10 листопада у Свято-Успенській Почаївській лаврі вшанували день пам’яті блаженної кончини преподобного Іова, ігумена Почаївського.

9 листопада урочисті богослужіння відбулися у Спасо-Преображенському соборі лаври, під час яких тисячі віруючих змогли прикластися з молитвою до святих мощей преподобного Іова, які хресним ходом перенесли з Печерного храму, де вони завжди знаходяться.

Наступного дня Божественну літургію очолив постійний член Священного Синоду УПЦ митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій. Владиці співслужили намісник обителі митрополит Почаївський Володимир, сонм архієреїв УПЦ, братія лаври та гості у священному сані.

Після відпусту відбувся традиційний хресний хід, під час якого раку з нетлінними мощами преподобного Іова було перенесено до Печерного храму.

Усі віряни, які прибули цими днями в Почаївську лавру, мали можливість вклонитись нетлінним мощам преподобного Іова, ігумена Почаївського, попросити заступництва та зцілення від тілесних і душевних недугів.

8 листопада , у Неділю 23-тю після П’ятидесятниці, митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим за Божественною літургією у кафедральному соборі Різдва Христового міста Коростень представив пастві Овруцької єпархії нового правлячого архієрея. Про це повідомляє сторінка митрополита Никодима у соцмережах.

Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви вікарій Київської єпархії архієпископ Добропільський Спиридон (Головастов) призначений керуючим Овруцькою єпархією з титулом Овруцький і Коростенський.

Богослужіння зібрало численних вірян, які спільною молитвою долучилися до Божественної літургії та привітали нового керуючого.

Під час богослужіння духовенство та віряни піднесли молитви за мир в Україні, благополуччя та зміцнення православної віри.

Після завершення Божественної літургії віряни мали можливість привітати архієпископа Спиридона з призначенням на Овруцьку кафедру та побажати владиці Божої допомоги у подальшому архіпастирському служінні.

Архієпископ Віктор розкритикував нардепа Соломію Бобровську за заклики залучати СБУ до віруючих УПЦ, які моляться біля будівлі суду.

Вікарій Одеської єпархії УПЦ архієпископ Арцизький Віктор розкритикував публічні заяви народного депутата Соломії Бобровської щодо суду про Києво-Печерську лавру, зазначивши тиск на незалежне правосуддя та порушення свободи віросповідання у висловлюваннях депутата.

Ієрарх УПЦ наголосив, що молитовна присутність віруючих, серед яких багато жінок літнього віку, біля будівлі суду – це законна реалізація права на свободу віросповідання. За його словами, спроби називати віруючих «загрозою» або змушувати СБУ звертати на них увагу суперечать Конституції.

Архієпископ Віктор також звернув увагу на те, що публічні вимоги депутата до СБУ та заяви про очікування «правильного» вердикту суду ставлять під сумнів незалежність судової гілки влади, гарантовану статтями 126 і 129 Конституції України.

«Чи не може поєднання присутності народного депутата на судовому засіданні, публічних висловлювань щодо очікуваного результату розгляду справи та звернень до спеціальних служб створювати враження політичного впливу на судовий процес? Судове рішення має ґрунтуватися виключно на законі, досліджених доказах та встановлених обставинах справи, а не на публічних очікуваннях представників законодавчої чи виконавчої влади», – наголосив архієрей.

Також ієрарх УПЦ відповів на заклики нардепа залучити спецслужби до віруючих, які моляться. «Якщо йдеться про громадян, які мирно реалізують своє конституційне право на свободу віросповідання, то на якій підставі сама їхня присутність біля будівлі суду має ставати предметом особливої уваги спеціальних служб?», – додав архієрей.

Архієпископ окремо зазначив, що сама по собі належність громадян до Української Православної Церкви не може бути підставою для сумнівів у їхньому патріотизмі чи відданості Україні. «Це громадяни нашої держави, які мають такі самі конституційні права й обов’язки, як і всі інші».

Кетрін Вайтфорд заявила, що священників УПЦ відправляють на передову, знаючи про їхній сан, а їхню загибель потім списують на російську армію.

Співголова Національної федерації молодих республіканців США Кетрін Вайтфорд в інтерв’ю американському телеканалу ONNJ заявила, що мобілізація священнослужителів Української Православної Церкви на фронт – це, по суті, вбивство чужими руками.

За її словами, духовенство УПЦ, на відміну від клириків інших конфесій, позбавлене відстрочки від мобілізації та спрямовується на бойові позиції. «Священників саджають у буси, чудово знаючи, що це священники, і переслідуючи їх саме за це. А потім можна просто сказати: «Його вбили росіяни на фронті»», – зазначила Вайтфорд. Вона наголосила, що російські військові не можуть знати, що перед ними священник, а сам священнослужитель, який дав обітницю ненасильства, не стане захищатися, тому на передовій такі люди стають легкою мішенню.

Вайтфорд також нагадала, що закон про заборону УПЦ позбавляє Церкву правового статусу та криміналізує релігійну діяльність, аж до молитви. Вона навела приклади, коли віруючих, у яких уже відібрали храм, переслідували за спільну молитву в квартирах. Крім того, за її словами, закон позбавляє права власності понад 11 тисяч парафій. «Окрім свободи віросповідання, це ще й питання права власності. Ці люди законно володіють церковним майном, а його в них відбирають», – сказала політик.

Окремо вона розповіла про тиск, якого зазнає в США через свою позицію. За її словами, конгресмен Джо Вілсон, відзначений нагородами українського уряду, подає захисників УПЦ як «кремлівських шпигунів» і «сплячі осередки». Вілсон направив тодішньому генпрокурору Пем Бонді лист, підписаний також конгресменами Доном Бейконом і Остіном Скоттом, у якому фактично пропонувалося перевірити всі православні церкви в Америці як можливі «сплячі осередки» російської пропаганди. Після обурення грецьких, антіохійських, сербських та інших православних громад конгресмен уточнив у соцмережі X, що мав на увазі лише Російську Православну Церкву. «Спочатку він сказав не це. На мою думку, цим він вимовив уголос те, про що зазвичай мовчать», – заявила Вайтфорд.

Вона висловила надію, що будь-яка мирна угода включатиме гарантії свободи віросповідання для українців, і наголосила, що УПЦ підтримує свою країну. «Українська Православна Церква зібрала мільйони доларів на підтримку армії. Це люди, які підтримують Україну в цій війні», – сказала вона, нагадавши, що Церква назвала війну гріхом Каїна та публічно заявила про свою незалежність.

Раніше СПЖ писав, що в день інавгурації Дональда Трампа Кетрін Вайтфорд закликала припинити переслідування УПЦ, попередивши гонителів віруючих Української Православної Церкви, що на них чекає відплата.

Священник на молитовному стоянні біля Лаври закликав віруючих зберігати духовну твердість і долати гоніння силою любові та великодушності.

На молитовному стоянні біля Києво-Печерської лаври священник Української Православної Церкви закликав віруючих зберігати духовну твердість і долати ворожнечу силою любові та великодушності. Відео проповіді опублікував Телеграм-канал «Фортеця Лавра».

У своїй проповіді священнослужитель зазначив, що віруючим гірко чути зловживання на адресу Церкви під час судів навколо обителі, проте всі випробування Бог допускає для духовного вдосконалення. «Що ми можемо зробити? Ми з вами можемо довести істину своєї віри тим, що не будемо звикати до гріхів, пристрастей своїх», – сказав проповідник.

«Наша Церква має повноту благодаті, і нічого дорожчого в житті немає», – наголосив священник. За його словами, головне для християнина – втримати в собі цю благодать після прийняття Святих Тайн і змінюватися на краще.

«Якщо ми намагатимемося її втримати, дійсно змінюватися після причастя, то ми будемо завжди великодушними, твердими, і ніщо нас не буде хитати. І тоді дійсно ми зможемо іноді силою своєї любові, великодушності навернути гонителів, як апостол Павло був навернений голосом згори. Іноді люди стають віруючими в одну мить», – зазначив священнослужитель.

Як приклад він розповів історію про молодого християнина, який великодушно переносив кпини на роботі, завдяки чому зміцнив свою віру та надихнув своїм прикладом протестантку перейти до Православної Церкви.

Проповідник закликав віруючих завжди запитувати себе, як вчинив би Господь або Божа Матір, «і якщо ми так чинитимемо поміркованно… то ми з вами виконаємо наш обов’язок перед найдорожчим Спасителем Господом нашим Ісусом Христом».

Молитовні стояння біля Києво-Печерської лаври проходять регулярно. Віруючі щодня збираються біля храму на честь преподобного Сергія Радонезького, щоб вознести молебень за збереження святині, братію монастиря та мир в Україні.
Редакція СПЖ

Архієпископ Ізюмський і Куп’янський Іоанн висловив щирі співчуття рідним і близьким загиблих внаслідок російського авіаційного удару по місту 29 жовтня.

У своєму зверненні архіпастир зазначив, що Ізюм уже тривалий час перебуває під постійною загрозою ворожих обстрілів, а його мешканці практично щодня змушені жити в умовах небезпеки, тривоги та невизначеності. Кожна нова трагедія приносить людські страждання, невимовний біль та непоправні втрати родинам.

Архієпископ Іоанн наголосив, що духовенство та віряни Ізюмської єпархії розділяють скорботу рідних і близьких загиблих та підносять молитви до Милосердного Господа за упокій душ спочилих, за якнайшвидше одужання поранених та духовне укріплення всіх, хто переживає наслідки цієї трагедії.

Також ієрарх закликав до спільної молитви за мир та щоб Господь не залишав Своєю благодаттю скорботних, захистив мирних мешканців та припинив страждання людей.

Натомість, на анонсоване засідання Черкаського Господарського суду в якості вільних слухачів прийшли сотні вірян Черкаської єпархії УПЦ на чолі з митрополитом Феодосієм. Чому лише в якості вільних слухачів? Тому що Черкаський суд відмовив і єпархії, і особисто парафіянам (які подали більше 700 офіційних заяв) брати участь в суді як зацікавлена сторона. З точки зору суду, при юридичному переоформленні на ПЦУ криваво захопленого Михайлівського собору в Черкасах, а ні права, а ні інтереси УПЦ та її вірян «не порушуються». Ось так. Тому парафіян, духовенство та чернецтво, які безпосередньо будували Черкаський кафедральний собор, та юридичну особу Черкаську єпархію УПЦ, яка є фактичним власником собору, навіть не допустили брати участь в суді. Ось таке правосуддя.
Як надалі будуть розгортатися події навколо незаконного привласнення Черкаського собору сторонніми особами, Черкаська єпархія УПЦ планує інформувати українську та міжнародну спільноту постійно.

Фейсбук-сторінка Черкаської єпархії УПЦ

Митрополит Боголеп раскритиковал идею объединения с Ватиканом ценой догматических компромиссов ради номинального единства.

Митрополит Александрийский и Светловодский Боголеп прокомментировал инициативы Патриарха Варфоломея по объединению с Католической церковью и подчеркнул, что истину нельзя приносить в жертву компромиссам.

Владыка Боголеп отметил, что попытки построить церковное единство на административных договоренностях без единства в вероучении недопустимы. По его словам, модель, при которой стороны сохраняют свои догматы, но начинают вместе служить и причащаться, не имеет ничего общего с настоящим единством во Христе.

«Единство церкви возможно только на основе единства во истине. Мы молимся за единство, но компромиссы в достижении этого единства, мне кажется, совершенно неуместным. Истину никак нельзя принести в жертву даже самого универсального единства».

Иерарх также поставил ряд острых вопросов к идее объединения с Ватиканом, напомнив о серьезных догматических расхождениях с католиками: «Захочет ли римский понтифик отказаться от этой своей универсальной власти, стремясь к достижению единства с православными? Что нужно делать с догматом о папской непогрешимости? Или с догматом Филиокве?, – спрашивает архиерей, – Где будет искать авторитет Римская церковь – в папе римском либо во всехристианских соборах?». По словам владыки, эти прямые вопросы «погашают пафосный тон разговоров о единстве».

По оценке митрополита, настоящее воссоединение возможно только в истинной вере и таинствах. «Церковь не едина, когда все просто договорились. Она едина, когда мы все едины во Христе, когда мы все едины в истинной вере, когда мы все едины в истинных таинствах, когда мы все едины в апостольском предании. Именно от того, как мы с вами будем относиться к истине, во многом зависит не только наше духовное будущее, но и наше с вами спасение».
Фото: Фейсбук Божко
СПЖ

26 жовтня у Свято-Воскресенському кафедральному соборі міста Ковеля відбувся чин похорону спочилого клірика Володимир-Волинської єпархії, воїна, протоієрея Андрія Корінчука.

Заупокійне богослужіння було звершено собором духовенства, яке зібралося, щоб піднести спільні молитви за упокій душі спочилого священнослужителя та провести свого співбрата в останню земну дорогу.

Високопреосвященніший митрополит Володимир та духовенство Володимир-Волинської єпархії висловлюють щирі співчуття родині, близьким і духовним чадам спочилого пастиря.

Молимо Всемилостивого Господа, щоб Він простив новопреставленому протоієрею Андрію всі провини вільні й невільні, упокоїв його душу в оселях праведних, де немає ні болю, ні печалі, ні зітхання, але життя безкінечне.
Вічна пам’ять і Царство Небесне новопреставленому протоієрею Андрію!

В Воскресенском кафедральном соборе УПЦ в Ковеле состоится отпевание погибшего на войне священника Андрея Коринчука.

Владимир-Волынская епархия Украинской Православной Церкви сообщила о гибели мобилизованного священника Андрея Коринчука. Об этом говорится в публикации епархии в Facebook.

Священнослужитель был настоятелем приходов в селах Даров и Солотвин Голобского благочиния.

Тело священника доставят в Воскресенский кафедральный собор УПЦ в Ковеле 25 октября в 19:00. После панихиды духовенство будет читать над гробом Святое Евангелие до 22:00.

Чин погребения погибшего отца Андрея состоится 26 октября в 11:00 в том же соборе.

Клирика храма святого апостола и евангелиста Марка священника Максима Костюченко, которого сотрудники ТЦК задержали в Киеве 22 октября 2026 года, удерживают на полигоне. Об этом сообщает Telegram-канал Первый Козацкий.

Священник ехал на такси на богослужение, автомобиль остановили, отца Максима задержали и доставили в ТЦК. Во время прохождения ВЛК священника признали «годным» к службе, несмотря на серьезные проблемы с давлением и сердечно-сосудистой системой.

Сейчас его удерживают на территории учебного полигона в Черниговской области. По данным источника, священнику заявили, что через месяц его могут перебросить на передовую.
Фото: Telegram-канал «Первый Казацкий»

21 жовтня в Миколаївському чоловічому монастирі села Іза-Карпутлаш Хустської єпархії відбулося святкове богослужіння з нагоди 25-річчя прославлення преподобного Олексія Карпаторуського. У спільній молитві взяли участь архієреї Української Православної Церкви, духовенство, монашество та численні віряни. Про це повідомляє пресслужба Хустської єпархії.

Божественну літургію очолив митрополит Хустський і Виноградівський Марк. Йому співслужили митрополити Сергій Тернопільський і Кременецький, Павел Вишгородський і Чорнобильський, Климент Ніжинський і Прилуцький, Іоанн Херсонський і Таврійський, Агапіт Могилів-Подільський і Шаргородський та Феодор Мукачівський і Ужгородський; архієпископи Сильвестр Білогородський, Симеон Угольський, вікарій Хустської єпархії, Лавр Ірпінський, Марк Бородянський та Афанасій Камінь-Каширський; єпископи Веніамін Скадовський, Іларій Свалявський і Марк Рахівський, вікарій Хустської єпархії.

Під час богослужіння підносилися особливі молитви за мир в Україні, український народ і воїнів Збройних Сил України.

Після завершення Літургії митрополит Марк подякував архієреям, духовенству, братії монастиря та вірянам за спільну молитву. Владика побажав, щоб за молитвами преподобного Олексія Господь укріплював усіх у вірі, дарував духовні сили та душевний мир, а на українську землю якнайшвидше повернувся мир.

«Під час богослужіння духовенство та численні віряни підносили молитви до Господа, вшановуючи пам’ять преподобного Алексія Карпаторуського — подвижника благочестя, який своїм життям і духовними трудами залишив вагомий слід в історії Православ’я на Закарпатті. Ювілейна річниця прославлення преподобного Алексія стала особливою нагодою для духовної радості, спільної молитви та вдячності Богові за приклад святості й вірності православній вірі, який явив преподобний», – йдеться у повідомленні.

Митрополит Харьковский и Богодуховский Онуфрий выразила соболезнования родным погибших при российском ударе по поселку Новая Водолага, сообщается на сайте Харьковской епархии УПЦ.

Архиерей написал, что с болью воспринял известие о трагедии, в которой погибли, по последним официальным данным пять человек, среди которых две девочки. Митрополит Онуфрий отметил, что однолетняя Ангелина, родившаяся в августе прошлого года, погибла в детской коляске, а ее мать Инна умерла в больнице. Еще одной девочке было 11 лет.

Архиерей от себя лично и от имени духовенства епархии выразил искренние соболезнования семьям погибших. Он призвал священнослужителей и верующих молиться об упокоении новопреставленных – младенца Ангелины, ее матери Инны и всех погибших, а также о скорейшем выздоровлении раненых, особенно детей.

По уточненным данным областной военной администрации (ОВА), в Новой Водолаге погибли пятеро человек: двое детей и трое взрослых. Это женщины 28, 34 и 36 лет, а также девочки 11 лет и 1,2 года.
Фото: Нацполиция Украины

СПЖ

18 жовтня, у Неділю двадцяту після Пʼятидесятниці, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Богослужіння відбулось у храмі на честь преподобного Агапіта Печерського.

Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, духовенство обителі та гості у священному сані.

Після читання святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді.

За богослужінням помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Після відпусту Предстоятель привітав вірян з неділею та благословив паству.

7 жовтня з благословення ректора Київської духовної академії і семінарії архієпископа Білогородського Сильвестра в Академічному храмі на честь преподобного Іоанна Дамаскіна Покровського чоловічого монастиря в Голосієві було відслужено заупокійну літію за всіма загиблими внаслідок нічної російської атаки. Про це повідомляє  КДА.

Заупокійну літію за спочилими очолив старший помічник проректора з виховної роботи архімандрит Володимир (Ціпіньо).

Від російського удару постраждали Дарницький, Подільський, Оболонський і Шевченківський райони Києва. У Києві та області пошкоджено складські приміщення та офісно-складську будівлю. Станом на зараз відомо про двох загиблих і щонайменше двох постраждалих внаслідок атаки.

Київські духовні школи висловлюють співчуття рідним і близьким загиблих.

Церковная история знает немало документов, которые их составители писали не для потомков, а для своих современников. Такие тексты ценны тем, что их не пытаются приукрасить и люди говорят о том, что видели, и так, как они это видели. Опубликованный на днях отчет константинопольского клирика о событиях декабря 2018 года в Киеве относится именно к таким документам. Он был написан для одного человека – Патриарха Варфоломея, и в нем день за днем описана та неделя, когда создавалась структура, именуемая ныне «Православной церковью Украины».

Прошло почти восемь лет. ПЦУ существует, ее признали 4 Поместных Церкви из 15, украинские власти ей передают храмы, предварительно сфальсифицировав документы и по преимуществу силовым образом отняв их у создателей – прихожан Украинской Православной Церкви. И именно эту новосозданную структуру представляют миру как «единую Церковь украинского народа». Но теперь, когда перед нами свидетельство о том, как же создавалась эта структура, стоит задать вопрос, который имеет значение для каждого христианина. Не политический и даже не канонический, а духовный: где во всем этом Дух Святой?

Признаки Духа и признаки его отсутствия

Церковь всегда знала, по каким признакам узнается присутствие Божие. Апостольский собор в Иерусалиме завершился словами «угодно Святому Духу и нам» (Деян. 15:28). Как мы помним, это было собрание людей, которые встретились свободно, без принуждения, спорили открыто и в итоге приняли решение в единомыслии. В день Пятидесятницы Дух Святой сошел на апостолов, пребывавших «единодушно вместе» (Деян. 2:1), и первым плодом Его сошествия было то, что разные народы стали понимать друг друга. Апостол Павел называет плоды Духа: «любовь, радость, мир, долготерпение, благость, милосердие, вера, кротость, воздержание» (Гал. 5:22–23). А там, где Дух Господень, пишет он же, «там свобода» (2 Кор. 3:17).

Теперь давайте посмотрим, что описывает документ, опубликованный американской редакцией СПЖ. Согласно ему, экзархи Константинопольского Патриархата испытывали немалое давление со стороны украинского государства, к ним приезжают сотрудники спецслужб с докладами о том, кто из епископов канонической Церкви «втайне желает» перейти в новосозданную структуру, а переговоры об Уставе ведутся в присутствии представителей власти.

Более того, экзархи боятся, что их телефоны прослушиваются, и из-за этого решают перейти на рукописные записки, потому что, как говорится в документе, «любое наше обсуждение будет сорвано из-за постоянного наблюдения». Среди ночи главу делегации Константинопольского Патриархата вызывают к Президенту, и в кабинете, кроме главы государства, сидит еще и руководитель спецслужб. Также, на следующий день делегацию доставляют во дворец под полицейским конвоем, изымают телефоны, досматривают и сообщают, что она «задержана и ей запрещен выезд из страны». Автор отчета сам признается, что в эти часы «бессознательно писал на бумаге молитву «Богородице Дево» снова и снова», потому что ничего другого делать не мог.

Что мы видим? Страх, подозрение, слежка, давление, бессонные ночи, записки вместо слов. Согласитесь, что это мало похоже на то, как описан Собор апостолов в книге Деяний. Вспомним также и слова святого апостола Иоанна Богослова, который говорит: «В любви нет страха, но совершенная любовь изгоняет страх, потому что в страхе есть мучение» (1 Ин. 4:18). Там, где все участники боятся друг друга, нет ни любви, ни свободы, ни тем более Духа Святого, Который дышит, где хочет, а не где Ему укажут. То есть все это можно назвать полной противоположностью любви.

Поэтому вернемся к вопросу: можно ли признать, что в такой атмосфере должна рождаться Церковь? Ответ на этот вопрос прост: признать административно, дипломатически, политически можно что угодно, но такое признание не сообщает благодати Святого Духа. Потому что благодать подается Богом, а не указаниями властей или спецслужб.

Автокефалия, которая была дана тем, кто «не готов»

Самое тяжелое место отчета, пожалуй, то, где передан телефонный разговор Патриарха с Президентом. Патриарх говорит: «Поведение одного-единственного человека доказывает, что вы не готовы к автокефалии». И примечательно, что Президент отвечает не словом о вере, а словом о войне: если Собор не состоится, возможно военное вмешательство. И уже на следующий день «автокефалия» дается.

Церковь никогда не считала, что благодатные дары нужно давать «пока не поздно». Апостолы в Иерусалиме не торопились, они «рассуждали» (Деян. 15:7). Святые отцы на Соборах месяцами спорили о каждом слове, потому что знали: решение, принятое в спешке и под давлением, не от Духа Святого. Когда же Собор собирают под давлением светской власти, а аргументом служит не польза для Церкви, а политическая сообразность, то это и есть лучшим свидетельством того, насколько сами участники этого собрания были готовы получить столь много обсуждаемую автокефалию. Желание построить башню до неба собственными силами, не дожидаясь воли Божией, приводит к смешению языков (Быт. 11:4), а не к торжеству правды. Пятидесятница, напротив, началась с терпеливого, молитвенного ожидания Духа Святого.

Беседа с послом, о которой должны знать все Поместные Церкви

В отчете есть эпизод, который выходит далеко за пределы «украинского вопроса», и о нем нельзя не сказать, потому что он касается каждой Поместной Церкви.

Делегация Патриархии посещает посла Турции. Посол объясняет, что Поместные Церкви не равны: «главных» Церквей пять, а остальные, «гораздо более молодые», «происходят из юрисдикции Константинопольского Патриархата», и потому не могут считаться равными. Затем он добавляет, что Патриархату «пришло время показать свое действительное положение во всем Православии». Делегация, как записано в отчете, «восхитилась точными экклезиологическими знаниями посла и признала правоту его слов».

В который раз важно подчеркнуть: об опасности так называемого «восточного папизма», когда Патриарх Константинопольский считается «первым без равных», говорили не только представители Украинской Православной Церкви. О ней говорили в Сербии, Болгарии, Антиохии, Польше, в Чешских землях и Словакии, на Святой Горе. Говорили богословы, епископы, монахи. Говорили о том, что учение о «первом без равных» заменяет соборность Церкви единоначалием, которого Православие никогда не знало. Им отвечали, что это преувеличение, что никто не покушается на равночестность автокефальных Церквей. И вот теперь мы читаем, как представители Константинополя соглашаются с тем, что равных нет. Как же нам воспринимать это согласие – как «дипломатический» ход или как позицию самого Фанара? Хотелось бы услышать ответ на этот вопрос. Интересно также и то, интересы каких геополитических сил выражает в своих «экклезиологических» представлениях посол Турции, учитывая тот факт, что он не является православным христианином?

Однако, прежде чем такой ответ будет дан, давайте вспомним, что православная экклезиология рождается ни из дипломатии, а из Евангелия, где Господь говорит ученикам, спорившим о первенстве: «Кто хочет между вами быть большим, да будет вам слугою» (Мф. 20:26). Все Поместные Церкви, древние и молодые, равночестны не потому, что так договорились, а потому, что в каждой из них совершается одна и та же Евхаристия и пребывает один и тот же Христос. Если это начинает оспариваться или ставиться под сомнение, то под вопросом оказывается не ситуация в Украине, а само устройство Православия.
«Заново крестили»

Есть в отчете и слова, которые обращены не к иерархам и не к Церквам, а ко всему православному народу Украины, к какой бы юрисдикции он себя ни относил.

На следующий день после Собора один из экзархов, служа в Михайловском монастыре, говорит, что Мать-Церковь «заново крестила украинский народ». Автор отчета передает это как очень удачную мысль.

Учитывая пафосность греческого изложения мысли, все же нужно знать границы. Ведь Церковь исповедует в Символе веры «едино крещение во оставление грехов», и апостол говорит: «Один Господь, одна вера, одно крещение» (Еф. 4:5).

Наш народ принял Крещение в днепровской купели более тысячи лет назад, и с тех пор ни один святой, ни один Собор, ни один Патриарх не ставил это крещение под сомнение. Говорить о «втором крещении» народа значит либо не понимать, что говоришь, либо считать все, что было до тебя, ничего не значит.

В том же отчете представитель Патриархии говорит пресс-секретарю УПЦ КП Евстратию Зоре, что Матерь-Церковь (то есть Константинополь) «учит, а вы учитесь, мы не ведем переговоры как равные». Чуть позже он пишет о своем «скрытом расчете»: добиться роспуска украинских раскольнических структур (УПЦ КП и УАПЦ) до «Объединительного собора», чтобы у украинской стороны не осталось «пути отступления» и она была «связана». Это написано не о противниках, а о тех, кого принимали в общение, кому обещали Томос и кого на площади называли «единой Церковью украинского народа». Разве может строиться здание Церкви на таком лукавстве? Ответ на этот вопрос пусть даст каждый за себя.

О молчании

Отметим, что с момента публикации отчета прошло несколько дней, и до сих пор Константинопольская Патриархия молчит. Молчит и иерарх, которому приписывают авторство этого документа. Это молчание красноречивее любого опровержения, и его невозможно не заметить.

При этом трудно не заметить, что это не первое молчание Фанара, которое переживает наша Церковь.

Восемь лет мы ждали хоть одного слова о захваченных храмах, об антицерковных законах, об избитых прихожанах, о священниках, которых судят, о монахах, которых мобилизуют, о верующих, которым объясняют, что они принадлежат к «неправильной» Церкви.

Ни одного слова осуждения не прозвучало. Наши верующие переживают это молчание чрезвычайно болезненно. Теперь к нему добавилось молчание о том, как на самом деле создавалась «правильная» церковная структура Украины.

Господь сказал: «Нет ничего тайного, что не сделалось бы явным, ни сокровенного, что не сделалось бы известным и не обнаружилось бы» (Лк. 8:17). И вот, мы видим, что тайное стало явным. Однако Евангелие говорит нам и о другом: «Всякий, делающий злое, ненавидит свет и не идет к свету, чтобы не обличились дела его» (Ин. 3:20). Другими словами, молчание перед лицом света и есть такой уход от света. Ответить можно одним словом и пока этого слова не сказано, все остальные слова о «любви Матери-Церкви» к украинскому народу теряют смысл.
Что остается

Отчет Патриарху Варфоломею ничего не меняет в положении Украинской Православной Церкви. Нашу Церковь продолжают всячески притеснять, суды продолжают рассматривать дело о ее запрете, храмы продолжают отнимать. Мы не ждем, что после публикации документа кто-то вернет нам отнятое или попросит прощения. Мы говорим не об этом.

Мы говорим о том, что Церковь нельзя создать решением власти, как нельзя уничтожить ее решением суда. Она является мистическим Телом Христа Спасителя, распявшегося ради нашего спасения. Церковь созидается Духом Святым там, где есть любовь, свобода и единомыслие, и не созидается там, где есть страх, подозрение и расчет. Это не наше мнение, это свидетельство Писания и двух тысяч лет церковной истории.

Поэтому мы обращаемся ко всем Поместным Церквам, признавшим и не признавшим созданную тогда структуру, с одной просьбой: прочитайте этот документ не как журналисты и не как дипломаты, а как христиане. Спросите себя, узнаете ли вы в описанном действие Духа Божия. И если нет, то пусть это будет началом открытого всеправославного разговора, которого все ждут и которого нет.

Но разговора, основанного не на политической целесообразности, без учета геополитических заказов и не для самоутверждения новопапских амбиций. А для настоящего врачевания не просто раны, а уже образовавшейся язвы, опухоли, метастазы которой могут проникнуть и на другие члены тела Вселенского Православия.

А нашим верующим, духовенству и монашествующим мы говорим то же, что говорили все эти годы. Не отвечайте злом на зло, молитесь за гонящих и проклинающих вас, храните единство и не ищите спасения Церкви в отступлении от истины и церковных канонов. Правда Божия не нуждается в наших усилиях, чтобы восторжествовать. Ей нужно только, чтобы мы от нее не отступили. И потому наша надежда – не в человеческой силе, не в политических обстоятельствах и не в решениях земных властей, а в Самом Господе нашем Иисусе Христе, Который сказал: «Я с вами во все дни до скончания века» (Мф. 28:20).

У день святкування на честь чудотворної ікони Божої Матері «Услишательниця» Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до вірян з архіпастирським словом, у якому розповів про особливе заступництво Пресвятої Богородиці за рід людський та закликав молитися про мир і спасіння.

Першосвятитель нагадав, що Господь Іісус Христос прийшов у світ заради спасіння людей, прийняв на Себе людську природу та освятив її Своїм подвигом.

Говорячи про слова Спасителя, сказані на Хресті Пресвятій Богородиці та апостолу Іоанну Богослову: «Жено, це син Твій» і «Це Матір твоя», владика зазначив, що через них Господь доручив рід людський материнському піклуванню Божої Матері.

«Матір Божа стала Матір’ю не тільки воплощеного Бога, але й усіх людей, ради яких Бог прийшов на землю», — сказав митрополит.

За його словом, одним із свідчень любові Пресвятої Богородиці до людей є святі чудотворні ікони, через які Вона подає вірянам Свою благодатну допомогу.

«В скорботах, у хворобах, у неприємностях, у труднощах земного життя люди звертаються до Цариці неба і землі, і Вона допомагає їм», — наголосив архіпастир.

Окремо Митрополит Онуфрій розповів про шановану Церквою ікону Божої Матері «Услишательниця», яка перебуває на Святій Горі Афон у болгарському монастирі. Владика зазначив, що до святині приходять монахи та паломники, звертаючись до Пресвятої Богородиці з проханнями про допомогу в духовному житті та земних труднощах.

«І ми сьогодні молимося Божій Матері, щоб Вона благословила землю нашу миром», — сказав Його Блаженство.

Митрополит закликав вірян будувати своє життя відповідно до законів Святого Письма та Божественного Одкровення, які є «законами святості та любові».

«Може, у нас щось не виходить, але ми стараємося, як можемо, докладаємо всіх зусиль, які маємо, щоб любити людей, щоб любити Бога, щоб прощати людей, щоб творити добрі діла», — зазначив владика.

На завершення Архіпастир побажав, щоб Пресвята Богородиця Своїм благодатним покровом допомагала християнам жити за Божими заповідями.

«Нехай Божа Матір з радістю піклується про наше спасіння, допомагає нам жити так, щоб ми сподобилися вічного спасіння на небі у Христі Іісусі, Господі нашім», — побажав Блаженніший владика.

5 жовтня, у день вшанування ікони Божої Матері «Услишательниця», Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив чин великого освячення храму на честь святих безсрібників Косьми і Даміана в районі Оболонь міста Києва.

Після освячення Блаженніший владика очолив у храмі Божественну літургію.

Предстоятелю співслужили: митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор, архієпископ Білогородський Сильвестр, архієпископ Переяслав-Хмельницький Діонісій, архієпископ Бородянський Марк, духовенство храму та гості у священному сані.

На малому вході Предстоятель відзначив духовенство храму богослужбовими нагородами.

Після читання святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді. Архіпастир розповів про шанування ікони Божої Матері «Услишательниця», яка перебуває у болгарському монастирі на Святій Горі Афон, та нагадав, що Господь біля Свого Хреста вручив увесь людський рід материнському покрову Пресвятої Богородиці. Його Блаженство зазначив, що через Свої чудотворні ікони Цариця Небесна подає благодатну поміч кожному, хто звертається до Неї в бідах і хворобах. Архіпастир закликав вірян молитися Пречистій Діві про мир на нашій землі, прагнути виконувати закони Святого Письма, щиро любити Бога і людей, прощати та без марнославства творити добрі справи на шляху до спасіння.

За Літургією були піднесені особливі молитви про мир на українській землі, про визволення від ворога, про воїнів-захисників, людей доброї волі, біженців та всіх, хто потерпає від війни.

Наприкінці богослужіння священнослужителі на чолі з Предстоятелем звершили чин славлення перед образом Божої Матері «Услишательниця».

Після відпусту Блаженніший Митрополит Онуфрій привітав настоятеля храму протоієрея Володимира Терещука з 50-річним ювілеєм від дня народження та нагородив його орденом святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня.

Предстоятель також вручив церковні відзнаки благодійникам та активним парафіянам. Настоятель подякував Його Блаженству за святительський візит і спільну молитву, після чого архіпастир привітав вірян зі святом та освяченням храму і благословив паству.

1 жовтня, у сороковий день після смерті монаха Варсонофія (Турянського), братія Свято-Успенської Святогірської лаври після полуношниці звершила соборну панахиду за упокій його душі. Про це повідомляє пресслужба обителі.

У проповіді після заупокійної молитви було нагадано слова святого апостола Павла: «Подвигом добрим подвизався, течение скончах, веру соблюдох» (2 Тим. 4:7). Зазначалося, що отець Варсонофій до кінця залишився вірним своєму чернечому покликанню та перед обличчям смерті засвідчив віру в Христа.

«Пам’ять про його сповідання спонукає кожного з нас зберігати вірність Богу, з терпінням і надією на Його милість пройти свій християнський шлях», – йдеться у повідомленні.

Монах Варсонофій загинув 23 серпня 2026 року внаслідок збройного нападу на братію обителі неподалік Микільського храму. Тоді ж тяжкі поранення отримали інок Григорій і трудник Андрій Кирієнко. У день смерті отець Варсонофій причастився Святих Христових Тайн. 25 серпня братія Лаври звершила його відспівування та поховала тіло за вівтарем Успенського собору.

На сороковий день братія Лаври піднесла посилені молитви за свого спочилого побратима та закликала віруючих пом’янути його у своїх молитвах.

Вічна пам’ять убієнному монаху Варсонофію!

Дорогі захисники і захисниці! Мужнє українське воїнство!
Дорогі брати і сестри!

Цього святкового дня вітаю всіх вас, хто виконував і нині виконує жертовне служіння оборони українського народу та щомиті покладає своє життя для наближення справедливого миру в нашій державі — з Днем захисників і захисниць України.

Ми знаємо, якою відповідальною та важливою є праця військовослужбовців в мирний час, але значно необхіднішим і жертовним стає цей подвиг в період воєнних випробувань. В час, коли українська земля та її мешканці буквально щохвилини потерпають від ворожої агресії, наше мужнє військо дієво засвідчує свою любов до ближніх, заради яких спрямовують всі можливі зусилля, щоб зупинити жахливе кровопролиття, яке принесла на терени нашої Батьківщини російська армія.

Наш Господь і Спаситель говорить: «По тому знатимуть усі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:35), а святий апостол Іоанн Богослов додає, що «всякий, хто ненавидить брата свого, є людиновбивця; а ви знаєте, що ніякий людиновбивця не має життя вічного» (1 Ін. 3:15). Сьогодні українське воїнство хоробро протистоїть ненависті та вбивствам, тому що за їхніми героїчними спинами перебувають ті, кого вони люблять і ті, хто любить їх та підносить за них свої молитви до Престола Господа Вседержителя.

Українська Православна Церква не залишається осторонь. Духовенство та вірні звершують щоденні посилені молитви за наших захисників та захисниць, за зцілення поранених, за повернення додому полонених. Незважаючи на виклики, що постали сьогодні перед нашою Церквою, ми продовжуємо смиренно нести своє служіння, здійснювати волонтерську та гуманітарну діяльність, тому що усвідомлюємо важливість єдності заради спільного майбутнього в мирній Україні.

Особливо ми згадуємо у молитвах уже полеглих військовослужбовців, які поклали своє життя у протистоянні ворогу; молимося також про медиків, працівників цивільного захисту та мирних жителів, життя яких забрала ця жахлива війна. Ми благаємо Бога, щоб Господь прийняв їхні душі та оселив в Обителях Своєї Божественної любові.

Самовіддані захисники і захисниці, славне військо України! Сердечно дякуємо вам за мужність та любов, з якими ви здійснюєте своє служіння. Нехай Господь вас береже, зміцнює ваше здоров’я та укріплює ваш дух на шляху до наближення справедливого миру в нашій благословенній Україні!

Нехай благословення Боже буде зі всіма вами!

+ ОНУФРІЙ,

Митрополит Київський і всієї України,

Предстоятель Української Православної Церкви