По благословінню Його Блаженства, митрополита Київського і всієї України Онуфрія, студенти КДАІС вклонилися мироточивим мощам Святителя і Чудотворця Миколая! Святкове богослужіння на мощах Святителя, очолив Амвросій, архієпископ Згурівський, проректор з виховної роботи КДАІС.

Його Високопреосвященству співслужили настоятель парафії УПЦ м. Барі, ієрей Миколай Попадюк, настоятель парафії УПЦ на честь Усіх преподобних отців Києво-Печерських у місті Брюссель, Бельгія – протоієрей Димитрій Попеску, настоятель парафії УПЦ на честь священномученика Климента Римського м.Рим, архимандрит Нестор (Чайка) та гості у священному сані.

Сугубі молитви були піднесенні за мир на нашій українській землі, за наших захисників і захисниць та всіх постраждалих внаслідок військової агресії!

Після богослужіння группа студентів відвідала Альберобелло, де вклонились чесній голові св. архд. Стефана та частицям мощей св. врачів безсрібників Косьми і Даміана!

Другого дня учасники працювали у тематичних групах. Зокрема, вони розробляли програму курсу «Православна сім’я», обговорювали теми «Сімейні традиції» та «Сімейні проєкти», а також напрацьовували методичні рекомендації щодо підготовки пар до Таїнства Вінчання та проведення бесід перед Таїнством Хрещення.
За підсумками роботи результати кожної групи представили для спільного обговорення. Конференція завершилася підбиттям підсумків та подячною молитвою.

7 жовтня з благословення ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра в Академічному храмі на честь преподобного Іоанна Дамаскіна Покровського чоловічого монастиря в Голосієві було відслужено заупокійну літію за всіма загиблими внаслідок нічної російської атаки. Про це повідомляє  КДА.

Заупокійну літію за спочилими очолив старший помічник проректора з виховної роботи архімандрит Володимир (Ціпіньо).

Від російського удару постраждали Дарницький, Подільський, Оболонський і Шевченківський райони Києва. У Києві та області пошкоджено складські приміщення та офісно-складську будівлю. Станом на зараз відомо про двох загиблих і щонайменше двох постраждалих внаслідок атаки.

Київські духовні школи висловлюють співчуття рідним і близьким загиблих.

Студент афинского университета иеромонах Виктор (Денисов) сообщил, что его сняли с рейса и доставили в ТЦК. Сейчас он служит в 8-м полку ССО.

Иеромонах Украинской Православной Церкви Виктор (Денисов) заявил, что его задержали сотрудники Хмельницкого территориального центра комплектования и затем мобилизовали. Об этом он написал в Facebook.

По словам священнослужителя, 28 сентября 2026 года он ехал на учебу в Афинский университет имени Каподистрии, где является студентом. Он утверждает, что все документы были при нём. Вместе с делегацией священников-студентов греческих вузов его сняли с рейса.

Иеромонах пишет, что целью задержания ему назвали выдачу направления на военно-врачебную комиссию (ВВК). Причиной, по его словам, было несоответствие решения комиссии в базе «Резерв+» каким-то стандартам. Он утверждает, что сотрудники ТЦК не представились и не показали документы, а полиции рядом не было. В ТЦК, как он рассказал, ВВК организовали примерно за 10 минут и признали его годным, хотя, по его словам, ему требовалось тщательное обследование.

Иеромонах заявляет, что его почти сутки удерживали в ТЦК, кричали и угрожали, а телефон забрали сразу. По его словам, военнослужащие дали ему телефон, чтобы вызвать полицию по номеру «102», но его права защищены не были. На следующий день рекрутер, как он пишет, помог ему попасть в 8-й полк сил специальных операций (ССО).

«Теперь я не просто священник и монах – я еще и военный», – написал Виктор (Денисов). Он добавил: «Оружие я в руки не возьму, потому что каноны Церкви мне это запрещают». Свой путь иеромонах описал так: «Я ехал в Грецию получать образование. А оказался в украинской армии».
СПЖ
Фото: Фейсбук священника

Церковная история знает немало документов, которые их составители писали не для потомков, а для своих современников. Такие тексты ценны тем, что их не пытаются приукрасить и люди говорят о том, что видели, и так, как они это видели. Опубликованный на днях отчет константинопольского клирика о событиях декабря 2018 года в Киеве относится именно к таким документам. Он был написан для одного человека – Патриарха Варфоломея, и в нем день за днем описана та неделя, когда создавалась структура, именуемая ныне «Православной церковью Украины».

Прошло почти восемь лет. ПЦУ существует, ее признали 4 Поместных Церкви из 15, украинские власти ей передают храмы, предварительно сфальсифицировав документы и по преимуществу силовым образом отняв их у создателей – прихожан Украинской Православной Церкви. И именно эту новосозданную структуру представляют миру как «единую Церковь украинского народа». Но теперь, когда перед нами свидетельство о том, как же создавалась эта структура, стоит задать вопрос, который имеет значение для каждого христианина. Не политический и даже не канонический, а духовный: где во всем этом Дух Святой?

Признаки Духа и признаки его отсутствия

Церковь всегда знала, по каким признакам узнается присутствие Божие. Апостольский собор в Иерусалиме завершился словами «угодно Святому Духу и нам» (Деян. 15:28). Как мы помним, это было собрание людей, которые встретились свободно, без принуждения, спорили открыто и в итоге приняли решение в единомыслии. В день Пятидесятницы Дух Святой сошел на апостолов, пребывавших «единодушно вместе» (Деян. 2:1), и первым плодом Его сошествия было то, что разные народы стали понимать друг друга. Апостол Павел называет плоды Духа: «любовь, радость, мир, долготерпение, благость, милосердие, вера, кротость, воздержание» (Гал. 5:22–23). А там, где Дух Господень, пишет он же, «там свобода» (2 Кор. 3:17).

Теперь давайте посмотрим, что описывает документ, опубликованный американской редакцией СПЖ. Согласно ему, экзархи Константинопольского Патриархата испытывали немалое давление со стороны украинского государства, к ним приезжают сотрудники спецслужб с докладами о том, кто из епископов канонической Церкви «втайне желает» перейти в новосозданную структуру, а переговоры об Уставе ведутся в присутствии представителей власти.

Более того, экзархи боятся, что их телефоны прослушиваются, и из-за этого решают перейти на рукописные записки, потому что, как говорится в документе, «любое наше обсуждение будет сорвано из-за постоянного наблюдения». Среди ночи главу делегации Константинопольского Патриархата вызывают к Президенту, и в кабинете, кроме главы государства, сидит еще и руководитель спецслужб. Также, на следующий день делегацию доставляют во дворец под полицейским конвоем, изымают телефоны, досматривают и сообщают, что она «задержана и ей запрещен выезд из страны». Автор отчета сам признается, что в эти часы «бессознательно писал на бумаге молитву «Богородице Дево» снова и снова», потому что ничего другого делать не мог.

Что мы видим? Страх, подозрение, слежка, давление, бессонные ночи, записки вместо слов. Согласитесь, что это мало похоже на то, как описан Собор апостолов в книге Деяний. Вспомним также и слова святого апостола Иоанна Богослова, который говорит: «В любви нет страха, но совершенная любовь изгоняет страх, потому что в страхе есть мучение» (1 Ин. 4:18). Там, где все участники боятся друг друга, нет ни любви, ни свободы, ни тем более Духа Святого, Который дышит, где хочет, а не где Ему укажут. То есть все это можно назвать полной противоположностью любви.

Поэтому вернемся к вопросу: можно ли признать, что в такой атмосфере должна рождаться Церковь? Ответ на этот вопрос прост: признать административно, дипломатически, политически можно что угодно, но такое признание не сообщает благодати Святого Духа. Потому что благодать подается Богом, а не указаниями властей или спецслужб.

Автокефалия, которая была дана тем, кто «не готов»

Самое тяжелое место отчета, пожалуй, то, где передан телефонный разговор Патриарха с Президентом. Патриарх говорит: «Поведение одного-единственного человека доказывает, что вы не готовы к автокефалии». И примечательно, что Президент отвечает не словом о вере, а словом о войне: если Собор не состоится, возможно военное вмешательство. И уже на следующий день «автокефалия» дается.

Церковь никогда не считала, что благодатные дары нужно давать «пока не поздно». Апостолы в Иерусалиме не торопились, они «рассуждали» (Деян. 15:7). Святые отцы на Соборах месяцами спорили о каждом слове, потому что знали: решение, принятое в спешке и под давлением, не от Духа Святого. Когда же Собор собирают под давлением светской власти, а аргументом служит не польза для Церкви, а политическая сообразность, то это и есть лучшим свидетельством того, насколько сами участники этого собрания были готовы получить столь много обсуждаемую автокефалию. Желание построить башню до неба собственными силами, не дожидаясь воли Божией, приводит к смешению языков (Быт. 11:4), а не к торжеству правды. Пятидесятница, напротив, началась с терпеливого, молитвенного ожидания Духа Святого.

Беседа с послом, о которой должны знать все Поместные Церкви

В отчете есть эпизод, который выходит далеко за пределы «украинского вопроса», и о нем нельзя не сказать, потому что он касается каждой Поместной Церкви.

Делегация Патриархии посещает посла Турции. Посол объясняет, что Поместные Церкви не равны: «главных» Церквей пять, а остальные, «гораздо более молодые», «происходят из юрисдикции Константинопольского Патриархата», и потому не могут считаться равными. Затем он добавляет, что Патриархату «пришло время показать свое действительное положение во всем Православии». Делегация, как записано в отчете, «восхитилась точными экклезиологическими знаниями посла и признала правоту его слов».

В который раз важно подчеркнуть: об опасности так называемого «восточного папизма», когда Патриарх Константинопольский считается «первым без равных», говорили не только представители Украинской Православной Церкви. О ней говорили в Сербии, Болгарии, Антиохии, Польше, в Чешских землях и Словакии, на Святой Горе. Говорили богословы, епископы, монахи. Говорили о том, что учение о «первом без равных» заменяет соборность Церкви единоначалием, которого Православие никогда не знало. Им отвечали, что это преувеличение, что никто не покушается на равночестность автокефальных Церквей. И вот теперь мы читаем, как представители Константинополя соглашаются с тем, что равных нет. Как же нам воспринимать это согласие – как «дипломатический» ход или как позицию самого Фанара? Хотелось бы услышать ответ на этот вопрос. Интересно также и то, интересы каких геополитических сил выражает в своих «экклезиологических» представлениях посол Турции, учитывая тот факт, что он не является православным христианином?

Однако, прежде чем такой ответ будет дан, давайте вспомним, что православная экклезиология рождается ни из дипломатии, а из Евангелия, где Господь говорит ученикам, спорившим о первенстве: «Кто хочет между вами быть большим, да будет вам слугою» (Мф. 20:26). Все Поместные Церкви, древние и молодые, равночестны не потому, что так договорились, а потому, что в каждой из них совершается одна и та же Евхаристия и пребывает один и тот же Христос. Если это начинает оспариваться или ставиться под сомнение, то под вопросом оказывается не ситуация в Украине, а само устройство Православия.
«Заново крестили»

Есть в отчете и слова, которые обращены не к иерархам и не к Церквам, а ко всему православному народу Украины, к какой бы юрисдикции он себя ни относил.

На следующий день после Собора один из экзархов, служа в Михайловском монастыре, говорит, что Мать-Церковь «заново крестила украинский народ». Автор отчета передает это как очень удачную мысль.

Учитывая пафосность греческого изложения мысли, все же нужно знать границы. Ведь Церковь исповедует в Символе веры «едино крещение во оставление грехов», и апостол говорит: «Один Господь, одна вера, одно крещение» (Еф. 4:5).

Наш народ принял Крещение в днепровской купели более тысячи лет назад, и с тех пор ни один святой, ни один Собор, ни один Патриарх не ставил это крещение под сомнение. Говорить о «втором крещении» народа значит либо не понимать, что говоришь, либо считать все, что было до тебя, ничего не значит.

В том же отчете представитель Патриархии говорит пресс-секретарю УПЦ КП Евстратию Зоре, что Матерь-Церковь (то есть Константинополь) «учит, а вы учитесь, мы не ведем переговоры как равные». Чуть позже он пишет о своем «скрытом расчете»: добиться роспуска украинских раскольнических структур (УПЦ КП и УАПЦ) до «Объединительного собора», чтобы у украинской стороны не осталось «пути отступления» и она была «связана». Это написано не о противниках, а о тех, кого принимали в общение, кому обещали Томос и кого на площади называли «единой Церковью украинского народа». Разве может строиться здание Церкви на таком лукавстве? Ответ на этот вопрос пусть даст каждый за себя.

О молчании

Отметим, что с момента публикации отчета прошло несколько дней, и до сих пор Константинопольская Патриархия молчит. Молчит и иерарх, которому приписывают авторство этого документа. Это молчание красноречивее любого опровержения, и его невозможно не заметить.

При этом трудно не заметить, что это не первое молчание Фанара, которое переживает наша Церковь.

Восемь лет мы ждали хоть одного слова о захваченных храмах, об антицерковных законах, об избитых прихожанах, о священниках, которых судят, о монахах, которых мобилизуют, о верующих, которым объясняют, что они принадлежат к «неправильной» Церкви.

Ни одного слова осуждения не прозвучало. Наши верующие переживают это молчание чрезвычайно болезненно. Теперь к нему добавилось молчание о том, как на самом деле создавалась «правильная» церковная структура Украины.

Господь сказал: «Нет ничего тайного, что не сделалось бы явным, ни сокровенного, что не сделалось бы известным и не обнаружилось бы» (Лк. 8:17). И вот, мы видим, что тайное стало явным. Однако Евангелие говорит нам и о другом: «Всякий, делающий злое, ненавидит свет и не идет к свету, чтобы не обличились дела его» (Ин. 3:20). Другими словами, молчание перед лицом света и есть такой уход от света. Ответить можно одним словом и пока этого слова не сказано, все остальные слова о «любви Матери-Церкви» к украинскому народу теряют смысл.
Что остается

Отчет Патриарху Варфоломею ничего не меняет в положении Украинской Православной Церкви. Нашу Церковь продолжают всячески притеснять, суды продолжают рассматривать дело о ее запрете, храмы продолжают отнимать. Мы не ждем, что после публикации документа кто-то вернет нам отнятое или попросит прощения. Мы говорим не об этом.

Мы говорим о том, что Церковь нельзя создать решением власти, как нельзя уничтожить ее решением суда. Она является мистическим Телом Христа Спасителя, распявшегося ради нашего спасения. Церковь созидается Духом Святым там, где есть любовь, свобода и единомыслие, и не созидается там, где есть страх, подозрение и расчет. Это не наше мнение, это свидетельство Писания и двух тысяч лет церковной истории.

Поэтому мы обращаемся ко всем Поместным Церквам, признавшим и не признавшим созданную тогда структуру, с одной просьбой: прочитайте этот документ не как журналисты и не как дипломаты, а как христиане. Спросите себя, узнаете ли вы в описанном действие Духа Божия. И если нет, то пусть это будет началом открытого всеправославного разговора, которого все ждут и которого нет.

Но разговора, основанного не на политической целесообразности, без учета геополитических заказов и не для самоутверждения новопапских амбиций. А для настоящего врачевания не просто раны, а уже образовавшейся язвы, опухоли, метастазы которой могут проникнуть и на другие члены тела Вселенского Православия.

А нашим верующим, духовенству и монашествующим мы говорим то же, что говорили все эти годы. Не отвечайте злом на зло, молитесь за гонящих и проклинающих вас, храните единство и не ищите спасения Церкви в отступлении от истины и церковных канонов. Правда Божия не нуждается в наших усилиях, чтобы восторжествовать. Ей нужно только, чтобы мы от нее не отступили. И потому наша надежда – не в человеческой силе, не в политических обстоятельствах и не в решениях земных властей, а в Самом Господе нашем Иисусе Христе, Который сказал: «Я с вами во все дни до скончания века» (Мф. 28:20).

Загалом у базі проєкту зафіксовано 807 релігійних споруд, які постраждали внаслідок бойових дій з 24 лютого 2022 року. Серед них понад половина — 432 споруди — належать громадам УПЦ.

За даними проєкту, близько 80 релігійних споруд різних конфесій були повністю зруйновані. Ще понад 135 зазнали таких значних пошкоджень, що не підлягають відновленню. Частина об’єктів зазнавала повторних уражень, унаслідок яких деякі споруди були остаточно зруйновані.

Родственники погибшего воина потребовали, чтобы отпевание в храме УПЦ совершил клирик ПЦУ.

В селе Полицы Волынской области активисты ПЦУ устроили провокацию против священника и общины храма Рождества Пресвятой Богородицы УПЦ. Согласно сюжету местного телеканала «Аверс», близкие погибшего военного Александра Олиферчука являются приверженцами ПЦУ, однако вместо собственного помещения они потребовали, чтобы клирик ПЦУ провел отпевание в храме УПЦ.

С этой целью они обратились к настоятелю с ультимативным требованием допустить в церковное здание клириков структуры Епифания Думенко. Настоятель храма ответил, что готов лично совершить чин отпевания погибшего воина, но клириков ПЦУ в храм не допустит.

Подобная предосторожность священнослужителя обусловлена регулярными случаями, когда допущенные внутрь храма активисты и клирики ПЦУ устраивали балаган, провокации, подстрекали местных жителей и ипсользовали ситуацию для последующего рейдерского захвата.

В результате сторонники ПЦУ и их клирики провели обряд прямо на церковном дворе, отказавшись от предложения совершить его в своем помещении. Двоюродная сестра погибшего воина рассказала, что родственники пытались подстрекать односельчан к розни, однако местные жители на эти провокационные призывы не отреагировали.

Ранее СПЖ писал, что диакон УПЦ Андрей Глущенко охарактеризовал подобные инциденты как элемент схемы ПЦУ по дискредитации УПЦ. По его словам, клирики ПЦУ договариваются с родственниками погибших защитников и привозят тела не в свои помещения, а к храмам УПЦ, ультимативно требуя отдать им право совершить обряд, а полученный отказ используют как повод для публичных скандалов и обвинений.
Фото: «Аверс»

У день святкування на честь чудотворної ікони Божої Матері «Услишательниця» Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до вірян з архіпастирським словом, у якому розповів про особливе заступництво Пресвятої Богородиці за рід людський та закликав молитися про мир і спасіння.

Першосвятитель нагадав, що Господь Іісус Христос прийшов у світ заради спасіння людей, прийняв на Себе людську природу та освятив її Своїм подвигом.

Говорячи про слова Спасителя, сказані на Хресті Пресвятій Богородиці та апостолу Іоанну Богослову: «Жено, це син Твій» і «Це Матір твоя», владика зазначив, що через них Господь доручив рід людський материнському піклуванню Божої Матері.

«Матір Божа стала Матір’ю не тільки воплощеного Бога, але й усіх людей, ради яких Бог прийшов на землю», — сказав митрополит.

За його словом, одним із свідчень любові Пресвятої Богородиці до людей є святі чудотворні ікони, через які Вона подає вірянам Свою благодатну допомогу.

«В скорботах, у хворобах, у неприємностях, у труднощах земного життя люди звертаються до Цариці неба і землі, і Вона допомагає їм», — наголосив архіпастир.

Окремо Митрополит Онуфрій розповів про шановану Церквою ікону Божої Матері «Услишательниця», яка перебуває на Святій Горі Афон у болгарському монастирі. Владика зазначив, що до святині приходять монахи та паломники, звертаючись до Пресвятої Богородиці з проханнями про допомогу в духовному житті та земних труднощах.

«І ми сьогодні молимося Божій Матері, щоб Вона благословила землю нашу миром», — сказав Його Блаженство.

Митрополит закликав вірян будувати своє життя відповідно до законів Святого Письма та Божественного Одкровення, які є «законами святості та любові».

«Може, у нас щось не виходить, але ми стараємося, як можемо, докладаємо всіх зусиль, які маємо, щоб любити людей, щоб любити Бога, щоб прощати людей, щоб творити добрі діла», — зазначив владика.

На завершення Архіпастир побажав, щоб Пресвята Богородиця Своїм благодатним покровом допомагала християнам жити за Божими заповідями.

«Нехай Божа Матір з радістю піклується про наше спасіння, допомагає нам жити так, щоб ми сподобилися вічного спасіння на небі у Христі Іісусі, Господі нашім», — побажав Блаженніший владика.

5 жовтня, у день вшанування ікони Божої Матері «Услишательниця», Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив чин великого освячення храму на честь святих безсрібників Косьми і Даміана в районі Оболонь міста Києва.

Після освячення Блаженніший владика очолив у храмі Божественну літургію.

Предстоятелю співслужили: митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор, архієпископ Білогородський Сильвестр, архієпископ Переяслав-Хмельницький Діонісій, архієпископ Бородянський Марк, духовенство храму та гості у священному сані.

На малому вході Предстоятель відзначив духовенство храму богослужбовими нагородами.

Після читання святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді. Архіпастир розповів про шанування ікони Божої Матері «Услишательниця», яка перебуває у болгарському монастирі на Святій Горі Афон, та нагадав, що Господь біля Свого Хреста вручив увесь людський рід материнському покрову Пресвятої Богородиці. Його Блаженство зазначив, що через Свої чудотворні ікони Цариця Небесна подає благодатну поміч кожному, хто звертається до Неї в бідах і хворобах. Архіпастир закликав вірян молитися Пречистій Діві про мир на нашій землі, прагнути виконувати закони Святого Письма, щиро любити Бога і людей, прощати та без марнославства творити добрі справи на шляху до спасіння.

За Літургією були піднесені особливі молитви про мир на українській землі, про визволення від ворога, про воїнів-захисників, людей доброї волі, біженців та всіх, хто потерпає від війни.

Наприкінці богослужіння священнослужителі на чолі з Предстоятелем звершили чин славлення перед образом Божої Матері «Услишательниця».

Після відпусту Блаженніший Митрополит Онуфрій привітав настоятеля храму протоієрея Володимира Терещука з 50-річним ювілеєм від дня народження та нагородив його орденом святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня.

Предстоятель також вручив церковні відзнаки благодійникам та активним парафіянам. Настоятель подякував Його Блаженству за святительський візит і спільну молитву, після чого архіпастир привітав вірян зі святом та освяченням храму і благословив паству.

До 30-річчя відродження єпископської кафедри в храми Володимир-Волинської єпархії УПЦ привезуть ікону Пресвятої Богородиці «Всецариця», ковчег із часткою мощей святого рівноапостольного князя Володимира. Про це повідомляє сторінка Володимир-Волинської єпархії у Facebook.

Першою святині зустріла громада храмового комплексу Почаївської ікони Божої Матері в Ковелі.

Під час урочистого вечірнього богослужіння священнослужителі пройшли з іконами та святими мощами хресним ходом навколо храмового комплексу. Потім святині встановили перед вівтарем храму преподобного Сергія Радонезького для поклоніння віруючих.

За благословенням керуючого єпархією митрополита Володимира святині побувають у всіх благочиннях (церковних округах) єпархії. Поки вони перебувають у комплексі, перед ними звершуватимуть молебні та акафісти.

Для Ковельського, Голобського, Ковельсько-Воскресенського та Ковельсько-Введенського благочинь графік уже відомий. З 3 по 4 жовтня святині будуть у Хрестовоздвиженському храмі селища Люблинець, потім у храмі Воскресіння Словущого, храмі преподобного Серафима Саровського в селі Вербка та Свято-Георгіївському храмі селища Голоби. Далі вони відвідають Воскресенський собор, Введенський та Михайлівський храми, а перебування за цим переліком завершиться вранці 10 жовтня. Графік для решти благочинь єпархія обіцяє опублікувати пізніше.

Як повідомляла СПЖ, до Ковеля привезли мощі святого князя Володимира та великомучениць Варвари і Катерини. Ікона «Всецариця» (грец. Παντάνασσα – Пантанасса) – один із відомих чудотворних образів Богородиці. Найвідоміший образ, що належить до XVII століття, знаходиться у Ватопедському монастирі на Святій Горі Афон. Перед іконою моляться про зцілення від тяжких хвороб, у тому числі онкологічних, про здоров’я дітей і близьких, про визволення від згубних залежностей.

4 жовтня розпочався новий навчальний рік на Православно-катехізаторських курсах імені святителя Петра Могили при Київських духовних школах. Про це повідомляє КДА.

З благословення ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра в Академічному храмі на честь преподобного Іоанна Дамаскіна Покровського чоловічого монастиря в Голосієві було звершено молебень з нагоди початку навчання. Богослужіння очолив проректор з навчально-методичної роботи КДАіС єпископ Батуринський Пантелеімон. Владиці співслужили завідувач курсів архімандрит Рафаїл (Мосунов) і помічник завідувача курсів ієромонах Севастіан (Скороход).

Цьогоріч на навчання за програмою курсів вступили 103 людини.

За підтримки фонду «Зростай в родині» та парафій великомученика Пантелеймона і Тихвінської ікони Божої Матері потребуючим мешканцям міста Боярка надали гуманітарну допомогу. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на телеграм-канал Синодального відділу УПЦ з соціально-гуманітарних питань.

Продуктові набори, одяг і побутові речі отримали люди з інвалідністю та нужденні.

Голова відділу соціального служіння Київської єпархії протоієрей Андрій Дворовий подякував усім благодійникам, які долучилися до доброї справи.

«Коли ми піклуємося про нужденних, Господь завжди піклується про кожного з нас і про наші родини», — наголосив священник.

Ваше Високопреосвященство, дорогий Владико!
Сердечно вітаю Вас із визначним ювілеєм — 80-річчям з дня Вашого народження.

Поважний вік є особливим даром Божим, у якому поєднуються життєва мудрість, духовний досвід і плоди багаторічного служіння Святій Церкві. Вашій Святині притаманні доброзичливість, сердечна простота, пастирська розсудливість і щира увага до людей. Ваше слово завжди сповнене спокою та внутрішньої переконаності, а особистий приклад упродовж багатьох років служить підтримкою для священнослужителів і вірних.

Молитовно бажаю Вашому Високопреосвященству міцного здоров’я, кріпості душевних і тілесних сил, миру, радості у Господі та щедрих милостей Спасителя нашого.

Многая і благая Вам літа!

З любов’ю у Христі

ОНУФРІЙ,

МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ

2 жовтня 2026 року

1 жовтня, у сороковий день після смерті монаха Варсонофія (Турянського), братія Свято-Успенської Святогірської лаври після полуношниці звершила соборну панахиду за упокій його душі. Про це повідомляє пресслужба обителі.

У проповіді після заупокійної молитви було нагадано слова святого апостола Павла: «Подвигом добрим подвизався, течение скончах, веру соблюдох» (2 Тим. 4:7). Зазначалося, що отець Варсонофій до кінця залишився вірним своєму чернечому покликанню та перед обличчям смерті засвідчив віру в Христа.

«Пам’ять про його сповідання спонукає кожного з нас зберігати вірність Богу, з терпінням і надією на Його милість пройти свій християнський шлях», – йдеться у повідомленні.

Монах Варсонофій загинув 23 серпня 2026 року внаслідок збройного нападу на братію обителі неподалік Микільського храму. Тоді ж тяжкі поранення отримали інок Григорій і трудник Андрій Кирієнко. У день смерті отець Варсонофій причастився Святих Христових Тайн. 25 серпня братія Лаври звершила його відспівування та поховала тіло за вівтарем Успенського собору.

На сороковий день братія Лаври піднесла посилені молитви за свого спочилого побратима та закликала віруючих пом’янути його у своїх молитвах.

Вічна пам’ять убієнному монаху Варсонофію!

Дорогі захисники і захисниці! Мужнє українське воїнство!
Дорогі брати і сестри!

Цього святкового дня вітаю всіх вас, хто виконував і нині виконує жертовне служіння оборони українського народу та щомиті покладає своє життя для наближення справедливого миру в нашій державі — з Днем захисників і захисниць України.

Ми знаємо, якою відповідальною та важливою є праця військовослужбовців в мирний час, але значно необхіднішим і жертовним стає цей подвиг в період воєнних випробувань. В час, коли українська земля та її мешканці буквально щохвилини потерпають від ворожої агресії, наше мужнє військо дієво засвідчує свою любов до ближніх, заради яких спрямовують всі можливі зусилля, щоб зупинити жахливе кровопролиття, яке принесла на терени нашої Батьківщини російська армія.

Наш Господь і Спаситель говорить: «По тому знатимуть усі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:35), а святий апостол Іоанн Богослов додає, що «всякий, хто ненавидить брата свого, є людиновбивця; а ви знаєте, що ніякий людиновбивця не має життя вічного» (1 Ін. 3:15). Сьогодні українське воїнство хоробро протистоїть ненависті та вбивствам, тому що за їхніми героїчними спинами перебувають ті, кого вони люблять і ті, хто любить їх та підносить за них свої молитви до Престола Господа Вседержителя.

Українська Православна Церква не залишається осторонь. Духовенство та вірні звершують щоденні посилені молитви за наших захисників та захисниць, за зцілення поранених, за повернення додому полонених. Незважаючи на виклики, що постали сьогодні перед нашою Церквою, ми продовжуємо смиренно нести своє служіння, здійснювати волонтерську та гуманітарну діяльність, тому що усвідомлюємо важливість єдності заради спільного майбутнього в мирній Україні.

Особливо ми згадуємо у молитвах уже полеглих військовослужбовців, які поклали своє життя у протистоянні ворогу; молимося також про медиків, працівників цивільного захисту та мирних жителів, життя яких забрала ця жахлива війна. Ми благаємо Бога, щоб Господь прийняв їхні душі та оселив в Обителях Своєї Божественної любові.

Самовіддані захисники і захисниці, славне військо України! Сердечно дякуємо вам за мужність та любов, з якими ви здійснюєте своє служіння. Нехай Господь вас береже, зміцнює ваше здоров’я та укріплює ваш дух на шляху до наближення справедливого миру в нашій благословенній Україні!

Нехай благословення Боже буде зі всіма вами!

+ ОНУФРІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,

Предстоятель Української Православної Церкви

26 вересня, напередодні престольного свята Воздвиженської парафії в селі Майдан на Буковині, з благословення митрополита Чернівецького і Буковинського Мелетія єпископ Івано-Франківський і Коломийський Никита звершив освячення оновленого престолу храму та очолив у ньому Божественну літурігію. Про це повідомляє Facebook-сторінка «Вірні Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ».

Його Преосвященству співслужили секретар Чернівецької єпархії протоієрей Димитрій Щербан, настоятель парафії ієрей Володимир Сергейчук та духовенство єпархії.
За богослужінням були піднесені сугубі молитви за мир на українській землі, її Захисників, за визволення від ворога, за те, щоб Господь зглянувся над нашим народом і зберіг тих, хто перебуває у відчаї та втратив свої домівки, а також благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.

Після відпусту єпископ Никита привітав настоятеля та парафіян із урочистою подією та закликав на усіх Боже благословення.

29 вересня, у другій половині дня, російська авіація завдала удару по Сумах чотирма керованими авіабомбами (КАБами). Один із КАБів влучив по території міського цвинтаря, внаслідок чого значних руйнувань зазнав розташований на кладовищі Петропавлівський храм — пам’ятка архітектури національного значення.

Як повідомив настоятель храму протоієрей Миколай Голик, у церкві повибивало вікна, обсипалася штукатурка, у кількох місцях обвалилася стеля. Пошкоджено та вирвано двері й інші дерев’яні конструкції, зірвано деякі ікони. Покрівля пробита в багатьох місцях, а стіни посічені великими та дрібними уламками авіаційної бомби. Практично вся будівля зазнала пошкоджень.

«Особливого болю завдає те, що це вже четверте пошкодження Петропавлівського храму внаслідок російських ударів. Святиня, яка протягом багатьох поколінь була місцем молитви та духовної розради для сумчан, знову постраждала від ворожої зброї.

Петропавлівський храм — це не просто архітектурна пам’ятка чи церковна споруда. Це духовна домівка багатьох поколінь сумчан, місце молитви за живих і поминання спочилих. Розташований на міському цвинтарі храм береже пам’ять про минулі покоління мешканців Сум, а церковна молитва освячує їхній вічний спокій. Тому кожне пошкодження цієї святині є болючою втратою для всієї громади міста», — зазначають у єпархіальній пресслужбі.

Сумська єпархія Української Православної Церкви висловлює щирі співчуття настоятелю, духовенству та парафіянам Петропавлівського храму, а також родинам загиблих мирних мешканців.

Паломники получили возможность приложиться к раке с мощами преподобного Кукши в Успенском монастыре Одессы.

В день памяти преподобного Кукши, чудотворца Одесского, иерархи Украинской Православной Церкви, духовенство и многочисленные паломники поучаствовали в Божественной литургии в Успенском мужском монастыре Одессы. Об этом сообщает Одесская епархия.

Праздничное богослужение в соборном храме в честь иконы Божией Матери «Живоносный Источник» возглавил митрополит Одесский и Измаильский Агафангел.

За Божественной литургией митрополиту Агафангелу сослужили наместник Киево-Печерской лавры митрополит Вышгородский и Чернобыльский Павел, митрополит Нежинский и Прилукский Климент, митрополит Винницкий и Барский Варсонофий, митрополит Вознесенский и Первомайский Алексей, архиепископ Южненский Диодор, наместник обители архиепископ Арцизский Виктор, архиепископ Болградский Сергий, ректор Киевской духовной академии и семинарии архиепископ Белогородский Сильвестр, епископ Тарутинский Алипий, епископ Овидиопольский Анастасий, епископ Батуринский Пантелеимон, а также клирики Одесской епархии.

В день памяти великого подвижника и исповедника веры в обитель прибыли также сотни верующих и паломников, чтобы соборно прославить угодника Божия и вознести молитвы. Во время богослужения архипастыри, духовенство и миряне вознесли сугубые молитвы о мире в Украине, о воинах, обо всем украинском народе и о людях, нуждающихся в Божией помощи.

Особой духовной радостью для молящихся стала возможность приложиться к честным мощам преподобного Кукши Одесского, находившимся в центре храма. По окончании Литургии священнослужители совершили праздничное славление перед ракой со святыми мощами подвижника.

После богослужения для всех прихожан и паломников монастыря был организован обед, ставший продолжением праздничного общения в теплой братской атмосфере.

28 вересня у результаті російської атаки на Київ постраждав Воздвиженський храм на Подолі. Про це повідомив настоятель храму протоієрей Валерій Кравець.

«Ворог завдав шкоди святині, яка є місцем молитви, надії та духовної опори для багатьох киян», — зазначив священник.

Простір всередині церкви усипаний численними уламками.

Митрополит Черкасский и Каневский Феодосий, выступая в Совете ООН по правам человека в Женеве, обратил внимание на неэффективность реакции международных правозащитных механизмов на многочисленные обращения о нарушениях прав духовенства и верующих УПЦ. Об этом иерарх сказал во втором выступлении в рамках 63-й сессии Совета, сообщают в Телеграмм-канале Черкасской епархии.

Заявление прозвучало 24 сентября 2026 года во время общих дебатов по пункту 5 повестки дня – «Правозащитные органы и механизмы». Дебаты проходили на заседаниях 24–25 сентября.

Митрополит Феодосий сообщил, что он сам, как и другие архиереи и священнослужители, подвергается уголовному преследованию за проповеди, публичные высказывания и богословскую позицию. По его словам, такая риторика защищена международным правом. Он сослался на пресс-релиз экспертов ООН, но отметил, что после публичной реакции ситуация существенно не изменилась.

Иерарх рассказал о жалобах, которые продолжают поступать в систему ООН. Они касаются насилия в отношении верующих, мобилизации священнослужителей УПЦ и отправки их на службу в качестве обычных военнослужащих, а также перехода храмов под контроль других религиозных общин. Отдельно упомянут судебный процесс о юридическом существовании структур УПЦ.

В завершение митрополит призвал ООН искать более эффективные способы реагирования на поступающую информацию о предполагаемых системных нарушениях. Вопрос эффективности механизмов организации также вынесен в официальное письменное заявление в рамках 63-й сессии.

Выступление митрополита начинается примерно с отметки 1:35:00 записи 26-го заседания.