28 вересня у результаті російської атаки на Київ постраждав Воздвиженський храм на Подолі. Про це повідомив настоятель храму протоієрей Валерій Кравець.

«Ворог завдав шкоди святині, яка є місцем молитви, надії та духовної опори для багатьох киян», — зазначив священник.

Простір всередині церкви усипаний численними уламками.

Духовенство і віряни Української Православної Церкви провели в останню дорогу воїнів, які віддали життя, захищаючи Україну. Про відспівування полеглих повідомляють єпархіальні пресслужби.

23 вересня з благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента благочинний Борзнянського церковного округу Ніжинської єпархії протоієрей Іоанн Олинчук у співслужінні духовенства Борзнянщини звершив відспівування воїна Сергія Складаного. Захисник України загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання.

Попрощатися з воїном Сергієм прийшли його рідні та близькі, бойові побратими й жителі Височанської громади.

22 вересня в Покровському храмі Житомира відбувся чин похорону воїна Олександра Борзих. Полеглий військовослужбовець був командиром зенітного ракетно-артилерійського дивізіону першої артилерійської батареї у складі 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Захисник Батьківщини загинув 15 вересня 2026 року на Харківщині, виконуючи бойове завдання.

Відспівування воїна очолив настоятель Покровського храму, духівник Житомирської єпархії архімандрит Гавриїл (Вардаєв) у співслужінні кліриків храму. Поховали воїна Олександра з військовими почестями на кладовищі його рідного села Кам’янка Оліївської громади.

21 вересня, у свято Різдва Пресвятої Богородиці, у селищі Вертокиївка Новогуйвинської громади відбулося відспівування воїна Олександра Данілевича. Захисник України загинув у 2024 році під час мінометного обстрілу поблизу села Новодмитрівка Покровського району Донецької області.

З благословення митрополита Житомирського і Новоград-Волинського Никодима чин похорону воїна Олександра звершили священнослужителі Житомирської єпархії протоієрей Анатолій Вільдеман і настоятель храму протоієрей Владислав Старушик.

Того ж дня в Олександро-Невському храмі міста Радивилів на Рівненщині звершили чин поховання воїна Андрія Старченка. Полеглий військовослужбовець отримав поранення під час служби, після якого тривалий час хворів. Цього року його земне життя завершилося.

Відспівування воїна Андрія звершив благочинний Радивилівського округу Рівненської єпархії протоієрей Вячеслав Демчук у співслужінні духовенства.

У Покровському храмі села Підполоззя на Воловеччині, що на Закарпатті, 22 вересня відбулося відспівування і прощання з воїном Романом Чубірком. З благословення митрополита Мукачівського і Ужгородського Феодора чин похорону у співслужінні духовенства очолив благочинний Воловецького благочиння Мукачівської єпархії протоієрей Василій Симканич.

Провести воїна в останню путь прийшли рідні, близькі та жителі громади.

Попрощалися того дня в Мукачівській єпархії і з воїном Василем Мороляком. З благословення митрополита Феодора чин похорону в селі Полянська Гута Ужгородського району звершив протоієрей Михаїл Багара у співслужінні духовенства.

Воїн Василь загинув 12 вересня 2026 року, стоячи на захисті України.

В Ужгороді 21 вересня відбулося прощання з воїном Олегом Вороном. Військовослужбовець зник безвісти 18 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Неліпівка Бахмутського району Донецької області. Понад два роки рідні чекали на його повернення, але, на жаль, було підтверджено загибель воїна.

З благословення керуючого Мукачівською єпархією чин похорону воїна Олега звершив благочинний міста Ужгород протоієрей Володимир Гуй у співслужінні духовенства.

21 вересня з благословення митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Віктора священнослужителі Віньковецького благочиння Хмельницької єпархії звершили відспівування воїна Олександра Бабійчука. Чин похорону в Миколаївському храмі села Яснозір’я очолив протоієрей Іоанн Воробець у співслужінні настоятеля храму протоієрея Іоанна Лошнія і духовенства благочиння.

Після цього священнослужителі, військовослужбовці, представники місцевої влади і жителі села провели воїна Олександра на місцеве кладовище, де було відслужено заупокійну літію.

19 вересня у храмі на честь Казанської ікони Божої Матері міста Вознесенськ відбулося відспівування воїна Дмитра Кіма. Чин похорону загиблого воїна звершив настоятель храму протоієрей Володимир Строган.

22 вересня у мережі з’явилися фото та відео наслідків чергової російської атаки по Краматорську на Донеччині, внаслідок якої, зокрема, постраждав храм в ім’я святого Іоанна Предтечі.

На кадрах наслідків прильоту зафіксовані серйозні руйнування стін, покрівлі та куполу. Металевий каркас споруди скрутило вибуховою хвилею, вся територія завалена уламками.

Чи є постраждалі серед людей, які могли перебувати на території або поблизу святині, наразі не відомо.

22 вересня митрополит Кам’янський і Царичанський Володимир разом з духовенством міста Кам’янське звершив освячення декількох відділень однієї із міських лікарень.

Після чину освячення митрополит Володимир звернувся до медичних працівників. Архіпастир побажав їм Божої допомоги та духовних і тілесних сил у нелегкій і відповідальній праці.

Керуючий Кам’янською єпархією висловив і побажання, щоб Господь укріпляв медиків у їхньому служінні людям, а також дарував їм терпіння, мудрість і наснагу та допомагав у подоланні всіх труднощів.

На завершення владика Володимир благословив присутніх і побажав працівникам лікарні міцного здоров’я, миру й Божого благословення.

Коллегия судей отклонила претензии прокуратуры, признав несостоятельными попытки изъять храм УПЦ в Одессе.

17 сентября Юго-Западный апелляционный хозяйственный суд отказал Одесской областной прокуратуре в удовлетворении апелляционной жалобы, требовавшей изъять у Одесской епархии УПЦ здание храма в честь иконы Божией Матери «Знамение». Текст судебного постановления прислали в редакцию СПЖ.

Коллегия судей оставила без изменений вердикт Хозяйственного суда Одесской области от 6 мая 2025 года, отклонив претензии прокуроров, действовавших в интересах Министерства образования и науки и Фонда государственного имущества Украины.

Судебная инстанция установила, что прокуратура выбрала ненадлежащий способ защиты, попытавшись истребовать имущество через виндикационный иск (требование вернуть имущество из чужого незаконного владения) при наличии действующих договорных отношений. Однако истребовать имущество через такой иск возможно только тогда, когда между сторонами нет никаких договоров.

Храм был построен на средства общины в рамках инвестиционного договора от 2007 года. Согласно материалам дела, вклад верующих в возведение храма составил 84,9% от общей стоимости.

«Истребование имущества методом виндикации применяется к отношениям вещно-правового характера, в частности, если между собственником и владельцем имущества нет договорных отношений, — подчеркивается в тексте постановления. — Наличие таких отношений между сторонами исключает возможность применения к спорным правоотношениям виндикационного способа защиты».

Суд также принял во внимание, что с 2009 года здание непрерывно и открыто используется общиной УПЦ исключительно по своему функциональному назначению — для проведения богослужений и совершения церковных таинств. При этом органы власти и профильное министерство на протяжении многих лет знали о существовании храма и его эксплуатации и не имели ничего против этого.

Ранее прокуратура пыталась доказать, что храм возвели за счет реконструкции части помещений учебного корпуса Одесского института финансов, и требовала передать постройку на баланс учебного заведения. В мае 2025 года суд первой инстанции полностью отказал прокурорам в иске, после чего надзорное ведомство подало апелляцию. Попытки изъять данный храм продолжаются с 2024 года, однако суды последовательно подтверждают законность прав православной общины.

Верующие Черновицкой епархии призвали защитить общину кафедральный собор УПЦ от принудительного выселения.

Государственный исполнитель при поддержке сил Национальной полиции анонсировал принудительное выселение общины УПЦ из Свято-Духовского кафедрального собора в Черновцах 10 сентября. Об этом сообщают верующие Черновицко-Буковинской епархии УПЦ в Фейсбук.

Государственный исполнитель Андрей Антонюк вынес соответствующее постановление по исполнительному производству № 81531987 на основании приказа Хозяйственного суда Черновицкой области от 14 июля 2026 года.

Согласно документу, государственные органы планируют передать храмовый комплекс на улице Главной, 85, сторонникам ПЦУ. Власти собрались изъять сам собор, здание гостиницы, котельную и другие вспомогательные постройки. Для силового сопровождения и физической защиты государственного исполнителя ведомство привлекает сотрудников Главного управления Национальной полиции.

Община Свято-Духовского кафедрального собора призвала верующих не оставаться в стороне и встать на мирную защиту святыни. Прихожане напомнили, что именно они годами молились в этом храме, ремонтировали его и содержали на собственные пожертвования.

Верующие просят людей прийти к собору заблаговременно – вечером 9 сентября, так как утром власти могут полностью заблокировать доступ на церковную территорию. В ночь перед изъятием в соборе духовенство совершит ночное богослужение.

Верующие опасаются жесткого силового сценария и напоминают о событиях 17 июня 2025 года. Тогда сторонники ПЦУ во время штурма собора жестоко избили верующих и священников, защищавших храм от силового захвата. Митрополиту Черновицкому Мелетию залили глаза слезоточивым газом, после чего он не мог самостоятельно двигаться. Но вопреки действиям радикалов верующим удалось отстоять свой собор.
Фото: «Суспильне.Черновцы»
СПЖ

31 серпня, у день пам’яті святих мучеників Флора і Лавра, за Божественною літургією у Вознесенському Флорівському жіночому монастирі було прославлено у лику святих інокиню Ольгу (Кочановську), яка подвизалася у цій обителі у ХХ ст.

Блаженна Ольга Флорівська, Христа ради юродива
(Ольга Іванівна Кочановська; 1887–1971)

Серед подвижників ХХ століття є особливий сонм угодників Божих, які, наслідуючи давніх святих, «удаваним безумством викривали безумство світу». Благодатним даром духовної проникливості і здатністю розпізнавати в молитві волю Божу володіла і стариця, Христа ради юродива, блаженна інокиня Ольга (Кочановська), яка подвизалася у Флорівському монастирі.

Блаженна Ольга мала дворянське походження, була вихована благочестиво, здобула хорошу освіту, розмовляла кількома мовами, а її вихованість і доброчинність виявлялися протягом усього життя, навіть у дні юродства.

Ольга любила усамітнення, була ревнителькою благочестя і часто молилася ночами, знаходячи в молитвах відраду й утіху. Одного разу, як оповідає передання, Сама Божа Матір явилася дівчині під час нічної молитви, закликала її та благословила на життя «Христа ради». Як згодом говорила сама блаженна Ольга, голос Пречистої Богородиці виходив від Казанської ікони.

Спосіб життя Ольги після чудесного явлення їй Пресвятої Богородиці різко змінився і вже не відповідав усталеним у сім’ї та суспільстві мирським прагненням.

Слідуючи благословенню Глинських старців, поміщик Іван Кочановський у 1905 році привіз 18-річну Ольгу до Флорівського монастиря, «дівчину дивовижної краси та величі, у багатому вбранні, у капелюшку з вуаллю та дорогих черевичках», як згадували про неї сучасники. Вона принесла із собою Євангеліє, з яким згодом ніколи не розлучалася.

Батько побудував для Ольги окрему келію на території Флорівського монастиря, яка знаходилася поруч із монастирським кладовищем. Ночі Ольга проводила в молитві серед могил, а вдень несла послухи в обителі. Вона часто лягала спати не на ліжко, а на підлогу, пояснюючи це особливо допитливим сестрам тим, що у ліжку спекотно.

Маючи дар передбачення майбутнього, блаженна Ольга своїми молитвами нерідко оберігала людей, що її оточували, від бід. Дар духовної прозорливості блаженна Ольга приховувала під зовні безглуздими вчинками. Але поступово люди стали помічати, що за юродством блаженної приховуються Дари Святого Духа — усе, що вимовляли уста її, збувалося. З часом до неї за духовними настановами стали звертатися не лише миряни, а й священники. Деякі її вчинки ставали зрозумілими для очевидців лише з плином часу, і в її життєписі наведено чимало подібних випадків.

У 1917 році розпочалися гоніння на Церкву. Про майбутні негаразди блаженна Ольга попереджала, передбачаючи і прийдешнє закриття Флорівської обителі. У тридцяті роки ХХ століття, коли храми та монастирі були закриті, духовенство було заарештоване, заслане або розстріляне, люди тягнулися до таких живих носіїв віри, як інокиня Ольга, звертаючись до неї за духовними настановами та втіхою. Закриття обителі для блаженної стало випробуванням, яке вона проходила у смиренні, терпінні та молитві.

Молилася вона зазвичай глибокої ночі або рано-вранці, коли всі спали. Рівно о 4-й годині ранку блаженна, разом із матушкою Марією, піднімалася на Володимирську гірку, де й звершувала свій молитовний подвиг.

Блаженна Ольга завжди ставилася до таїнства Євхаристії з надзвичайним благоговінням. Вона любила храм Божий, сповідалася та причащалася Святих Христових Таїн.

Усе життя блаженної Ольги було живим нагадуванням про найвищу мету життя — «єдине на потребу» (Лк. 10: 41). Удосконалюючись у подвигах самозречення, жертовно служачи Богові та ближнім, блаженна стариця Ольга нарешті досягла межі земного життя. За три роки до смерті вона передбачила, що помре пізньої осені, що «слідом за мною і матушка ігуменя Анімаїса піде» і що «лежати будемо недалеко одна від одної». Дійсно, ігуменя Флорівського монастиря Анімаїса (Кайдановська-Бутковська, †22.11.1971) спочила невдовзі після смерті блаженної та була похована за 20 метрів від її могили на Звіринецькому кладовищі.

Перед смертю блаженна Ольга говорила: «Передайте усім, хто мене знає: якщо будуть мене згадувати та молитися Господу, то і я буду за них ходатайствувати перед Творцем». «Я вас не залишу, — говорила вона духовним чадам. — Приходьте до мене на могилку». Це були її останні слова. Блаженна матушка Ольга спочила 29 жовтня 1971 року і знайшла вічний спокій на Звіринецькому кладовищі.

За своє терпіння, смирення і дивні подвиги, за постійну готовність померти за Христа блаженна Ольга була наділена від Господа Бога різноманітними дарами — пророцтва, зцілення, чудотворення. Причому дар пророцтва проявлявся ще за її життя, а випадки чудотворення та зцілення хворих відбувалися як за життя, так і після смерті угодниці Божої за молитвами, зверненими до неї. Про це свідчить безліч людей, які відчули на собі дію благодатної сили стариці-подвижниці.

Понад 60 років несла подвиг у Флорівському монастирі м. Києва блаженна Ольга (Кочановська). Її ім’я щодня поминалось у монастирських синодиках, у вівтарі та під час читання «Неусипної» Псалтирі. У день кончини матушки, 29 жовтня, особливо багатолюдно буває біля її могили на старовинному Звіринецькому кладовищі. Пам’ять про блаженну Ольгу вже понад пів століття шанується благочестивими жителями Києва та за його межами як приклад духовної досконалості й повного самозречення заради любові до Христа.

Свята Ольга своїми дивними подвигами смирення та самозречення засвідчила про себе, подібно до апостола Павла, який сказав: «Я не бажаю хвалитися, хіба тільки Хрестом Господа нашого Іісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, і я для світу» (Гал. 6: 14).

Владимирская община УПЦ после изъятия Успенского собора продолжает богослужения во временном помещении.

30 августа во Владимире община Успенского кафедрального собора УПЦ встретила престольный праздник во временно приспособленном помещении после изъятия храма государством, сообщается на странице Владимир-Волынской епархии в Facebook.

Праздничное богослужение возглавил митрополит Владимир-Волынский Владимир. Несмотря на потерю собора, приход продолжает регулярную молитвенную и богослужебную жизнь.

Во время Литургии духовенство и верующие молились о мире в Украине, сохранении жизни воинов, благословении украинских семей и духовном укреплении приходской общины.

Во Владимир-Волынской епархии УПЦ отметили, что даже во временном помещении престольный праздник собрал прихожан на общей молитве и Евхаристии. В епархии подчеркнули, что изъятие собора не остановило церковную жизнь общины.

Фото: Владимир-Волынская епархия УПЦ

Судебное заседание по делу, касающемуся Верхней Киево-Печерской лавры, перенесли на 29 сентября 2026 года. Об этом сообщил адвокат монастыря протоиерей Никита Чекман.

По его информации, суд допустил грубые процессуальные нарушения: монахов, являющихся третьими лицами по делу, не уведомили о дате заседания и не уведомил о времени и месте заседания. Несмотря на это, разбирательство было начато.

Сторона монастыря заявила отвод коллегии судей, рассмотрение которого заняло длительное время. В итоге отвод был отклонен, однако суд все же решил отложить заседание, чтобы надлежащим образом уведомить монахов и исключить любые сомнения относительно их вызова.

Чекман также отметил, что к суду прибыли люди, агрессивно настроенные против Украинской православной церкви, среди них были провокаторы. По словам адвоката, на него как на представителя защиты оказывалось профессиональное давление, в связи с чем он обратился в правоохранительные органы с заявлением по статье 397 Уголовного кодекса Украины (вмешательство в деятельность защитника). Известный в социальных сетях Давид Пшеничный публично называл Чекмана «адвокатом Русской православной церкви» и демонстрировал документ, внешне похожий на паспорт РФ, с фотографией адвоката.

Возле здания суда также появился радикал Корчинский, который предложил верующим УПЦ «покаяться» и написать явку с повинной в СБУ.

В коридоре суда Пшеничный, ранее ставший известным из-за стрельбы в Михайловском соборе Черкасс, угрожал Виктории Кохановской. Полиция вмешалась и не допустила развития конфликта, однако, по словам очевидцев, провокаторы остались недовольны действиями правоохранителей и в их адрес звучали угрозы, в том числе фраза о необходимости покинуть страну.
СПЖ

Зазначається, що 23 серпня слідчим відділом відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області були внесені відомості за вказаним фактом до ЄРДР за ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України (закінчений замах на умисне вбивство – ред.) та ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство – ред.). Триває досудове розслідування.

Інших подробиць наразі у поліції не розкрили. За даними журналістів, процесуальне керівництво у провадженні здійснює Спеціалізована прокуратура в сфері оборони Східного регіону.

С 24 августа ГЭСС начнет проверку Бориспольской епархии УПЦ на наличие признаков аффилированности с РПЦ.

24 августа Государственная служба Украины по этнополитике и свободе совести начнет проверку Бориспольской епархии УПЦ на предмет возможной аффилированности с Русской Православной Церковью. Об этом сообщается на странице ведомства в Facebook.

Для проведения исследования ГЭСС сформировала специальную группу на основании приказа от 19 июня 2026 года. Проверке подлежит юридическое лицо «Управление Бориспольской епархии Украинской Православной Церкви».

В ведомстве заявили, что исследование проводится в соответствии с законом «О свободе совести и религиозных организациях» и установленным порядком выявления признаков аффилированности с запрещенными иностранными религиозными структурами.

При этом само начало проверки не свидетельствует о наличии какой-либо связи или подчиненности Бориспольской епархии иностранной религиозной организации. ГЭСС намерена изучить соответствующие признаки, после чего обещает публично представить результаты исследования.

СПЖ

Народний депутат України Олександр Качура припустив, що окремі активісти, які беруть участь у захопленнях та атаках на храми Української Православної Церкви, можуть бути пов’язані з російськими спецслужбами. Про це він розповів в інтерв’ю журналістці Наталії Влащенко.

«Я точно не здивуюся, якщо це люди, які якимось чином числяться у відділах ФСБ», — заявив Олександр Качура.

За словами народного депутата, йдеться, зокрема, про активістів, які останнім часом публічно виступають проти УПЦ, хоча раніше могли бути пов’язані з представниками проросійських політичних сил.

«Вони сьогодні штурмом беруть церкви, які їм сказали захоплювати за завданням», – зазначив депутат. Він додав, що після подібних акцій російські пропагандисти використовують кадри штурмів як виправдання агресії проти України для «захисту православ’я».

16 серпня, у Неділю одинадцяту після Пʼятидесятниці, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Богослужіння відбулось у храмі на честь преподобного Агапіта Печерського.

Предстоятелю співслужили: митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій, керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, архієпископ Ірпінський Лавр, архієпископ Бородянський Марк, архієпископ Камінь-Каширський Афанасій, єпископ Івано-Франківський і Коломийський Никита, єпископ Кіцманський Іов, духовенство обителі та гості у священному сані.

Після читання святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді.

За богослужінням помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

Після відпусту Предстоятель привітав вірян з неділею та благословив паству.

У Краматорську Донецької області сталася пожежа у храмі в ім’я святого Олександра Невського Української Православної Церкви. Відповідні кадри опублікували місцеві Telegram-канали.

На оприлюднених відео видно, що в храмі виникла пожежа, а на місці працюють рятувальники. За попередньою інформацією, займання сталося після влучання безпілотника в купол храму.

Під час гасіння пожежі рятувальники працювали в умовах небезпеки через можливе обрушення конструкцій. На відео також видно, як вони виносять із храму ікони та богослужбове начиння.

Приход Николаевского храма Днепра совершил очередную благотворительно-гуманитарную поездку в Херсонскую область. Об этом сообщает пресс-служба Херсонской епархии УПЦ.

По благословению митрополита Херсонского и Таврического Иоанна настоятель Николаевского храма протоиерей Виталий Гребинюк вместе с благотворителями прихода посетил один из населенных пунктов Чернобаевской территориальной общины.

На месте гостей встретил клирик Херсонской епархии протоиерей Илья Лакуста. Для местных жителей были доставлены продукты первой необходимости, в том числе крупы, растительное масло, сахар, полуфабрикаты, молочная продукция и колбасные изделия.

В Херсонской епархии поблагодарили настоятеля Николаевского храма, благотворителей и всех, кто помогает поддерживать жителей прифронтовых районов, нуждающихся в помощи.

Как писал СПЖ, клирик Днепропетровской епархии УПЦ с волонтерами привозят продукты жителям Херсонской области регулярно.

Деревянная церковь 1726 года сгорела после удара дрона в Херсонской области.

2 августа в Бериславе Херсонской области из-за удара дрона полностью сгорел старинный Введенский храм УПЦ. Об этом сообщает «Мост».

Пожар уничтожил уникальный памятник архитектуры национального значения в Новокаховской епархии УПЦ. Деревянную церковь построили из дуба еще в 1726 году без использования металлических гвоздей.

Здание представляло собой редкий образец запорожского церковного зодчества и принадлежало к средненаднепровской архитектурной школе. До этого дня храм оставался практически единственным в деоккупированной части области, который не повредили обстрелы.

Исторически святыня находилась в поселке Переволочна Полтавской губернии, откуда в 1785 году казаки перевезли ее на плотах по Днепру в крепость Кизикермен. Сначала храмустановили в центре Берислава и освятили в честь Воскресения Христова. В 1853 году церковь перенесли на Введенское кладбище и переосвятили в честь Введения во храм Пресвятой Богородицы.

В советские годы власти превратили храм в склад, а религиозная жизнь в нем возобновилась только во время Второй мировой войны. Ранее в 2025 году снимок этого храма признали одной из лучших работ на международном фотоконкурсе «Вики любит памятники».

Сотрудники ТЦК задержали протоиерея Сергия Бовсуновского на блокпосту вблизи Коростеня.

На блокпосту вблизи Коростеня сотрудники ТЦК задержали священника Овручской епархии УПЦ протоиерея Сергия Бовсуновского. Об этом сообщает протоиерей Георгий Кузнецов в Facebook.

Инцидент произошел во время прохождения проверки на дорожном посту в Житомирской области. После задержания священнослужителя доставили в территориальный центр комплектования города Коростень.

В настоящее время отец Сергий продолжает находиться в здании ТЦК. Православных христиан призывают к усиленной молитве за задержанного священника.

СПЖ

16 липня Микита Потураєв заявив про бажання скласти мандат депутата, повідомляють українські ЗМІ.

За свою політичну кар’єру Потураєв запам’ятався розпалюванням ворожнечі проти Української Православної Церкви. Він бажав, щоб після заборони УПЦ її громади були позбавлені державних і комунальних храмів, а в приватних будівлях їм заборонили здійснювати богослужіння. «Хай там овочі зберігають, торгують, не знаю, казино відкривають», – говорив політик.

На думку Потураєва, контроль за тим, щоб не звершувалися богослужіння духовенством та вірними УПЦ, повинен був би покладатися на СБУ.

Потураєв заявляв, що громадяни України мають спрямовувати відсоток своїх податків на підтримку релігійних організацій. Серед можливих отримувачів такої підтримки нардеп називав лише ПЦУ та УГКЦ.

Фото: Суспільне Новини

12 липня, у день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла, митрополит Рівненський і Острозький Пимен очолив святкову Божественну літургію в Межиріцькому Свято-Троїцькому чоловічому монастирі. Цього року обитель відзначає 35-річчя відродження чернечого життя.

Ієрарху співслужили намісник монастиря архімандрит Федір (Мельничук), духовенство Рівненської єпархії, братія обителі та запрошені священнослужителі. На спільну молитву до монастиря зібралися численні віряни й паломники.

Під час богослужіння були піднесені особливі молитви за мир в Україні, визволення від ворога, захист українського народу, а також за всіх, хто постраждав від війни, перебуває у скорботі чи залишився без домівки. Також молилися за благодійників і всіх, хто допомагає нужденним.

Після читання Святого Євангелія митрополит Пимен звернувся до присутніх із архіпастирським словом, у якому привітав братію та паломників зі святом святих апостолів Петра і Павла і 35-річчям відродження чернечого життя в Межиріцькій обителі. Архіпастир побажав братії Божої допомоги, духовного зростання та міцності у чернечому служінні.

Після завершення Божественної літургії духовенство і віряни звершили хресний хід навколо монастиря та святковий молебень.

Межиріцький Свято-Троїцький чоловічий монастир є однією з найдавніших православних святинь Волині. Заснований у XVI столітті князем Костянтином Івановичем Острозьким, він упродовж століть був важливим духовним осередком краю. У 1991 році в обителі було відроджено чернече життя, і нині монастир продовжує своє духовне служіння, приймаючи численних паломників з різних куточків України.

Спаський собор Чернігова вчергове став місцем проведення концерту. Відео, на якому зафіксовано спів під гітару прямо біля вівтаря давнього храму, розміщене на Facebook-сторінці «Варта».

Зазначається, що захід був проведений до Дня загиблих медичних працівників в Україні.

У коментарях громадяни висловили обурення з приводу використання святині як місця для світських заходів. Віруючі українці не можуть зрозуміти, чому у святині не можна звершити просто заупокійну молитву, а концерти провести в іншому місці, яке не присвячене виключно служінню Богу.

Однак давні собори в Чернігові не вперше використовуються музейниками як місця для світських виступів, у тому числі суто розважальних. Одним із найбільш скандальних випадків був танець місцевих артистів перед святими мощами у Свято-Троїцькому соборі. Ще один випадок неповаги до сакрального простору стався минулого літа — тоді музейники Чернігова завели жінок у вівтар Спаського собору.