Борьба с православной диаспорой

«Действия Филарета, УПЦ-КП наносят вред нашей Церкви за пределами Украины», — так заявили иерархи диаспоры

Как все-таки прозорлив был покойный патриарх УАПЦ Мстислав, утверждавший, что наибольшим бедствием для православия Украины является «филаретовщина». Действительно, отлученный от Православной Церкви, преданный анафеме Михаил Антонович Денисенко (Филарет) сумел под патронажем бывшего руководства и спецслужб создать лжеправославную секту, именующую себя УПЦ-Киевский патриархат, ставшую приютом не только для беглых и расстриженных священников и иерархов со всего света, но и аферистов и даже организаторов наемничества. Воистину обитель скандалов и склок!

Устроив бедлам в Украине, «товарищ Антонов», судя по всему, вплотную занялся украинской православной диаспорой, сея и там раздоры и скандалы. Православная диаспора в США и Канаде, как известно, никогда не питала иллюзий в отношении Филарета.

Вместе с тем она с первых же дней возрождения православия в Украине приняла самое деятельное участие в финансировании и оказании всевозможной помощи верующим соплеменникам, отстаивала независимость Православной Церкви в Украине. Впрочем, вскоре оказалось, что пока православная диаспора собирала гигантские суммы, филаретовцы в благодарность начали отвоевывать у них приходы, принимая их под свою юрисдикцию. Это переполнило чашу терпения. 20 января и 20 февраля православные архиепископы США Всеволод и Антоний запретили в священнослужении пятерых священников и одного дьякона за попытки «офиларетить» украинские православные общины в США. В отместку филаретовцы 29 мая 1998 года на синоде УПЦ-КП приняли решение не только принять этих запрещенных священников под свой омофор, но и постановили принимать любые парафии в США и диаспоре, которые возжелают войти в УПЦ-КП!

Чтобы предотвратить смуту, «Постійна конференція українських православних єпископів поза межами України» срочно собралась в Виннипеге на свое собрание, на котором осудила действия УПЦ-Киевского патриархата, обвинив его в экспорте раскола, и выступила с грозным открытым письмом Филарету и священному синоду УПЦ-КП. Его подписали: митрополит Украинской Православной Церкви Канады Василий, митрополит Украинской Православной Церкви США и диаспоры Константин, архиепископ Украинской Православной Церкви Канады Иван, архиепископ Украинской Православной Церкви США Антоний, архиепископ Украинской Православной Церкви США Всеволод, епископ Украинской Православной Церкви Канады Юрий, епископ Украинской Православной Церкви в диаспоре Иоанн, епископ Украинской Православной Церкви в Южной Америке Еремия.

«Ми не відмовлялись, — говорится в письме, — допомагати нашим братам і сестрам в Україні і матеріально. Українська Православна Церква США, Канади, Європи, Австралії, Нової Зеландії та Південної Америки переслали великі суми грошей на допомогу УП Церкві і духовним семінаріям в Україні. Православні українці і парафії нашої юрисдикції подарували сотні тисяч, якщо не мільйони долярів індивідуально на відбудову в Україні Церкви і її парафій.

За це все, якщо ходить про вдячність, ми отримали дуже мало. Навпаки, ми не раз мусили оправдувати наших братів в Україні перед своїми вірними, що ті не підтверджували їм отримане, не цінили їхньої щедрости. Ми відмовлялись обговорювати дії УПЦ-КП з нашими вірними тому, що не бажали вразити їх сумною дійсністю про життя Церкви в Україні. Однак ми довше не можемо ігнорувати дії УПЦ-КП, які шкодять нашій Церкві поза Україною».

Православные епископы выдвинули против филаретовцев обвинения в действиях, направленных против Православной Церкви. Они сформулированы в следующих пунктах:

«— Прийняття до УПЦ-КП церковних юрисдикцій, відокремлених від православного світу.

— Спроба, а згодом довершення висвяти так званих українських православних ієрархів для Церкви в діяспорі; одна з цих юрисдикцій очолена таким митрополитом Євголієм в Італії.

— Поява в місцевих парафіях УП Церкви США ієрарха УП Церкви-КП і рукоположення ним духовенства.

— Прийняття до Київської Патріярхії окремих українських угрупувань в діяспорі, які ніколи не були частиною юрисдикцій, очолених членами Постійної Конференції єпископів поза межами України. На протязі десятиліть ці одиниці намагалися підривати життя нашої Церкви. Це ті самі індивідууми, які знеславлювали Патріярха Мстислава все його життя, а тепер прикриваються його іменем для підтримки своїх фальшивих аргументів проти нашої Церкви і настроюють вірних проти їхніх ієрархів.

— Діяння Київської Патріярхії по відношенню до розбрату в Церквах Болгарії, Сербії, Македонії, Індії й інших.

— Недавнє заснування в м.Клівленді, шт.Огайо, США, Томосом одного з митрополитів УПЦ-КП так званої Української Автокефальної Православної Церкви — Львів.

— Публічна заява Глави Київської Патріярхії, передана по Інтернет, про те, що до кінця цього другого тисячоліття він створить світову схизму у православ’ї, «творячи дві самостійні родини Православних Церков».

— Публічне нагородження грамотами окремих членів Церкви діяспори «за їх служіння Церкві» — за те, що вони спричинялися до розділу Тіла Христового тим, що зводили на своїх ієрархів злобні і неправдиві наклепи.

— Лист Глави УПЦ-КП одній особі в Австралії, в якому висказано готовність приймати пiд свою юрисдикцію парафії УП Церкви діяспори в Австралії й Новій Зеландії.

— Підтримка публікацій «ієрархів», які твердять, що вони члени Синоду єпископів УПЦ-КП, в яких поміщено неправдиві и перекручені факти про життя українських православних юрисдикцій в діяспорі та наклепи на їхніх ієрархів.

— Відвідини ієрархами УПЦ-КП так званих Українських Православних Церков та ієрархів на заході, що не залишають сумніву про бажання створити розбрат у Церкві поза Україною.

— Прийняття до юрисдикції УПЦ-КП духовенства, яке знаходиться під єпископською забороною служіння за свої повторні зневажання канонічних законів та вказівок їхніх ієрархів.

— Прийняття до юрисдикції УПЦ-КП парафій УП Церкви США без відпускних документів, як вимагають канони».

Василий Анисимов.

«Независимость», 21 июля 1998 г.