Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

23.04.2007. КІРОВОГРАД. Керівник Кіровоградської громадської організації «Православна просвіта» Євгеній Бахмач: «Все, що ми робимо,робимо в ім’я Святої Церкви і рідної Вітчизни»

– Євгеніє Степановичу! У день народження люди оглядають пройдений шлях, роздумують, чого досягли у житті і які кроки робити далі. Як народжувалася «Православна просвіта» у Кіровограді?
– Десять років тому, як і сьогодні, я був успішним бізнесменом, депутатом обласної ради. Нині я обіймаю посади голови правління ЗАТ «Кіровоградграніт» і голови наглядової ради закритого акціонерного товариства «Радій», яке виготовляє вироби для атомних електростанцій. За плечима у мене шлях від муляра – до керівника солідних підприємств, знаних в Україні та за її межами.
Але бізнес ніколи не закривав мені дорогу до храму, в який привела мене мати ще в дитячі роки і де формувався мій православний світогляд. Я завжди жив і живу нині турботами про Святу Церкву, про те, щоб дороговказом для кожного з нас була православна віра, віра рівноапостольного князя, Хрестителя Русі Володимира, віра запорізьких козаків, віра наших предків.
У середині дев’яностих років минулого століття Церква переживала тяжкі наслідки тоталітарного режиму, які зрештою неподолані сповна ще й нині. Тоталітарний режим руйнував її як суспільний інститут, вибив церковну інтелігенцію, знищив духовну школу, посіяв марновірство серед людей. Було цілком очевидним, що Церкві потрібна вагома підмога. Я часто роздумував, як її надати.
Доля звела мене з молодим, добре освіченим, інтелігентним отцем Євгенієм Жабковським, який , до речі, майже мій ровесник. Обмінюючись думками, ми дійшли до висновку, що варто створити громадську організацію, яка діяла б у співдружності з Православною Церквою і керувалася її Євангельськими чеснотами. І почали розробляти проект статуту цієї організації, який згодом благословив керуючий Кіровоградською єпархією УПЦ архієпископ Василій (Васильцев).

– Це й була «Православна просвіта»?
– Так.

– А чому обрали саме таку назву?
– Бо вбачали наше головне завдання у просвітницькій роботі на благо Православної Церкви. 7 квітня 1997 року, у день святкування Благовіщення Пресвятої Богородиці, обласне управління юстиції зареєструвало статут цієї православної організації. Ніби-то учора це було, а вже ж минуло десять років…

– На час реєстрації статуту Ви вже, певно, згуртували ініціативну групу?
– Звичайно. До неї ввійшли Ірина Миколаївна Матіс, Ірина Михайлівна Згривець, Ніна Олександрівна Пташкіна, Антоніна Олександрівна Павловська та інші представники міської інтелігенції — педагоги, лікарі, працівники культури, люди, які всією душею рідняться з Православною Церквою. Вони й сьогодні — наша опора і наша гордість.

– Чи ж здійснилися Ваші мрії та сподівання, які Ви пов’язали із заснуванням «Православної просвіти»?
– Я ніколи не вдовольнився досягнутим, як кажуть, за висотою - висота, завжди хочеться чогось більшого. Але й те, чого досягнуто, не може нас не радувати. Наше товариство стало відомою в області та за його межами організацією. І все, що ми робимо, робимо в ім’я Святої Церкви і рідної Вітчизни.

– Розкажіть, будь ласка, про основні здобутки очолюваного Вами товариства.
– Передусім хочу підкреслити, що правління товариства тісно співпрацює з єпархіальним управлінням Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви та його відділом по церковній просвіті, катехізації та діяльності недільних шкіл, який очолює секретар єпархії
протоієрей Петро Сидора. Ми систематично зустрічаємося і обговорюємо всі актуальні питання, виробляємо план дій. Виходячи з того, що мета у нас спільна — турбота про Святу Церкву та її народ Божий.
Офіс нашого товариства розташований у центрі міста. Сюди щодня приходять чимало людей. Ми маємо прекрасну бібліотеку православної літератури, відеотеку, фонотеку на морально-етичну та християнську тематику, якими користуються всі бажаючі. Створено власний пресцентр, котрий випускає газету «Благовіст», яка виходить накладом 3000 екземплярів та розповсюджується у школах і бібліотеках області, а також має своїх читачів та шанувальників у різних куточках України від сходу до заходу. Цією газетою уже десять років опікується Наталя Дідковська, завдяки старанням якої газета стала популярною серед читачів.
«Православна просвіта» робить свій внесок у виховання молодого покоління шляхом співпраці з Всеукраїнським педагогічним товариством, бере участь у підготовці і проведенні конференцій та семінарів, організовує поїздки вчителів Кіровограда і області на конференції та семінари з питань запровадження в шкільні програми предметів ’’Християнська етика’» та «Основи православної культури», організовує зустрічі студентської молоді та інтелігенції міста з відомими богословами. З ініціативи «Православної просвіти» були проведені зустрічі з дияконом Андрієм Кураєвим. Кілька разів на запрошення товариства до міста приїздив протоієрей Андрій Ткачов. Зважаючи на зацікавленність городян бесідами о. Андрія Ткачова, «Православна просвіта» видала книгу його статей «Беседы с Отроком» накладом 500 екземплярів.
При «Православній просвіті» вже п’ять років діє православний молодіжний клуб «Путь отцовъ», який спрямовує свою роботу на виховання молоді на християнських засадах, прилучає її до благодійної роботи, яка проводиться «Православною просвітою». Керівник клубу Юрій Гуртовий щосуботи проводить засідання клубу, на яких піднімаються та обговорюються питання, що турбують сучасну молодь. Члени клубу відвідують дітей у Знам’янському дитячому будинку-інтернаті для дітей-інвалідів, Пантаївському дитячому будинку для дітей-сиріт.
Не можу не згадати і про започаткований за ініціативою протоієрея Євгенія Жабковського та Андрія Лісоти скаутський рух. Він об’єднує молодь, яка прагне до фізичного та духовною вдосконалення, якій подобаються туристичні мандрівки, життя серед природи. Православні скаути поєднують вдосконалення туристських навичок з виховною роботою. Під час походів відвідуються святі місця України, монастирі, з учасниками походів проводяться бесіди на морально-етичні та духовні теми.
Вже три роки при «Православній просвіті» працюють гурток церковного співу «Благовіст» та чоловічий хор церковного співу «Просвіт». Учасники гуртка під керівництвом Валентини Шорсткої співають на криласі під час богослужінь у храмі Святого Максима Сповідника, що у селі Суботці Знам’янського району. На великі свята до них приєднується чоловічий хор під керівництвом Миколи Калашникова. Цей хор брав участь у фестивалі-конкурсі «Молюсь за тебе, Україно», який проходив у Кіровограді в Спасо-Преображенському соборі, та фестивалі духовного співу «Від Різдва до Різдва» , який проходить у Дніпропетровську і де наш хор отримав звання дипломанта фестивалю. Хор також бере участь богослужіннях в каплиці Покрова Пресвятої Богородиці при виправній колонії № 6 м. Кіровограда, якою опікуються отець Євгеній Жабковський, Юрій Гуртовий та Віталій Обезюк.
Одним з головних напрямків роботи «Православної просвіти’» з перших днів її існування була благодійність. Спочатку товариство опікувалося притулком для неповнолітніх «Надія», в якому утримувалося майже 60 дітей і який заснувався за рік до створення «Православної просвіти». Поволі коло опікуваних дітей розширювалося: дитячий будинок «Барвінок», дитяче відділення обласної психіатричної лікарні, обласна дитяча лікарня, загальноосвітня школа-інтернат м. Кіровограда. Потім до них приєдналася спеціальна загальноосвітня школа № 2 м. Кіровограда. Поступово служіння «Православної просвіти» почало виходити за межі міста: були, налагоджені дружні зв’язки з дитячим будинком для дітей із ЗПР у селищі Пантаївці, а також зі Знам’янським будинком-інтернатом для дітей-інвалідів та Знам’янською спеціальною школою-інтернатом для дітей-інвалідів з церебральним паралічем. На даний час товариство опікується більш як однією тисячею дітей.
На великі православні свята члени товариства «Православна просвіта» Антоніна Павдовська, Ірина Матіс, Світлана Овсяннікова та інші відвідують ці дитячі заклади, розповідають дітям про православні свята, пригощають їх солодощами, фруктами та соками. Контингент дітей, якими опікується товариство, своєрідний, і одну й ту ж дитину можна зустріти і в притулку, і в інтернаті, і в лікарнях. Діти вже знаючь активістів ’’Православної просвіти», коли бачать, що під’їхав їхній автобус, з радістю біжать назустріч, допомагають розвантажувати подарунки. Керівництво товариства «Православна просвіта» намагається відгукнутись на прохання керівників дитячих закладів і допомогти їм придбати для дітей аудіо-відео, побутову техніку та інші необхідні речі.
В одному з перших номерів газети «Благовіст» було надруковане оповідання «Різдвяний ангел» про дівчинку із заможної родини, яка допомогла бідній сім’ї з радістю зустріти Різдво Христове і повірити в те, що Господь не залишає своїх дітей без підтримки. Виникла думка започаткувати акцію під назвою «Різдвяний ангел», за допомогою якої спонукати людей до благодійних справ. Акція сподобалася городянам і проходить у Кіровограді вже багато років. Потім до неї приєдналися і «Різдвяні зустрічі» з участю старшокласників міста.
Намагаючись урізноманітнити роботу, до Дня Святого Миколая провели акцію «З долоньки в долоньку», учасники якої -діти та дорослі городяни — мали можливість зробити подарунок дитині-сироті, яку самі вибрали на фотознімку. Ось уже протягом п’яти років завдяки цій акції на день Святого Миколая кожен з вихованців притулку для неповнолітніх «Надія» отримує вибрану саме для нього м’яку іграшку (до речі цього року до них приєдналися і діти-сироти Кіровоградської школи-інтернату).
Коли Різдвяні свята проходять, і земля вкривається квітами, «Різдвяний ангел» переходить у «Свято Білої Квітки», яке проводиться вже протягом чотирьох років на території Спасо-Преображенського собору разом з кліриками цього храму. Запрошуються діти з дитбудинку «Барвінок», притулку «Надія», школи-інтернату, багатодітних та малозабезпечених родин. Для них силами вокальної студії «Глорія» організовується концерт, потім-благодійна лялькова вистава обласного театру ляльок, а після цього-отримання солодких подарунків (печива, цукерок, соку, фруктів), іноді-м’яких іграшок і обов’язково, на згадку про свято, збірки оповідань для дітей на морально-етичні теми «Духовна читанка», яку саме для свята випускає «Православна просвіта» (цього літа діти отримають вже IV частину збірки «Духовна читанка»). Минулого літа в акції взяли участь більше трьохсот дітей.
Протягом року проводиться акція «Від сердця до сердця». Наше товаритство закуповує для гуртка крою та шиття Кіровоградської школи-інтернату тканину, нитки і все необхідне для шиття, а старшокласниці (більшість з яких сироти, або позбавлені батьківської опіки) разом з керівником М.Г.Радецькою шиють дитячі сорочки, шорти, халатики, піжами, сукні, сарафани і потім власноручно передають ці речі дітям-сиротам з дитячого будинку «Барвінок».
При товаристві «Православна просвіта» діє благодійний пункт, яким опікується Ірина Матіс. Сюди люди приносять одяг, який вже був у користуванні, але ще має пристойний вигляд. Потім ці речі передаються дітям-сиротам у дитячі заклади, багатодітним та малозабезпеченим сім’ям.
За десять років «Православна прпосвіта» стала для мене другим домом, а її члени — близькими і рідними людьми. Сьогодні, у наш спільний ювілей, хочеться побажати всім, хто ці роки йшов поряд, і всім, хто приєднався пізніше, міцного здоров’я, благополуччя у родинах, наснаги у роботі в товаристві, а також Покрову Божої Матері і Благословення Божого на всі благі починання.
Бесіду вів Володимир Левицький