Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

08.07.2005. ЛЬВІВ. Виповнилось 100 років з дня перенесення зі святої гори Афон до Львова Тихвінської Сльозоточивої ікони Божої Матері

З цієї нагоди архієпископ Львівський і Галицький Августин звернувся з посланням до духовенства, чернецтва і всіх віруючих Львівської єпархії. У ньому, зокрема, відзначається: “Сто років тому стародавній Львів прийняв велику святиню – чудотворну Тихвінську Сльозоточиву ікону Богородиці. Ця ікона, яку написали і освятили боголюбиві ченці на Афонській горі, була подарована руській православній громаді міста і встановлена в єдиному на той час православному свято-Георгіївському храмі, незадовго перед цим урочисто освяченому. Вона є точним списком чудотворного образу Богоматері, який 17 лютого 1877 року прославився в Іллінському скиту на Афоні чудесним сльзоточінням. У написі на звороті подарованої святині зазначено, що ікона передається в довічне володіння громаді, при умові збереження нею віри православної. Якщо ж порушиться віра, то ікона “по праву і закону має бути перенесена в іншу православну церкву Галичини чи Буковини.”
Протягом століття відчувають православні Львова особливий благодатний покров Цариці Небесної. Більше десяти разів змінювалася влада за ці часи, але при всіх випробовуваннях львівський свято-Георгіївський храм твердо і непорушно стояв у Православ’ї.
Багато є списків чудотворної Тихвінської ікони Богородиці, та не випадково до Львова потрапив список саме Сльозоточивої Її ікони. Адже впродовж більше трьох століть внаслідок насадження унії населення Галичини було відірване від прадідної віри. В регіоні не залишился жодного православного монастиря. Сорок років чекали православні на затвердження владою проекту Львівського свято-Георгіївського храму. Та й зараз вірні Української Православної Церкви не мають у Львові свого кафедрального собору. Не має відповідного приміщення і нещодавно відроджений Львівський православний монастир… Віримо, що Преблагословенна, Всенепорочна Пречиста Діва Богородиця зі сльозами молить Господа за рід християнський, особливо оплакуючи тих дітей Своїх, що заплуталися в пастках єресей, розколів, зневіри, безбожжя…
Віримо, що, як колись у 1613 році, Пресвята Богородиця через чудотворну ікону врятувала оточену шведами Тихвінську обитель, так само Вона явить чудо через Її львівський список — допоможе прорвати облогу і захистить мале стадо Христове від усіх ворогів видимих і невидимих, і свята православна віра знову засяє у землі Галицькій, землі, яка аж до ХVIII століття не приймала унії”.