїла (Заборовського) надихає нас на ревне служіння Церкві Христовій, на поєднання глибокої віри з ґрунтовними богословськими знаннями.
Закликаю Боже благословення на ваші труди, щоби їхні плоди проносили духовну радість вам і користь Матері-Церкві.
ОНУФРІЙ
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви

8 березня, у Неділю 2-гу Великого посту, день памʼяті Собору всіх преподобних отців Києво-Печерських, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Урочисте богослужіння відбулось у храмі в імʼя преподобного Агапіта Печерського.

За Божественною літургією Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополити, архієпископи та єпископи Української Православної Церкви, духовенство Києво-Печерської Лаври та гості у священному сані.

На малому вході Предстоятель відзначив богослужбовими нагородами насельників Лаври у священному сані.

Після читання Святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді.

На сугубій єктенії піднесли до Господа особливі прохання про мир на українській землі і позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. У молитві після єктенії Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Блаженніший Митрополит Онуфрій висвятив на ієрея студента І курсу магістратури Київської духовної академії диякона Костянтина Ковалюка.

Богослужіння завершилось чином славлення з молитвою преподобним отцям Києво-Печерським.

Блаженніший владика окропив вірян святою водою та привітав зі святом.

1 березня, у Неділю першу Великого посту, Торжество Православ’я, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив урочисте богослужіння у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Перед Божественною літургією у храмі в імʼя преподобного Агапіта Печерського Блаженніший владика очолив особливий молебень, який звершується лише у першу неділю Великого посту.

Предстоятелю співслужили вікарії Київської єпархії: архієпископ Білогородський Сильвестр, архієпископ Ірпінський Лавр, архієпископ Бородянський Марк та духовенство обителі.

Після читання святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді.

Блаженніший владика зазначив, що іконоборство стало останньою великою єрессю періоду Вселенських Соборів. Це хибне вчення заперечувало шанування святих ікон. Однак Церква викрила цю єресь та проголосила, що поклоняючись образу, ми воздаємо честь Першообразу — Самому Богові та святим, які зображені на іконах. Цю істину було утверджено на Сьомому Вселенському соборі у 787 році.

Разом із тим, як нагадав Предстоятель, попри соборне засудження єресі, іконоборство ще певний час розхитувало Церкву, знаходячи підтримку серед частини світської та церковної влади. Лише у 843 році, за правління благочестивої цариці Феодори та святительства Патріарха Мефодія, було урочисто відновлено шанування ікон. Тоді звільнили сповідників віри, повернули святі образи до храмів і звершили подячний молебень Господу за збереження Православ’я. Відтоді у першу неділю Великого посту Церква звершує молебень Торжества Православ’я.

Звертаючись до духовного змісту цієї історичної події, Архіпастир наголосив, що Торжество Православ’я є не лише спомином про перемогу над давньою єрессю, а й нагадуванням про відповідальність кожного християнина зберігати істину віри у власному житті. У своїй проповіді Блаженніший Митрополит Онуфрій підкреслив, що віра повинна зберігатися чистою, без домішок людського мудрування.

«Якщо людина хоче зцілитися, вона приймає ті ліки, які лікують, а не ті, які їй подобаються», — зауважив Архіпастир, пояснюючи, що й у духовному житті потрібно приймати істину такою, якою вона передана Церквою, а не пристосовувати її до власних уподобань і пристрастей.

Предстоятель наголосив, що любов до всіх людей — і до іновірців, і до невіруючих — не означає згоди з помилками. Християнин покликаний любити людину як творіння Боже, але водночас твердо триматися істини віри.

Блаженніший владика закликав вірян не лише називатися православними, а й жити по-православному: любити Бога і ближнього, прощати, бути милостивими, навіть любити ворогів. Саме таке життя, за словом Архіпастиря, веде людину до вічного спасіння.

На завершення Першосвятитель підкреслив, що збереження чистоти віри є відповідальністю кожного покоління. Наші предки, попри випробування і спокуси, зберегли святу віру та передали її нам. Тому і сучасні християни покликані зберегти її непорушною та передати своїм нащадкам — на славу Божу і для спасіння душ.

На сугубій єктенії помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. У молитві після єктенії Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

За Божественною літургією до Таїнства Причастя приступили сотні вірян.

Виголосивши відпуст, Блаженніший Онуфрій привітав паству з неділею Торжества Православʼя. Предстоятель побажав, щоб Господь допомагав зберегти чистоту православної віри, яка є духовними ліками, що зцілюють духовні язви людини і дають їй змогу увійти в Царство Небесне.

День Торжества Православ’я пов’язаний з VII Вселенським Собором 787 року, який встановив у Православній Церкві шанування ікон після тривалого періоду іконоборства. Саме ж свято виникло у 843 році і було присвячене остаточній перемозі над єрессю іконоборства. Тим самим в Церкві закінчився період формулювання православного вчення про Христа, а ікона проголошена наочним свідченням реальності Боговтілення. З тих пір відзначати Торжество Православ’я стали в першу неділю Великого посту, так як найперше його святкування у 843 році припало саме на цей день. Особливе богослужіння цієї неділі – чин Торжества Православ’я, основа якого була закладена у ІХ столітті, потім воно доповнювалось та змінювалось аж до ХХ століття. Постійними складовим чину, які зберігаються і зараз, є проголошення Православної віри, вічної пам’яті її проповідникам і захисникам та многоліття усім членам Церкви.

27 лютого, у пятницю першої седмиці Великого посту, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Літургію Передосвячених Дарів у Пантелеймонівському жіночому монастирі столиці (Феофанія).

Богослужіння відбулось у храмі в ім’я преподобного Воніфатія Феофаніївського.

Предстоятелю співслужили митрополит Львівський і Галицький Філарет, архієпископ Яготинський Серафим, архієпископ Ірпінський Лавр, архієпископ Бородянський Марк та духовенство обителі.

За богослужінням з архіпастирем молилися настоятелька монастиря ігуменя Єлисавета (Андреєва) із сестрами та парафіяни обителі.

За Літургією помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним.

Богослужіння завершилось особливим молебнем з каноном великомученику Феодору Тирону. Блаженніший Митрополит Онуфрій за традицією прочитав молитву на благословення колива на згадку про чудо святого Феодора. Після відпусту Предстоятель звернувся до присутніх зі словом.

Звичай благословляти коливо в першу седмицю Великого посту виник після чудесного явлення св. Феодора в 362 році. Нечестивий імператор Юліан Відступник, щоб понасміхатися з християн, які свято берегли Великий піст, повелів окропити всю їжу на ринках кров’ю з язичницьких жертвоприношень ідолам. Великомученик Феодор Тирон зʼявився єпископу Євдоксію і звелів йому повідомити християн про підступність імператора, а також порадив як приготувати страву з відварених зерен пшениці.

26 лютого, у четвер першої седмиці Великого посту, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Велике повечір’я з читанням Покаянного канону у Пантелеймонівському жіночому монастирі (Феофанії).

Блаженніший владика прочитав останню частину Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського у храмі в ім’я преподобного Воніфатія Феофаніївського.

За богослужінням молилась настоятелька обителі ігуменя Єлисавета (Андреєва), сестри та парафіяни монастиря.