18 вересня на 73-му році життя після тривалої та виснажливої хвороби відійшов до Господа Високопреосвященніший Віссаріон (Стретович), митрополит Овруцький і Коростенський.

Новоспочилий архіпастир народився у день свята Введення у храм Пресвятої Богородиці — 4 грудня 1953 року — в селі Поляна Коростенського району Житомирської області. Майже все його життя було пов’язане зі служінням на благочестивій Поліській землі.

У розпал атеїстичної пропаганди він вирішив присвятити себе Господу та вступив на навчання до Московської духовної семінарії. У 1983 році він отримав диплом духовної академії. 1 квітня того ж року Василь Стретович у Троїце-Сергієвій Лаврі прийняв чернечий постриг з ім’ям Віссаріон, на честь преподобного Віссаріона Єгипетського.

21 вересня 1983 року була звершена його дияконська, а 25 вересня того ж року — священицька хіротонія.

Протягом 1983–1986 років ієромонах Віссаріон звершував служіння як клірик Житомирського Спасо-Преображенського кафедрального собору. У 1986 році його було переведено на служіння до церкви Різдва Богородиці села Білокоровичі Житомирської області, а вже за рік, у 1987 році, — до Свято-Василіївського собору Овруча та призначено благочинним цього церковного округу.

У цьому служінні майбутній архієрей потрудився до 1992 року. У 1990 році його було возведено у сан ігумена.

Рішенням Синоду Української Православної Церкви від 29 липня 1992 року ігумена Віссаріона (Стретовича) було обрано єпископом Коростенським, вікарієм Житомирської єпархії. Після возведення його у сан архімандрита 24 серпня 1992 року відбулася єпископська хіротонія владики Віссаріона.

22 червня 1993 року рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви було утворено самостійну Овруцьку єпархію і доручено єпископу Віссаріону очолити її з титулом «Овруцький і Коростенський». На цій кафедрі владика перебував до свого спочинку.

За час його служіння на Поліссі було відкрито три монастирі та сотні парафій, освячено велику кількість храмів.

13 вересня з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія митрополит Рівненський і Острозький Пимен співслужив ієрарху Єрусалимської Церкви за нічною Божественною літургією у храмі Воскресіння Христового (Гробу Господнього) у Єрусалимі. Про це повідомляє єпархіальна пресслужба.

Богослужіння очолив митрополит Єленопольський Іоаким, ієрарх Єрусалимської Православної Церкви. Йому співслужили митрополит Пимен, священнослужителі Сербської Православної Церкви та клірики кількох єпархій Української Православної Церкви.

За Літургією молилися численні віряни, серед яких було кілька груп паломників з України. Під час богослужіння підносилися молитви за мир в Україні, припинення війни, український народ і воїнів, які захищають Батьківщину.

«По-особливому проникливо біля Гробу Господнього прозвучала молитва “Отче наш” у виконанні паломників з України», — діляться прочани та додають, що спільна молитва у храмі Воскресіння Христового наповнила їхні серця духовною радістю та надією.

Святіший Патріарх Сербський Порфирій від імені повноти Сербської Православної Церкви та від себе особисто висловив співчуття Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію у зв’язку з убивством монаха Варсонофія у Свято-Успенській Святогірській лаврі та тяжким пораненням двох насельників обителі.

У своєму зверненні Предстоятель Сербської Православної Церкви зазначив, що з болем сприйняв звістку про трагедію та закликав молитися за упокій загиблого монаха і зцілення поранених.

«Від імені повноти Сербської Православної Церкви та від Нашого особистого імені висловлюємо Вам, митрополиту Арсенію та всій братії святої обителі співчуття з приводу загибелі монаха Варсонофія», – зазначив Святіший Патріарх, навівши слова псалма: «Дорогоцінна перед Господом смерть преподобних Його» (Пс. 115, 6).

Його Святість також звернув увагу на особливе значення монастиря як місця молитви та притулку для людей, які постраждали від війни. За його словами, «насильство всередині дому, який захищав людей, ранить глибше, ніж зруйновані стіни».

«Якими б не були результати слідства, одне можна сказати вже зараз: жодна людина не повинна бути поставлена в становище, за якого сповідання віри стає умовою виживання», – наголосив Сербський Патріарх.

Предстоятель Сербської Православної Церкви закликав молитися, щоб насильницька смерть монаха «не стала нічиєю зброєю», а також звернувся до Господа з молитвою за упокій загиблого та втіху для поранених і всіх жертв війни.

«Молимося Господу Переможцю смерті, щоб Він убитого монаха оселив у Царстві Своєї нетлінної любові, а пораненим і всім жертвам цієї війни дарував утіху», – йдеться у посланні Патріарха Сербського Порфирія.

Иерарх УПЦ сообщил, что Вселенский Патриарх проигнорировал волю православного народа Украины при создании ПЦУ.

Митрополит Черкасский и Каневский Феодосий в интервью греческому агентству «Ромфея» назвал решение Патриарха Варфоломея о создании ПЦУ одной из причин гонений на Украинскую Православную Церковь.

По словам митрполита Феодосия, если говорить о сегодняшнем каноническом кризисе в мировом Православии и гонениях, в которые была ввергнута Украинская Православная Церковь, «то несомненно, что к этому всему привело именно недальновидное и самоуверенное решение, принятое в 2018 году на Фанаре».

Иерарх УПЦ указал на личную ответственность Вселенского Патриарха за трагические события в Украине. «Приняв решение о создании «Православной Церкви Украины», Патриарх Варфоломей создал очень проблемную ситуацию, – напомнил митрополит Феодосий. – После этого шага последовало тяжелое обострение с массовыми захватами храмов, избиениями верующих, судебными процессами над духовенством и попыткой ликвидации самой Украинской Православной Церкви».

Черкасский архиерей напомнил, что Фанар проигнорировал волю большинства православных верующих Украины. «На Фанар тогда приезжали и члены Священного Синода УПЦ, и обширная делегация верующих и священства нашей Церкви, которые вручили Патриарху Варфоломею сотни тысяч подписей с просьбой не учреждать в Украине новую юрисдикцию, тем более с такой предысторией. Однако решение все-таки было принято», – отметил владыка.

По мнению митрополита Феодосия, действия Константинопольского Патриархата нарушают христианские каноны и чувства верующих по всему миру. Решение Фанара легализовало раскольников без покаяния и законных рукоположений. «Вчерашние раскольники, без покаяния и без законных хиротоний, одним росчерком пера на Фанаре вдруг заменили собой законную каноническую Церковь в пределах целой православной страны – Украины», – подчеркнул митрополит Феодосий.
СПЖ

6 вересня, у Неділю 14-ту після П’ятидесятниці, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив чин великого освячення храму на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці у селі Остриця Чернівецько-Буковинської єпархії.

Храм в Остриці побудований стараннями митрополита Банченського Лонгина та братії Банченського монастиря.

Після освячення Блаженніший владика очолив у новому храмі Божественну літургію.

Предстоятелю співслужили: митрополит Почаївський Володимир, митрополит Банченський Лонгин, митрополит Шепетівський і Славутський Євсевій, архієпископ Бородянський Марк, архієпископ Герцаївський Силуан, архієпископ Новоселицький Клеопа, єпископ Городищенський Феодосій, єпископ Івано-Франківський і Коломийський Никита, духовенство Чернівецько-Буковинської єпархії, духовенство Банченської обителі та гості у священному сані.

За богослужінням підносилися молитви про мир на українській землі та позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто перебуває у відчаї та втратив свої домівки; а також за Боже благословення людям доброї волі, які допомагають нужденним. Предстоятель попросив у Бога милості для українського народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю наших воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.
Після відпусту Блаженніший Митрополит Онуфрій привітав паству з освяченням храму та окропив вірян святою водою.

3 вересня, у день явлення Світлописанного образа Пресвятої Богородиці на Афоні, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію у храмі на честь цієї ікони Божої Матері у Дарницькому районі Києва.

Предстоятелю співслужили митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, архієпископ Білогородський Сильвестр, архієпископ Згурівський Амвросій, єпископ Бородянський Марк, духовенство храму та гості у священному сані.

Після читання святого Євангелія Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до вірян зі словом проповіді.

За богослужінням помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Блаженніший Митрополит Онуфрій звершив дияконську хіротонію Сергія Довгого. Новий диякон служитиме у цьому ж храмі.

Богослужіння завершилось чином славлення. Після відпусту Предстоятель привітав парафіян зі святом.

Блаженніший Митрополит Онуфрій у своїй проповіді пояснив євангельську притчу про злих виноградарів та закликав християн приносити духовні плоди, особливо у час скорбот і випробувань.

У своїй проповіді Першосвятитель звернув увагу на притчу Спасителя про злих виноградарів, у якій Господар виноградника віддав його виноградарям, а згодом послав слуг, щоб отримати належні йому плоди. Виноградарі ж побили та вбили посланих до них, а зрештою вбили й Сина Господаря.

За словами Блаженнішого Митрополита Онуфрія, ця притча нагадує про відповідальність людини перед Богом та про духовні плоди, які Господь очікує від кожного християнина. «Господь очікує духовних плодів від кожного з нас», — зазначив Предстоятель.

Блаженніший Митрополит пояснив, що апостол Павел називає духовними плодами радість, мир, любов, довготерпіння, благість, кротість, милосердя, віру та стриманість. Саме ці чесноти, за його словами, християни мають приносити Богові у своєму житті.

Особливого значення духовні плоди набувають у періоди скорбот і випробувань. Його Блаженство наголосив, що такі випробування не повинні віддаляти людину від Бога чи позбавляти її любові до ближніх.

«Ми повинні любити Бога, любити ближнього. Ці скорботи не мають нищити у нас любов до Бога і до ближнього», — підкреслив Предстоятель.

Він також закликав християн у час труднощів намагатися зберігати мир із Богом та людьми, терпіти один одного і не впадати у відчай.

Блаженніший Митрополит Онуфрій нагадав, що Церква є Боголюдським організмом, Главою якого є Сам Христос. Перебуваючи в Церкві та живучи за Божими заповідями, людина отримує необхідні для спасіння благодатні дари.

«Мета земного життя людини — приготувати себе для вічності», — зазначив Предстоятель.

На завершення Митрополит Онуфрій побажав, щоб Господь допоміг християнам гідно пройти земний шлях, зберегти віру та принести добрі духовні плоди для життя вічного у Христі.

Унаслідок нападу один із братії — монах Варсонофій — загинув. Ще двоє насельників — інок Григорій та трудник обителі Андрій Кирієнко — отримали тяжкі поранення.

За повідомленням Святогірської лаври, інок Григорій отримав понад десять ножових поранень у спину, ліву руку та ділянку ключиці, одне з яких було проникаючим із пошкодженням легені. Після цього нападники скинули його з крутого схилу.

Андрій Кирієнко зазнав численних побоїв, унаслідок яких отримав перелом руки та численні гематоми. Також у нього порізані кисті та два ножові поранення у спину, одне з яких — проникаюче. Його також скинули під укіс.

Пораненим спочатку надали невідкладну допомогу у Слов’янську, після чого їх перевезли до Харкова. Обидва перенесли операції, нині вони проходять лікування. Попереду на них чекає тривале відновлення та реабілітація, які потребуватимуть коштів на медикаменти, обстеження, можливі подальші медичні втручання та догляд.

Лавра просить усіх небайдужих долучитися до допомоги пораненим. Будь-яка посильна пожертва стане проявом милосердя та підтримкою.

Реквізити для допомоги
Реквізити Святогірської Лаври

Номер картки: 4874100032400221
Терещенко М.

Банка Савчук К.:
Допомогти через monobank

Ваше Блаженство, Возлюблений у Господі Собрате і Співслужителю!

З глибокою скорботою і сердечним болем сприйняли ми звістку про варварський напад та вбивство монаха, скоєні на території Свято-Успенської Святогірської лаври.

Святе місце, де звершуються чернечі труди, де завжди жевріє молитва до Пречистої Богородиці, стало місцем кровопролиття — проявом людської злоби й ненависті диявола. Невинна кров обагрила землю Святогірської обителі, як колись кров праведного Авеля, вбитого рукою свого брата Каїна. Та ми пам’ятаємо, що «кров мучеників — насіння Церкви», і хоч би як земна скорбота обтяжувала наші серця, вони сповнюються духовною радістю від усвідомлення того, що, попри весь жах того, що відбувається, завжди «з нами Бог», Еммануїл — Господь наш Іісус Христос.

Щиро співчуваємо Вашому Блаженству і молимося за спочилого монаха Варсонофія (Турянського), віруючи, що Всемилостивий Господь, Який «не є Богом мертвих, а живих», оселить його в оселях праведних, а постраждалим і пораненим подасть Свою невимовну втіху та швидке зцілення.

З любов’ю у Господі,

Ростислав

Архієпископ Пряшівський,

Митрополит Чеських земель і Словаччини

Його Високопреосвященству,
Високопреосвященнішому Арсенію, митрополиту Святогірському,
та чесній братії Свято-Успенської Святогірської лаври.

Ваше Високопреосвященство дорогий митрополит Арсеній!
Улюблені в Господі братія!

З глибоким сумом я дізнався про те, що сталося 23 серпня у стінах вашої святої обителі, де від рук нападників прийняв смерть монах Варсонофій і важкі поранення отримали інок Григорій та Андрій Кирієнко, який мешкає при монастирі.

Дорогий владико Арсенію, висловлюю вам щирі співчуття та запевняю, що молитва за упокій убієнного та за одужання поранених вже підноситься біля Живоносного Гробу Господнього, де Єрусалимська Церква невпинно молиться за всіх стражденних чад Православ’я, а також у моїх скромних молитвах.

Будь-яке вбивство є злочином проти образу Божого в людині, але вбивство ченця біля стін храму, де він не мав при собі нічого, крім чоток, вражає совість з особливою силою. Ми знаємо з повідомлень обителі, якими були останні слова отця Варсонофія: «Слава Господу Іісусу Христу!.. Я монах». У цих словах — усе його богослов’я й уся його відповідь. Він помер, сповідуючи Того, Кому обіцявся під час постригу, і про таких говорить пророк Давид: «Честна́ пред Го́сподем смерть преподо́бных Его́» (Пс. 115:6). Тайновидець же бачив «під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, яке вони мали» (Одкр. 6:9), і ми віримо, що ім’я новопреставленого монаха Варсонофія нині вписане в ту ж саму книгу.

Хочу сказати й про те, що стоїть за тим, що сталося. Як архієрей і як пастир я зобов’язаний назвати корінь. Протягом минулих років весь православний світ бачив, як навколо Української Православної Церкви рік за роком густішала атмосфера підозри, ворожнечі та відкритої ненависті: її вірних оголошували чужинцями у власній країні, її храми відбирали, її єпископів і священиків піддавали тиску, а публічне слово про неї дедалі частіше звучало як слово про ворога, якого слід знищити.

Коли людину роками привчають бачити у хрещеному браті ворога, рано чи пізно знайдеться той, хто доведе цю думку до її крайньої межі. Вбивство у Святогірській лаврі і є такою межею, і воно не могло б статися в суспільстві, де подібні слова були б немислимими.

Однак і тут християнин зобов’язаний бачити глибше. Апостол Павел застерігає нас: «Наша боротьба не проти крові і плоті, а проти начальств, проти властей, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних» (Еф. 6:12). Той, хто сіє між одновірцями ворожнечу, є древній ворог роду людського, про якого Господь сказав прямо: «Він був людиновбивця споконвіку і не встояв в істині» (Ін. 8:44). Диявол не має власної сили і завжди діє через людські руки, через розпалені уми та озлоблені серця, але задум належить йому, і мета його незмінна — розділити, знекровити й загасити в людях любов, без якої будь-яка церковність перетворюється на ніщо.

Тим наполегливіше звучить моє прохання, звернене до влади та правоохоронних органів України: цей злочин має бути розслідуваний повно, неупереджено й відкрито, а винні — названі та притягнуті до відповідальності, яким би не було їхнє становище. Мовчання навколо такої справи небезпечніше за саму справу, бо воно говорить суспільству, що кров ченця нічого не варта. І настільки ж необхідно, щоб держава зробила все для того, аби подібне не повторилося: щоб обителі та храми були захищені від насильства, щоб мова ворожнечі щодо віруючих перестала бути допустимою, а ті, хто її поширює, розуміли, до чого це призводить.

А вас, дорогі братія, прошу прийняти слово втіхи. Не бійтеся. Господь сказав: «Не бійтесь тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити» (Мф. 10:28), і ви самі бачили, що смерть не змогла відібрати у отця Варсонофія сповідання.

Не допустіть у серця ваші ані ненависті, ані жаги помсти, бо написано: «Не мстіть за себе, улюблені, а дайте місце гніву Божому. Бо написано: Мені відомщення, Я воздам, говорить Господь» (Рим. 12:19). Відповіддю Церкви на насильство завжди були молитва й стояння в істині, і іншої відповіді у нас немає.

Молюся, щоб Господь упокоїв душу новопреставленого монаха Варсонофія в оселях праведних, дарував швидке зцілення іноку Григорію та Андрію, зміцнив братію обителі й втішив усіх, хто нині сумує. Нехай Пресвята Богородиця не залишить Свій уділ, а преподобні отці Святогірські нехай залишаються молитвениками за обитель, яку вони заснували і в якій їхня пам’ять жива донині.

З любов’ю у Христі,
Тимофій,
Митрополит Вострський,
Екзарх Всесвятого Гробу на Кіпрі.

Нікосія, 1.09.2026

1 вересня Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію та молебень з нагоди початку нового навчального року у Покровському Голосіївському чоловічому монастирі.
Богослужіння звершили у храмі на честь ікони Божої Матері «Живоносне джерело».

Предстоятелю співслужили: митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, голова Відділу зовнішніх церковних звʼязків УПЦ митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, митрополит Вінницький і Барський Варсонофій, митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор, митрополит Рівненський і Острозький Пимен, архієпископ Фастівський Даміан, архієпископ Ворзельський Ісаакій, ректор КДАіС архієпископ Білогородський Сильвестр, архієпископ Згурівський Амвросій, архієпископ Бородянський Марк, єпископ Батуринський Пантелеімон, єпископ Баришівський Філарет, студенти та викладачі КДАіС у священному сані та духовенство обителі.

За богослужінням молились студенти духовних навчальних закладів, які діють на території Голосіївського монастиря, — Київської духовної академії і семінарії та Монастирського духовно-професійного училища ім. преподобного Іоанна Дамаскіна.

На сугубій єктенії помолились про мир на українській землі. Особливу молитву піднесли також за тих, хто розпочинає новий навчальний рік.

Проповідь після запричасного вірша виголосив викладач Київської духовної семінарії ієромонах Амвросій (Небрончук).

Після Божественної літургії Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив молебень на початок нового навчального року. Після молитви Предстоятель окропив православну молодь святою водою та благословив на навчання.

31 серпня, у день пам’яті святих мучеників Флора і Лавра, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію у Вознесенському Флорівському жіночому монастирі Києва.

За богослужінням відбувся чин прославлення у лику святих блаженної Ольги Києво-Флорівської (Кочановської), Христа заради юродивої.

Предстоятелю співслужили: митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополит Васильківський Іоасаф, архієпископ Добропільський Спиридон, архієпископ Бородянський Марк, духовенство обителі та гості у священному сані. За богослужінням також молилися сестри з настоятелькою обителі ігуменею Євлампією (Єлісейкіною).

За традицією перед чином прославлення звершили останню заупокійну літію за блаженною Ольгою.

Потім митрополит Климент виголосив рішення Священного Синоду щодо місцевого прославлення святої. Синод УПЦ ухвалив рішення про встановлення шанування блаженної Ольги, затвердив іконописне зображення святої, тексти служби та акафіста. Пам’ять блаженної Ольги встановлено вшановувати 16 / 29 жовтня, у день її кончини.

Митрополит Павел зачитав житіє блаженної Ольги, святій проспівали тропар, кондак і величання й вклонилися її іконі.

Блаженна Ольга Києво-Флорівська (Кочановська, 1887–1971) — подвижниця ХХ століття. Походячи з дворянського роду та здобувши прекрасну освіту, вона після чудесного явлення Пресвятої Богородиці цілковито змінила своє життя. У 1905 році, коли їй було 18 років, з благословення Глинських старців вона прийшла до київського Флорівського монастиря. Там понад 60 років свята провела у молитві, смиренні та подвигу.

Під виглядом юродства та дивакуватої поведінки блаженна стариця приховувала великі дари Святого Духа — прозорливість, дар зцілення та чудотворення. У складні часи радянських гонінь і закриття храмів інокиня Ольга була живим осередком віри; до неї зверталися за духовною розрадою, порадами та молитовною допомогою.

Блаженна заздалегідь передбачила день своєї смерті й відійшла до Господа 29 жовтня 1971 року, була похована на Звіринецькому кладовищі в Києві. Перед кончиною вона заповіла приходити до неї на могилу, пообіцявши молитися за кожного, хто її пам’ятає.

Після читання святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді.

За богослужінням помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Після відпусту Блаженніший Митрополит Онуфрій привітав вірян зі святом та благословив паству.

30 серпня, у Неділю 13-ту після П’ятидесятниці, після Божественної літургії у храмі в ім’я прп. Агапіта Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив молебень перед початком навчання. Одразу після богослужіння відбулась щорічна благодійна акція «Рюкзачок Милосердя».

Під час молебню підносилися особливі молитовні прохання про Боже благословення та допомогу учням й викладачам у навчанні. Також Предстоятель окропив дітей та всіх присутніх освяченою водою.

Далі безпосередньо розпочалася акція «Рюкзачок Милосердя». З благословення та за підтримки Блаженнішого Митрополита Онуфрія такий благодійний захід напередодні 1 вересня проводиться щороку. Організовує акцію Синодальний відділ УПЦ з соціально-гуманітарних питань.

Цьогоріч Його Блаженство передав шкільні рюкзаки із необхідним шкільним приладдям для понад 200 дітей із сімей вимушених переселенців.

Голова Синодального відділу УПЦ з соціально-гуманітарних питань протоієрей Сергій Екшиян висловив подяку Першосвятителю та усім небайдужим людям, які беруть участь у підтримці благодійних ініціатив відділу.

29 августа в Одесской епархии Украинской Православной Церкви провели благотворительную акцию, в ходе которой детям передали 1000 рюкзаков со школьными принадлежностями. Об этом сообщает пресс-служба Одесской епархии.

Акция прошла с благословения митрополита Одесского и Измаильского Агафангела. Подарки получили дети из многодетных, молообеспеченных семей, а также внутренне перемещенных лиц и военнослужащих.

В епархии отметили, что собрать и передать детям все необходимое удалось благодаря поддержке неравнодушных людей. В Одесской епархии поблагодарили всех, кто присоединился к инициативе и помог подарить детям радость накануне 1 сентября. Организаторы подчеркнули, что подобные акции проводятся ради будущего страны и детей, которые растут в непростых условиях войны.
Фото: Одесская епархия

Архиерей Германской епархии РПЦЗ заявил, что зверская расправа над насельником Святогорской лавры болью отозвалась во всём православном мире.

Викарий Германской епархии РПЦЗ епископ Штутгартский Иов в комментарии для СПЖ в Германии выступил с заявлением по поводу убийства монаха Варсонофия в Святогорской лавре. По словам архиерея, случившееся стало шоком не только для лаврской братии, но и для всего православного мира.

«Новое испытание, постигшее лаврскую братию, потрясло не только их и нас, но и весь православный мир. Мы видим, как многие представители православных Церквей с болью отозвались на произошедшее», – написал владыка Иов.

Архиерей напомнил, что Германская епархия РПЦЗ регулярно направляет в Святогорскую лавру, где заботятся о многочисленных беженцах, гуманитарные грузы, – поэтому произошедшее в обители епархия переживает как собственную боль.

Епископ Иов напомнил слова раненого послушника Андрея, который рассказал, что 23 августа в монастыре появились военные, которые потребовали от монахов воздать «славу Украине», от чего они отказались, подчеркнув, что воздают славу только Богу. Отцу Варсонофию выстрелили в голову и нанесли ножевые ранения, монаху Григорию и послушнику Андрею нанесли удары ножом. Когда братия нашла отца Варсонофия после нападения, он успел сказать: «Я монах. Слава Господу нашему Иисусу Христу!» – эти слова стали последними, что он произнёс.

Владыка назвал монаха Варсонофия мучеником в подлинном смысле этого слова – свидетелем (martys) истины Христовой, – и привёл слова о том, что кровь мучеников есть семя христиан.

«А истина Христова пребывает во веки веков: врата ада Церковь никогда не одолеют!» – заключил архипастырь, сославшись на слова Евангелия (Мф. 16:18).
Фото: СПЖ в Германии

Митрополит Николай призвал молиться о защите Святогорской лавры.

Первоиерарх РПЦЗ митрополит Николай направил соболезнования наместнику Святогорской лавры митрополиту Арсению и братии обители в связи с убийством монаха Варсонофия. Иерарх заверил обитель в молитвенном сопереживании и духовной солидарности. Об этом сообщает СПЖ в США.

В своем обращении первоиерарх отметил, что зарубежная паства восприняла известие о гибели насельника с глубокой скорбью. «С глубокой скорбью и искренней болью мы узнали о трагической кончине монаха Святогорской лавры Варсонофия, погибшего от рук беззаконников», – сообщил митрополит Николай.

Архипастырь подчеркнул особое значение Святогорской лавры для верующих РПЦЗ. Иерарх напомнил, что в XX веке Святые Горы приютили монахов, бежавших из Почаевской общины, а с 2014 года монастырь вновь открыл двери для тысяч беженцев, лишившихся крова. Особой духовной связью митрополит назвал пребывание в обители мощей святителя Иоанна Шанхайского и Сан-Францисского.

«Эта связь для нас – не просто историческая память. Это свидетельство того, что, несмотря на расстояния, невзгоды и течение времени, единый дух православного монашества и христианской любви объединяет Святогорск», – подчеркнул иерарх. Он добавил, что трагедия укрепила чувство солидарности РПЦЗ с Лаврой и ее страдающей общиной.

«Сегодня, когда новая трагедия коснулась святогорского братства, мы вновь чувствуем себя стоящими рядом с вами – не только сердцем, но и в молитве», – заявил митрополит Николай.

Митрополит Николай вознес молитвы об упокоении убиенного монаха Варсонофия, выздоровлении и укреплении раненого монаха Григория, безопасности обители и мужестве ее братии. Он призвал молиться о том, чтобы Пресвятая Богородица даровала утешение и защиту монастырю и всем, кто переживает трудности.

В завершение своего обращения первоиерарх РПЦЗ выразил надежду, что мученическая смерть новопреставленного станет примером стойкости для всех верующих. «И пусть память о мученической кончине монаха Варсонофия послужит для всех нас не только напоминанием о трагедии, но и свидетельством верности Христу, монашескому призванию и святому месту, которому он посвятил свою жизнь», – резюмировал митрополит Николай.

Митрополит Антоний заявил о необходимости объективного расследования нападения на Святогорскую лавру.

Управляющий делами УПЦ митрополит Антоний (Паканич) призвал общество и правоохранителей не замалчивать убийство монаха Святогорской лавры. Иерарх подчеркнул необходимость объективного расследования преступления, которое произошло в обители.

Управделами УПЦ подчеркнул, что нападение на монахов стало трагическим вызовом религиозной свободе. «Неужели кому-то дано право безнаказанно убивать только потому, что другой человек – «не той веры», «не той конфессии», «не той церковной юрисдикции»? Христианская совесть не может принять мысль, что человеческая жизнь имеет разную цену в зависимости от того, к какому церковному сообществу принадлежит человек», – обратился владыка.

Митрополит Антоний отметил, что лаврскую братию избивали и резали именно за верность Украинской Православной Церкви. Он также связал трагедию с многолетней атмосферой давления на каноническую Церковь. По его словам, инициаторы рейдерских захватов храмов, голосующие за антиконституционные законы депутаты и распространяющие клевету СМИ создали ситуацию, когда верующих УПЦ воспринимают как людей второго сорта.

«Особенно хочется обратиться ко всем, от кого зависит расследование этой трагедии: не дайте этой смерти раствориться в холодном общественном безразличии, – призвал архипастырь. – Не ради какой-то политической силы, не ради чьей-то репутации. Ради человека. Ради памяти убитого монаха».

В завершение своего обращения митрополит Антоний выразил слова поддержки наместнику обители митрополиту Арсеню и всей святогорской братии. «Да упокоит Господь душу монаха Варсонофия в селениях праведных. Пусть исцелит раненых. Пусть укрепит святогорскую братию. И пусть даст всем нам мужество оставаться христианами… когда за верность Христу приходится платить высокую цену», – резюмировал владыка.
СПЖ
ИСТОЧНИК

Предстоятель звершив Літургію у храмі в ім’я преподобного Агапіта Печерського. Блаженнішому владиці співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, митрополит Львівський і Галицький Філарет, архієпископ Добропільський Спиридон, архієпископ Переяслав-Хмельницький Діонісій, архієпископ Вишневський Спиридон, архієпископ Бородянський Марк, єпископ Батуринський Пантелеімон, духовенство обителі та гості у священному сані.

Після читання святого Євангелія Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до пастви зі словом проповіді. Архіпастир розповів вірянам про Пресвяту Богородицю.

За богослужінням помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Блаженніший Митрополит Онуфрій висвятив на диякона Костянтина Мурзу. Він служитиме у Покровському храмі на Пріорці.

Богослужіння завершилось чином славлення перед плащаницею Божої Матері.

Після відпусту Предстоятель привітав паству з престольним святом Києво-Печерської Лаври, благословив вірян та окропив святою водою.

25 серпня багатотисячний Хресний хід паломників Української Православної Церкви досяг Успенської Почаївської Лаври, де через кілька днів відбудеться престольне свято обителі.

Хресний хід розпочався 19 серпня в Кам’янці-Подільському Хмельницької області.
За тиждень віруючі пройшли понад 200 кілометрів, долаючи спеку, дощі та ночуючи в наметах або під відкритим небом. На шляху паломників підтримували місцеві православні громади.

У Почаївську Лавру учасники внесли храмові ікони, великі і малі хрести. Молитовників зустріли дзвонами, вітаннями та освяченою водою.
Протягом 26–28 серпня паломники матимуть змогу молитися, сповідатися та причащатися, а також прикластися до чудотворної Почаївської ікони Божої Матері та відкритих мощей преподобних Іова і Амфілохія Почаєвських.
Фото: Сергій Фріч

25 серпня братія Свято-Успенської Святогірської лаври провела у вічність убієнного насельника монастиря монаха Варсонофія. Про це повідомляє пресслужба обителі.

Монах Варсонофій (Турянський) загинув 23 серпня унаслідок нападу групи невстановлених осіб на братію Лаври в районі Миколаївського храму. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть, виданим Слов’янською філією Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи, смерть настала від наскрізного вогнепального кульового поранення голови та шиї з ушкодженням кісток черепа. За фактом вчинення злочину відкрито кримінальне провадження, слідство триває.

Як розповідають у Лаврі, останніми словами отця Варсонофія були: «Слава Господу Іісусу Христу!.. Я монах».

25 серпня 2026 р. тіло новопреставленого було привезено з моргу та встановлено в труні посеред Успенського собору Свято-Успенської Святогірської Лаври.

Відспівування почилого соборно звершила братія обителі. Перед відданням тіла землі слово про новопреставленого сказав архімандрит Феофан.

Після чину останнього цілування тіло ченця Варсонофія було поховано в могилі за вівтарем Успенського собору — поряд із місцем упокоєння архімандрита Галактіона (Вуйченка) та монаха Аристоклія (Хащини), убієнних під час обстрілу Лаври у 2022 році.

Братія Свято-Успенської Святогірської Лаври висловлює співчуття рідним і близьким новопреставленого ченця Варсонофія.

Некролог

Чернець Варсонофій (у миру Турянський Василь В’ячеславович) народився 22 липня 1973 р. Здобув дві вищі освіти: у 1996 р. закінчив Донецький державний технічний університет за спеціальністю «Збагачення корисних копалин», а у 2005 р. — Міжнародний університет фінансів (Донецька філія ДонДТУ) за спеціальністю «Фінанси». Працював інженером-проєктувальником збагачувально-металургійного відділу інституту «Норільськпроєкт», у комерційній сфері, а також у плановому відділі Докучаєвського флюсо-доломітного комбінату (ФДК).

Згодом інтерес до мирського життя став поступатися бажанням цілковито присвятити себе Богу, і влітку 2013 р. Василь Турянський був зарахований до числа братії Свято-Успенської Святогірської Лаври.

1 січня 2015 р. в Успенському соборі Лаври намісник архієпископ Арсеній постриг його в іноцтво з ім’ям Євсевій — на честь священномученика Євсевія, єпископа Самосатського. 23 квітня 2019 р., у Великий Вівторок Страсного тижня, митрополит Арсеній постриг його в чернецтво з ім’ям Варсонофій — на честь святителя Варсонофія, єпископа Тверського.

В обителі ніс послухи трапезника, квітникаря, тепличника.

У день своєї мученицької кончини отець Варсонофій сподобився причаститися Святих Христових Таїн.